2 of 36

План

РЕЛІГІЯ ДАВНІХ ГРЕКІВ. ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

ЯК ГРЕКИ «СПІЛКУВАЛИСЯ» З БОГАМИ

ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

3 of 36

Життям давніх греків керувала віра в богів. Елліни були впевнені, що тільки з їхньою допомогою можна приборкати природу, перемогти ворога. Боги створили світ, і вони ним упевнено керують. Усі свої успіхи та поразки греки пояснювали волею богів. Про релігійні уявлення греків ми дізнаємося з безлічі міфів. Так називали в Давній Греції перекази про походження світу, про богів і героїв.
Пригадайте, які грецькі міфи ми вже із вами обговорювали, коли вивчали острів Крит?

4 of 36

Міфи були частиною повсякденного життя стародавніх греків: вони пояснювали навколишній світ, вчили та виховували. Здавна міфи передавались із вуст в уста. Пізніше їх стали записувати.

5 of 36

Опрацювати текст

Давньогрецький міф про створення світу оповідає, що спочатку земля, вода і небо не існували окремо. Все це перебувало в стані хаосу, безладдя. Згодом із цього хаосу виділились Земля – Гея і Небо – Уран. Потім світом стали правити їхні діти – могутні титани, боги диких сил природи. У титанів забрали владу молодші боги, вони встановили у світі порядок та закон. Ці боги, за уявленнями греків, жили на горі Олімп, що на півночі Греції, і тому називались олімпійцями. Стародавні греки вірили, що десь за небесами, на вершині Олімпу, є золоті палаци богів. Безтурботно бенкетують там прекрасні та могутні олімпійці, які не знають ані старості, ані хвороб, ані смерті. Увесь світ поділили між собою три брати:

небо отримав Зевс, море – Посейдон, надра Землі – Аїд.

6 of 36

Так на світ з’явилися титани і титаніди – могутні божества.

7 of 36

Титан Океан із дружиною Фетідою народили собі «малу сімейку»: три тисячі синів – річкових богів і три тисячі доньок – океанід, богинь струмків і джерел.

8 of 36

Друге подружжя титанів – Гіперіон і Тейя. У них народилися діти Геліос – Сонце, Селен – Місяць і Еос – зорі.

9 of 36

А найвизначніша роль в історії богів і людства належала парі Кроноса і Реї. Саме їхні спадкоємці стануть тими великими богами, що прославлять Грецію на всі віки.

10 of 36

Згодом у титанів владу забрали молодші боги, які установили у світі закон і порядок. Ці боги, за уявленням греків.�

11 of 36

СЛОВНИК

Пантеон (з давньогрецької означає – «(храм) всіх богів») – група богів, що належать до однієї релігії чи міфології.

12 of 36

Очолює пантеон грецьких богів Зевс, головний і наймогутніший із богів, правитель світлого Олімпу, повелитель богів та людей.
Греки вважали, що він дав жителям Землі закони та карає порушників.

Ознайомтесь із СЛАЙДАМИ і заповніть таблицю «Боги стародавніх греків».

13 of 36

Брат Зевса Посейдон був могутнім морським царем. Він вважався покровителем мореплавства, богом вологи та стихійних сил природи. Його палац був на дні морському. Греки уявляли Посейдона на колісниці з тризубом у руці, порухом якого розпочинаються бурі та землетруси.

Повелителем царства мертвих був Аїд. Йому належали надра землі з усіма скарбами. Греки вірили, що після смерті душа людини повинна була податись у підземне царство.

14 of 36

Найпрекраснішим з богів був Аполлон. Його шанували як бога сонячного світла і цілительства, покровителя краси та поезії. Під його владою перебували дев’ять муз, покровительок мистецтв і наук.

Богом вогню та ковальства був Гефест

15 of 36

Аполлон і музи�

Навесні та влітку на схилах лісистого Гелікону, Аполлон водить танки з дев’ятьма музами. Юні прекрасні музи, дочки Зевса і Мнемосини (Богиня пам’яті), – повсякчасні супутниці Аполлона. Він керує хором муз і супроводить їх спів грою на своїй золотій кіфарі.

16 of 36

Аполлон йде попереду хору муз, увінчаний лавровим вінком, за ним ідуть усі дев’ять муз:

Калліопа – муза епічної поезії,

Евтерпа – муза лірики,

Ерато – муза пісень про кохання,

Мельпомена – муза трагедії,

Талія – муза комедії, Терпсіхора – муза танців,

Кліо – муза історії, Уранія – муза астрономії,

Полігімнія – муза священних гімнів.

17 of 36

Ерато-муза пісень про кохання

Мельпомена Муза трагедії

Талія – муза комедії

18 of 36

Терпсіхора муза танців

Кліо муза історії

19 of 36

Уранія муза астрономії

Полігімнія муза священних гімнів

20 of 36

Сестра Аполлона – Артеміда – була богинею полювання, покровителькою лісів.

Богиня краси та кохання – Афродіта, яка народилася із морської піни. Всюди, де ступала її нога, виростали квіти.

