Тема: Технологія органічного виробництва
План заняття:
( 1 ) ст.634-641
Суть альтернативного рослинництва полягає у повному або частковому відмовленні від синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту, суворе дотримання сівозміни, введенні до її складу бобових культур, збереження рослинних решток, застосування органічних добрив (гною, компостів, сидератів), захисту рослин біологічними методами.
Метою альтернативного (органічного) рослинництва є одержання продукції, що не містить залишків хімікатів, збереження ґрунтової родючості і охорона навколишнього середовища.
Рух за органічне виробництво найбільш поширений в промислово розвинених країнах, де з найбільшою силою проявилися негативні наслідки інтенсифікації рослинництва.
Існує кілька систем альтернативного рослинництва, вони ґрунтуються на глибокому розумінні процесів, що відбуваються в природі, спрямовані на поліпшення структури ґрунтів, відтворення їх природної родючості та сприяють утворенню екологічно стійких агроландшафтів.
Біодинамічна система – є найбільш старою. Цю систему господарювання слід будувати з урахуванням не тільки природних (тобто земних), але і космічних факторів.
За допомогою біодинамічних методів необхідно з’єднати рослинництво з цілісним ритмом Землі. Обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами слід здійснювати в сприятливі періоди, настання яких зумовлено розміщенням місяця в тому чи іншому зодіакальному сузір’ї.
При цьому використовують спеціальні біодинамічні препарати, які повинні додати рослинам необхідної сили і активізувати певні процеси в ґрунті.
Біологічна система
У цій системі використовують животворні ефективні мікроорганізми (ЕМ), які містяться в ЕМ – препаратах «Байкал ЕМ – 1», «Сяйво – 1», «Сяйво – 2».
Ціль технології отримати високоякісні з добрими смаковими якостями і лікувальними властивостями продукти харчування. Ця технологія дає можливість очистити ґрунт від хімічних і біологічних забруднювачів.
Органо-біологічна система
– це найбільш молодий напрям альтернативного рослинництва поширений головним чином у Швеції і Швейцарії.
В основі системи – прагнення до створення «живого ґрунту» за рахунок підтримки і активізації мікрофлори. Дозволено застосовувати тільки органічні і деякі мінеральні повільно діючі добрива ( томасшлак, базальтовий пил). Вказані методи в поєднанні з поверхневим обробітком грунту створюють сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, які забезпечують живлення рослин.
Органічна система
Найбільш характерні властивості органічної системи в тому, що продукти харчування необхідно вирощувати, зберігати і переробляти без застосування синтетичних добрив, пестицидів або регуляторів росту.
2. У процесі свого розвитку людство спочатку використовувало ресурси біосфери лише для збільшення виробництва продовольства та одержання сировини для промисловості. Такий підхід призвів до виснаження природного потенціалу і забруднення довкілля. Люди почали думати про іншу, альтернативну систему господарювання.
Саме такою моделлю стало органічне землеробство, яке останнім часом забезпечує зростаючий світовий ринок сертифікованими, здоровими, безпечними продуктами харчування.
Органічне рослинництво – це система вирощування сільськогосподарської продукції, яка забороняє або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту.
Така система базується на сівозмінах, використанні рослинних решток, гною, компостів, бобових рослин та рослинних добрив, органічних відходів виробництва, мінеральної сировини, механічного обробітку ґрунту та біологічних засобах боротьби з шкідниками з метою підвищення родючості та покращення структури ґрунту, забезпечення повноцінного живлення рослин та боротьби з шкідниками та бур’янами.
Органічне виробництво базується на 4 принципах, вони передають те, яким чином людина повинна співіснувати з навколишнім середовищем, з живими організмами, щоб залишити після себе спадок для майбутніх поколінь:
Принцип здоров’я - органічне сільське господарство повинне підтримувати і зміцнювати здоров’я ґрунту, рослин, тварин, людей та всієї планети цілісно та в повному обсязі.
Принцип екології – виник всередині самої живої системи. Він стверджує, що виробництво повинно базуватись виключно на екологічних процесах.
Принцип справедливості – органічне виробництво повинно базуватись на відносинах, що гарантують соціальну справедливість, беручи до уваги суспільне життя та життєві можливості. Всі учасники органічного виробництва повинні будувати такі відносини, які забезпечують справедливість на всіх рівнях до всіх задіяних сторін – фермерів, робітників, переробних та реалізаційних підприємств і споживачів.
Принцип дбайливого ставлення – стверджує, що дбайливе та бережливе ставлення до сільського господарства та екосистеми, нові технології необхідно вивчати, а існуючі переглянути, відмовитися від непередбачуваних (генна інженерія).
Прийняті рішення повинні бути прозорими і відображати потреби та цінності всіх, кого це може стосуватись.
3. Розробка бізнес-плану для переходу до органічного виробництва та розробка шляхів створення відповідного бізнес-плану є початковим етапом для подання заявки та реєстрацію органічного виробництва.
Допомогу у розробці бізнес-плану можуть надати відповідні консультаційні служби, які є незалежними від органів сертифікації.
Перехід від так званих звичайних (інтенсивних) технологій агровиробництва до органічного землеробства (так званий конвенційний період) є досить тривалим процесом (від 2 до 4 років).
Рішення про сертифікацію приймається після проведення інспекції та аналізу отриманих даних. Якщо рішення про сертифікацію прийнято, господарство має право продавати продукцію як таку, що вироблена за органічними стандартами. Підтвердження сертифікату повинно відбуватися щорічно.
Для перевірки діяльності органічних виробників створені спеціальні органи сертифікації. Саме представники цих організацій здійснюють контроль і сертифікацію органічних виробників
Знак відповідності Асоціації учасників органічного виробництва “БІОЛан Україна”
Шляхи переходу на органічне виробництво:�
Контрольні питання:
Домашнє завдання:
1. Сприятливі і несприятливі погодні умови.
2. Агрокліматичне районування с/г культур.
3. Посів як фотосинтезуюча система.
4. Структура посіву, структура врожаю.
(2) ст.42-54,55-60