Давні народи, що проживали на території України
Протомісто Майданецьке на
Черкащині займало площу 300–400 гектарів і складалося майже з 2 тис. жител.
Тріпільські поселення
Виготовлення характерної мальованої кераміки з використанням червоної, жовтої та чорної фарб�
Головним божеством трипільців була богиня родючості. У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних знаків на кераміці.��
Причини зникнення трипільської�- витіснена кочовиками�- розпалася внаслідок кризи
За часів залізного віку з’являються перші народи на території України, про які залишилися писемні згадки.
Першими, хто з-поміж мешканців українського Степу навчився виробляти залізо, були кіммерійці.
Кіммерійці (IX—VII ст. до н. е.) – кочовий іранськомовний народ, який примандрував із Нижнього Поволжя у Причорноморські степи в 9 ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть.
Відома згадка про Кіммерійців міститься в «Одісеї» Гомер, а найдокладніша у праці Геродота «Історія»
Основою їхнього господарства було конярство.
Розташування кімерійців
Кімерійці
Скіфи (VII до III ст. до н. е.)
У 5–4 ст. до н. е. їхня держава сягнула розквіту - Велика Скіфія.
Найвищого піднесення Велика Скіфія досягла в 4 ст. до н. е. за часів царя Атея.
Свідченням могутності Атея було те, що він карбував власну монету.
В III ст. до н. е. Велика Скіфія припинила�існування.
Скіфи
Скіфська Золота пектораль
Золотий гребінець
Сармати
���Першою грецькою колонією на півдні сучасної України вважають поселення на острові (за тихчасів – півострові) Березань неподалік сучасного міста Очакова �Миколаївської області. �Історики припускають, що те поселення �називалося Борисфенідою (від грецької назви Дніпра – Борисфен).
Протягом 6–5 ст. до н. е. грецькі переселенці оволоділи всім північним узбережжям Чорного моря. Найвідомішими з грецьких колоній були:��Тіра – біля гирла р. Тірас (Дністер) (на місці сучасного Білгорода-Дністровського); �Ольвія – на правому березі Бузького лиману (біля суча ного с. Парутине Миколаївської області); �Пантікапей – на Керченському півострові (суч. Керч); �Херсонес Таврійський – на території сучасного Севастополя.
Слов’яни – предки 15 сучасних європейських народів, у тому числі й українського, на лісостепових просторах від Вісли до Дніпра. �Ці терени дослідники називають прабатьківщиною слов’ян. �Проте багато вчених зародження слов’ян пов’язують із ширшими теренами – від Одри (Одера) до Дніпра
Найдавніші свідчення про слов’ян відносять до початку нової ери. �Вони належать римським історикам 1–2 ст. Плінію Старшому, Тациту й Птолемею (2 ст.). Усі троє називали слов’ян венедами.
Велику увагу їм приділив автор історії�готів Йордан у книзі «Про походження та діяння гетів» 551 р. �«Ці венеди походять від одного кореня�і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів,склавінів…», – говорив �Йордан про сло в’ян.
Слов’яни