1 of 21

Course

“Activism in cyberspace as a hybrid threats counter”

Academic year 2023-2024

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

2 of 21

ACTIVISM IN CYBERSPACE AS A HYBRID THREATS COUNTER

Course Content (1)

Topic 1: Hybrid threats in social networks: the realities of the XXI century.

Topic 2: Classification of social networks.

Topic 3: Mechanisms of inciting conflicts in social networks.

Topic 4: Types of information influences.

Topic 5: Infodemia and Information Chaos.

Topic 6: Public practice of counteracting misinformation and propaganda.

Topic 7: Media literacy.

Topic 8: Development of Soft skills to counter misinformation and propaganda.

Topic 9: European information policy.

Topic 10: Information policy of Ukraine.

3 of 21

Topic 11: Regulatory regulation of information security.

Topic 12: Anti-disinformation policy: EU practice, implementation in Ukraine.

Topic 13: EU Disinformation Organization.

Topic 14: Information warfare and operations of influence.

Topic 15: Cyberwarfare - threat awareness and counteraction.

Topic 16: Attacking information weapon.

Topic 17: New technologies in mitigating and countering hybrid threats.

Topic 18: Information security and cybersecurity.

Topic 19: Regulatory and Legal Enforcement of Cyber Security in Countries of the European Union: The Experience for Ukraine.

Topic 20: The vulnerability of cyberspace: Ukraine.

ACTIVISM IN CYBERSPACE AS A HYBRID THREATS COUNTER

Course Content (2)

4 of 21

Topic 4: Types of information influences

Manipulation of social consciousness.
The effect of monotony or "social fatigue".
Ambivalence as the disorganization of thinking and the production of social anxiety.
Desensitization effect.

5 of 21

Manipulation of social consciousness (1)

Маніпуляція суспільно-масовою свідомістю – це один зі способів панування й придушення волі людей шляхом духовного впливу на них через програмування їхньої поведінки. Цей вплив спрямований на психічні структури людини, здійснюється потай і ставить своїм завданням зміну думок, спонукань і цілей людей у потрібному певній групі людей напрямі.

6 of 21

Manipulation of social consciousness (2)

Методи маніпуляції свідомістю, що використовуються у медіа, досить багато, але найчастіше виділяються такі:

навіювання;
перенесення приватного факту у сферу суспільного;
використання чуток, домислів, тлумачень у неясній політичній або соціальній ситуації;
метод залякування;
замовчування одних фактів і випинання інших;
метод фрагментації;
багаторазові повтори або «метод Геббельса»
створення псевдоподій, містифікація
інші

7 of 21

Manipulation of social consciousness (3)

Техніки маніпулювання масовою свідомістю:

стереотипізація як подання соціального об’єкта у спрощеному, схематизованому вигляді;
повторення інформації - повідомлення повторюється з до-статньою частотою для закріплення у масовій свідомості;
ствердження - замість дискусії, аргументів подано бездоказові твердження;
постановка риторичних запитань - поставити аудиторії просте на перший погляд запитання, але наділити його відповідним контекстом;
«буденна розповідь» - інформація про гострі політичні події, соціальні конфлікти або трагічні події подається у діловому та спокійному тоні, що зумовлює індиферентне сприйняття її населенням.

8 of 21

Manipulation of social consciousness (4)

Принципи психологічного впливу (1):

Напівправда полягає в об’єктивному та детальному висвітленні незначних деталей і натомість замовчуванні важливих фактів або в загальній фальшивій інтерпретації подій.
«Спіраль замовчування» - добір коментарів, які мають переконати громадян у підтримці більшістю суспільства того чи того погляду або політичної позиції.
«Анонімний авторитет» - посилання на нього надають інформації солідність та правдоподібність.
Ефект присутності - досягається за допомогою спеціальних технічних прийомів, які посилюють ілюзію достовірності, імітуючи реальність.
Відволікання уваги - допомагає відвернути увагу суспільства від важливих подій на менш значущі та знизити психологічний опір з боку суспільства.

9 of 21

Manipulation of social consciousness (5)

Принципи психологічного впливу (2):

«Використання очевидців події» - спеціальний добір людей і монтаж з необхідним смисловим рядом.
Ефект первинності - намагання телебачення передати інформацію першим.
Психологічний шок - новини про над-звичайні події, які викликають психологічний шок у суспільстві, руйнують всі рівні психологічного захисту і дають можливість впровадити у свідомість інспіровані схеми.
Констатація факту - бажане становище подається як факт, який вже відбувся.
«Отруйний сендвіч» - позитивний факт або подія, сприятливі для суб’єкта впливу, обрамлюються спеціально дібраним попереднім і наступним негативним матеріалом. Таким чином нівелюється позитив-ний ефект від факту чи події

10 of 21

The effect of monotony or «social fatigue» (1)

Монотонія - поняття частіше всього вживають для позначення психічного стану людини, яке виникає при виконанні одноманітної, повторної діяльності в бідних подразниками одноманітних умовах.

Cubser (1968) визначав монотонію як стан зниженої психічної активності, котрий проявляється в підвищеному почутті втоми та сонливості і пов'язаний із зменшенням здібності швидко реагувати, переключатись, а також з коливаннями в ефективності праці і її зниженням.

Такий стан, на погляд автора, визивається специфічними факторами життєдіяльності, а саме: одноманітністю, бідністю зовнішніх подразників, обмеженим полем спостережень, повторним характером роботи, тривалістю періоду роботи, малим ступенем складності виконуваної операції. Крім того, монотонія посилюється під впливом таких додаткових факторів: недостатнє освітлення в робочих приміщеннях, відсутність кольорового інтер'єру, ізольованість виконавців, відсутність можливості фізичних рухів, наявність ритмічних звуків. Всі перераховані фактори в тій чи іншій мірі присутні на сучасних об'єктах.

