���Організм людини як біологічна система.

Система

(від грец. systema - ціле, складене із частин, поєднання) – це безліч елементів, взаємозалежних і пов’язаних між собою, що утворюють певну цілісність та єдність.

Біологічні системи - це сукупність взаємопов’язаних структурних й функціональних компонентів

Властивості біосистем

Рівні організації людини

1. Молекулярний

2. Клітинний

3. Тканинний

4. Органний

5. Системи органів

6. Організмовий

Молекулярний рівень

Рівень функціонування хімічних елементів та речовин: нуклеїнових кислот, білків, вуглеводів, ліпідів, що беруть участь у біохімічних і біофізичних процесах.

З цього рівня починаються найважливіші процеси життєдіяльності: обмін речовин, перетворення енергії, передача спадкової інформації.

Цей рівень вивчають:

біохімія, молекулярна генетика,

молекулярна біологія, біофізика.

Клітинний рівень - це рівень клітин, що вивчає цитологія.

Клітина - це структурна та функціональна одиниця живого.

Основні частини клітини: поверхневий аппарат, ядро, цитоплазма.

Клітинний рівень

Тканина – це сукупність клітин та міжклітинної речовини подібних за будовою, функціями та походженням.

Досліджується цей рівень гістологією.

Чотири типи тканин:

1.Епітеліальні

2.Сполучні

3.М’язові

4.Нервові

Тканинний рівень

Орган - це частина організму, яка має певне розташування, форму, будову й виконує одну або декілька функцій.

Органний рівень

Системний рівень

Формує спеціалізовані фізіологічні системи

Різні органи взаємодіють між собою у складі певної системи органів.

Цим забезпечується функціонування цілісного організму як інтегрованої біологічної системи.

Організмовий рівень