Алкоголь.
Інформацію укомплектував: �Зінченко Дмитро
Наукова назва та фізичні властивості.
Алкоголь (Дійсна назва – етанол, спирт винний, метилкарбінол) – органічна речовина з групи одноатомних спиртів.� Хімічною формулою є: С2Н5ОН. Його молярна маса становить 46 г/моль, а густина 0.78 г/см� Фізичні властивості: �а) Безбарвність і прозорість.�б) Специфічний запах і смак.�в) Леткість та легкозаймистість.�г) Агрегатний стан – рідкий.�д) Добре змішується з водою та є одним із найкращих розчинників для органічних речовин: жирів, алкалоїдів, хлорофілів, глікозидів і ефірних олій.
3
Ендогенний етанол.
Як би це смішно не звучало, але етанол для нашого організму не є повною мірою чужорідною речовиною (ксенобіотиком). Ендогенний (внутрішній) етанол утворюється в клітинах людського організму під час обміну вуглеводів або в травному каналі завдяки банальному процесу бродіння.
За добу в нашому кишечнику синтезується близько 1-1.5 г. ендогенного етанолу. Оскільки етиловий спирт є розчинником для багатьох органічних речовин – він є незамінним чинником метаболізму. Даний спирт бере участь у регуляції проникності клітинних мембран, енергетичному обміні (1 г. речовини = 29кДж енергії), у синтезі нейромедіаторів: дофаміну, серотоніну та норадреналіну. А також нейромодуляторів: ендорфінів. Вельми цікавим є те, що кількість ендогенної сполуки суворо контролюється нашим організмом! За звичних обставин вміст алкоголю у нашій крові дорівнює 0.001 г. на 1 літр. Саме тому організм не зловживає і не “квасить з раннього ранку!”, як полюбляють робити деякі члени суспільства.
Екзогенний етанол.
Екзогенний етанол (зовнішній), або “товариш пияк і пиячок” потрапляє в організм людини з алкогольними напоями, що в свою чергу поділяються на міцні (горілка, коньяк, віскі), середньогартовані “товариші просвітницького дворянства” та здебільшого улюблені напої дам (вино, шампанське, медовуха) та слабоалкогольні – одні із найнебезпечніших. Чому? Вони можуть швидко викликати залежність за певних обставин! Це – пиво, квас, кумис і сидр.
Підвищений вміст алкоголю порушує природні механізми утворення й регуляції свого ендогенного суперника та спричиняє різноманітні розлади клітинного метаболізму. Це: ушкодження мембран, збої гормональної та імунної систем, заважання перебігу окисно-відновних реакцій і процесам енергоутворення та синтезу білків і ліпідів, обміну нейромедіаторів, сприяє денатурації білків.
Прогулянка алкоголю в організмі людини.
Потрапивши в наш організм етанол через травну систему, він швидко всмоктується. Уже в шлунку наш шлунок поглинає 20% спирту, а в тонкому кишечнику – 80%. Далі крізь стінки травного каналу молекули етанолу потрапляють у кров та надходять до печінки. У клітинах даного органу відбувається окиснення етанолу. Із печінки в кров надходить власне етанол, або продукти його повного (вода й вуглекислий газ) чи часткового (ацетальдегід) розпаду.
Більша частина спирту концентрується в нашому “ІТ-центрі” – головному мозку, менша частина – в легенях, селезінці та нирках. Значна концентрація етанолу спостерігаються в секреті передміхурової залозі та яєчках, чинячи токсичний вплив на статеві клітини. Молекули мають малі розміри, тому запросто потрапляються через плаценту в кров плоду.�Найбільша частина екзогенного алкоголю, що поглинається (90-98%), бере участь в обміні речовин, і лишень незначна його частина виходить з організму (2-10%) у незмінному вигляді з сечею, повітрям, потом, слиною, екскриментами.
Етапи перетворення етанолу.
1) Окиснення алкоголю в ацетальдегід (етаналь, оцтовий альдегід). Ацетальальдегід набагато небезпечніший та шкідливіший ніж етанол!�Розщеплення оцтового альдегіду:�а) За допомогою ферментів алкогольдегідрогеназ, що відбувається в мітохондріях клітин печінки. Активність ферментів залежить від: віку, статі, ген. схильності, раси та регулярності вживання хмільного. (80%)�б) За участі алкогольоксидази (цитохром Р450, або в незернистій ЕПС). (15%)�в) За участі каталази пероксисомах. (5%)
2) Окиснення ацетальдегіду до ацетату за участі ферментів ацетальдегіддегідрогенеза.�3) Окиснення ацетату до води та вуглекислого газу. (Цикл Кребса та синтез жирних кислот, холестеролу).� Підведемо підсумки перетворення!�Алкоголь (Етанол) 🡪 Ацетальдегід 🡪 Ацетат 🡪 Вода і вуглекислий газ.