11 of 21

The effect of monotony or «social fatigue» (2)

Узагальнюючи літературні дані, Anbser (1968) виділяє симптоми монотонії:

психологічні - почуття стомлення, апатії, сонливості та отупіння;
фізіологічні - погіршення ритму серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, уповільнення альфа-ритму, зниження м'язового тонусу;
виробничі - коливання продуктивності праці, загальне зниження процесу, зменшення здатності переключатись та реагувати на сигнали навколишніх робочих обставин.

12 of 21

The effect of monotony or «social fatigue» (3)

Smith (1985) вважав, що до сильного переживання нудьги при виконанні монотонної роботи схильні люди занепокоєні та незадоволені в повсякденному житті. Ті, хто нудьгує на роботі, як правило, нещасливі в своїх сім'ях, важко налагоджують взаємовідносини в колективі. Навпаки ж, слабка чутливість до монотонії властива для тих людей, які відрізняються спокоєм в побуті та особистому житті. Велика чутливість до монотонії спостерігається у людей, які прагнуть до активного контакту з навколишнім світом (екстраверти).

Особистість, яка концентрує свою увагу на внутрішніх переживаннях (інтроверти) підлягає її впливу менше. Врахування цих особливостей при професійному відборі спеціалістів операторського профілю не викликає сумніву.

13 of 21

The effect of monotony or «social fatigue» (4)

Профілактику монотонії не бажано вести шляхом посилення психічної напруги, коли активність лише тимчасово підвищується в умовах обмеження обсягу уваги. Ось чому у спеціалістів необхідно усунути монотонію, насамперед за рахунок розширення обсягу уваги, а не за рахунок психічної напруги. Як додаткові заходи боротьби з монотонією рекомендується:

- вибір оптимального темпу і ритму роботи;

- раціональний розподіл перерв на відпочинок;

- чергування різних видів діяльності;

- внесення варіацій в трудовий процес;

- використання факторів навколишнього середовища (освітлення, кольоровий інтер'єр, температурний режим і т.д.).

14 of 21

The effect of monotony or «social fatigue» (5)

Соціальна втома - це стан виснаження, який може бути спричинений занадто великою кількістю соціальної взаємодії. Вона характеризується почуттями роздратованості, тривоги та депресії. Це може бути результатом постійного перебування серед інших людей, наприклад, у переповненому місті, або регулярного зіткнення з негативними емоціями.

15 of 21

Ambivalence as the disorganization of thinking and the production of social anxiety (1)

Амбівалентність – це дезорганізація мислення і продукування суспільного занепокоєння. Цей ефект передбачає зачіпання укорінених цінностей (наприклад, ставлення до радянської та російської культури у людей з проукраїнською політичною позицією), нервує людей та підштовхує їх до імпульсивних дій.

16 of 21

Ambivalence as the disorganization of thinking and the production of social anxiety (2)

Дмитро Яровий стверджує, що для громадянського протистояння в Україні характерні такі особливості:

експлуатація етнічної та громадянської ідентичності: розуміння спільної історії, мови та національної ідеї, криза ідентичності у деяких груп та пошук балансу між цими ідентичностями;
вплив зовнішніх груп інтересів, що вибудовується через «гібридну війну» рф проти України, в якій інформаційна зброя відіграє одну з провідних ролей;
дегуманізація опонентів, яка радикалізує громадянське протистояння та може використовуватися країною-агресором для поширення вигідної їй картини та демонстрації нібито громадянської війни в Україні;
відсутність сталої термінології (наприклад, найменування російсько-української війни «спеціальною операцією» з боку росії та проросійських політиків);
діяльність державних органів, що має знижувати конфліктність у суспільстві, але іноді не має достатньої ефективності.

17 of 21

Desensitization effect (1)

Значне зменшення звичайних для організму подразників має назву сенсорної (аферентної) депривації (ізоляції). Коли подразники стають монотонними, одноманітними, маємо справу з перцептивною депривацією:

В умовах сенсорної та перцептивної депривізації настає чітке зниження тонусу та функцій кори головного мозку та підкірки, перевага в них загальмованості й зниження рефлекторної діяльності. В результаті наступає астенізація центральної нервової системи, що відображається на діяльності всіх органів та систем й призводить до особливого стану апатії, тривоги та страху.
У рибаків Гренландії під час рибної ловлі при спокійному морі й чистому, безхмарному небі також спостерігались своєрідні розладнання. Вони часто втрачали орієнтування, відчували тривогу і страх, були не здатними правильно оцінити відстань між предметами (Gussow, 1963).Подібні явища фіксуються у льотчиків при польоті над морем, коли від пілота майже не потрібно ніякої діяльності і показники приладів мало змінюються. В деяких випадках через 1,5-2 годин такого польоту спостерігається часткове порушення орієнтації, відчуття тривоги, ілюзія зміни положення літака (Bannet, 1961).

18 of 21

Desensitization effect (2)

Зміни при сенсорній депривації мають фазовий характер:

Перша фаза характеризується порівняно коротким періодом тривожності та зниженням настрою.
У другій фазі наступає заспокоєння за рахунок мобілізації внутрішніх резервів психіки (ефект самозахисту).
В третій фазі повертається тривожність, яка з часом зростає. В цей період проявляється схильність до примітивних емоційних реакцій, виникає внутрішнє занепокоєння та напруга. Почуття дискомфорту починає проявлятись дезорганізацією мислення та волі. В такому стані можуть виникати неадекватна поведінка, немотивовані вчинки і дії, які при обслуговуванні сучасної техніки можуть призвести до аварійних ситуацій.

19 of 21

Sources

20 of 21

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

21 of 21

�Thank you for attention!

Prof. in charge – Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/