21 of 36

Храм Артеміди в місті Ефесі (Мала Азія) вважався одним із чудес світу.
Цей храм спалив Герострат, який мріяв прославитись і залишитися в історії.

22 of 36

Дочка Зевса Афіна була богинею мудрості, покровителькою ремесел та наук, захисницею міст.

Вона брала участь у битві олімпійських богів з титанами, її називали Палладою -Переможницею

23 of 36

Постійною супутницею Афіни була богиня перемоги – Ніка.

24 of 36

бог війни Арес.

25 of 36

Вісником богів був Гермес. Його часто зображували в плащі, крилатому шоломі та високих чоботях із крильцями.

Ще з дитинства він проявив незвичайну спритність розуму та рук.

Тому він вважався богом торгівлі, покровителем усіх хитрих та енергійних людей: винахідників, торгівців, шахраїв, злодіїв і чаклунів.

26 of 36

Великою пошаною в грецьких селян користувалися боги землеробства. Особливо шанували Деметру – богиню хлібних колосків, покровительку землеробства й родючості, та Діоніса – бога виноградарства й виноробства.

27 of 36

Крім загальногрецьких богів, у кожній області Греції були ще місцеві божества, вони населяли ліси, джерела, луки і гори.

Богинь джерел – німф – зображували у вигляді веселих та безжурних чарівних дівчат.

Сатири, лісові божества, – це дивовижні старці, вкриті шерстю, з копитами та козлячими рогами.

28 of 36

Стародавні греки уявляли своїх богів безсмертними та всесильними.
Проте і боги не були вільні від нещасть, бо над ними, як і над людьми, панувала неминуча доля. Греки називали її Мойрою.
Над смертними і над богами панує фатум. .

На варті законів біля трону Зевса стоїть богиня Феміда.

29 of 36

Чи могли греки змінити долю?

Три сліпі мойри тчуть з одиничних ниток загальний візерунок долі людини:
Клото («грядуща») спрядала нитку життя з того, що потрапляло їй у пальці (нагадаємо, вона була сліпа і тому не могла вибирати);
Лахесис («дає жереб») проводила нитку через мінливості долі, тягла в різні боки, переплітала з нитками інших людей, вплітаючи в загальний візерунок доль;
Антропос («невідворотна») перерізувала пряжу навмання, розриваючи нитки доль і обриваючи людське життя. Звідси ясно — у сліпих пряль неможливо попросити поліпшити долю, не допоможуть ні вмовляння, ні молитви, ні щедрі дарунки. Мойри сліпі, тому діють, нічого не бачачи. Тобто змінити нічого не можна, можна тільки «підслухати долю», як говорили греки,«по шелесту і натягу нитки».

30 of 36

Водночас із олімпійськими богами в давньогрецькій міфології діяли герої — народжені від союзу богів і людей.
Найвідомішими героями були Ахіллес (уславився як герой Троянської війни) та Геракл. Обоє були непереможними воїнами.

31 of 36

Боротьба Геракла із левом

Одним із найпопулярніших грецьких героїв був Геракл, син Зевса та простої жінки Алкмени. Згідно з міфами, він здійснив 12 подвигів, за що боги дарували йому безсмертя.

Зокрема, під час мандрувань від Кавказу до Іспанії Геракл зруйнував перепону між Середземним морем і Атлантичним океаном: одне каміння він кидав у бік Іспанії, інше – у бік Африки. Так, на думку греків, утворилися дві великі скелі, які називали «Стовпами Геракла» (біля сучасної Гібралтарської протоки).

32 of 36

Особливості давньогрецького культу зумовлювалися сприйняттям богів як могутніх, але зрозумілих істот, що могли за певних умов виконувати прохання людей.

Піфія (жриця) здійснює передбачення — віщує майбутнє

Толос (культова споруда) в Дельфах — місті, де здійснював пророцтва оракул

33 of 36

Одним з найпопулярніших занять у греків були спортивні змагання. Головними змаганнями були Олімпійські ігри — присвячені богові Зевсу, вони відбувалися в Олімпії. Ігри були започатковані в 776 р. до н. е., їх влаштовували кожні чотири роки. До участі в іграх допускали тільки громадян Афін, серед глядачів не мали права бути жінки.
Під час проведення Олімпійських ігор у всіх грецьких державах припинялися війни. Нагородою для переможця був вінок з маслинових гілок.

34 of 36

Пізнавально й цікаво�

У 394 р. н. е. римський імператор Феодосій I проголосив християнство офіційною релігією і, оголосивши олімпійські ігри джерелом язичництва, заборонив їх.
Лише в 1896 р. завдяки зусиллям французького громадського діяча П'єра де Кубертена та його однодумців було відновлено проведення Олімпіад.
Місцем проведення перших Ігор стала столиця Греції — Афіни. Відтоді кожні чотири роки на вівтарі Олімпії запалюють олімпійський вогонь, який передають до місця проведення наступної Олімпіади.

1 of 36