Негативний вплив на організм людини.
Ні для кого не секрет, що алкоголь – це токсична гидота, але люди й надалі продовжують його тримати у власному раціоні.� У чому ж полягає цей вплив?�-Токсичний. Етанол належить до групи загальнотоксичних отрут, що впливають на всі органи людини, особливо на ЦНС, печінку та серце. Також, призводить до розвитку ферумодефіцитної анемії.
-Наркотичний (психотропний). Алкоголь є психоактивною речовиною, що викликає звикання та залежність. Приємні відчуття, що виникають після вживання, можна пояснити виробленням ендорфінів (нейромодулятори, що впливають на емоційний стан), дофаміну (активатор центрів задоволення у головному мозку) та гамма-аміномасляної кислоти (гальмує реакцію). При регулярному вживанні, як і при курінні (нікотин) – екзогенна речовина витісняє ендогенну й викликає звикання.
-Канцерогенний. Збільшується ризик захворіти раком травного каналу, підшлункової залози та печінки. У жінок великий ризик заробити собі злоякісні пухлини статевої та молочної систем.�-Мутагенний. Характерний для ацетальдегіду, що порушую транскрипцію генів у ДНК. Також ушкоджуються хромосоми у стовбурових клітинах крові, що в свою чергу впливає на регенерацію організму.�-Тератогенний. Виявляється в ушкодженні плоду та знівеченнях у майбутніх поколінь.
Психологічний аспект.
Алкоголь знижує контроль над поведінкою, що може призводити до конфліктів, ризикованих рішень і вчинків, про які згодом доводиться шкодувати. Він також може впливати на якість стосунків, рівень відповідальності і здатність до довгострокового планування.
Хоча алкоголь часто пов’язують із розслабленням або зняттям напруги, цей ефект є короткочасним і поверхневим. Згодом можуть посилюватися тривожність, дратівливість, порушення сну. У деяких випадках алкоголь стає способом «втечі» від проблем, що лише поглиблює їх і заважає знаходити реальні шляхи вирішення. Така поведінка особливо ризикована для молоді, яка ще формує навички саморегуляції.
Для молоді критично важливим є формування усвідомленого ставлення до алкоголю. Це не питання заборон чи страху, а питання відповідальності за власне здоров’я і майбутнє. Розуміння реальних наслідків дозволяє приймати рішення не під впливом тиску оточення чи стереотипів, а на основі знань і власних цінностей. У світі, де від людини вимагається гнучкість, концентрація і здатність до розвитку, збереження ясності мислення і внутрішнього контролю стає ключовою перевагою.
Міфи про алкоголь.
Тема алкоголю в суспільстві оповита великою кількістю міфів не випадково. Вона формується на перетині культури, традицій, економічних інтересів і людської психології. Саме тому навколо алкоголю виникає не просто набір окремих хибних уявлень, а ціла система переконань, які часто передаються з покоління в покоління і сприймаються як очевидна істина. Для молоді це особливо важливо розуміти, адже саме в період становлення особистості формується ставлення до таких речей, і міфи можуть суттєво впливати на поведінку та вибір.
Однією з головних причин поширення міфів є глибока вкоріненість алкоголю в культурі. У багатьох соціальних контекстах він асоціюється зі святом, відпочинком, дорослішанням, спілкуванням. Такі асоціації формуються з дитинства — через спостереження за поведінкою дорослих, медіа, фільми, соціальні сценарії. У результаті алкоголь перестає сприйматися як речовина з певними ризиками і починає виглядати як «нормальна» або навіть необхідна частина життя. Це створює ґрунт для появи і закріплення міфів, які виправдовують або пом’якшують його вплив.
Алкоголь НЕ знімає стрес.
Алкоголь ніяким боком не пригнічує стрес, навпаки, піддає організм ще більшому стресу – похмільному. Почуття заспокоєння можна пояснити виділенням ендорфінів, дофаміну та гамма-аміномасляної кислоти.
Алкоголь НЕ зігріває.
Зігрівають організм лише перші 50 г. етанолу. Розширюючи судини, вони нормалізують кровопостачання внутрішніх органів. Подальше прийняття алкоголю посилює кровообіг в шкірі, що приносить приємне відчуття тепла. Однак в цьому випадку посилюється і тепловіддача організму. У людини зберігається суб'єктивне відчуття обігріву, але організм охолоджується ще більше.
Алкоголь НЕ знижує ризик серцево-судинних захворювань.
Не існує такого органа в людському організмі, який би не руйнувався під впливом навіть невеликих доз алкоголю . Але найбільше страждає мозок: зміни, які відбуваються в ньому внаслідок дії алкоголю, - незворотні. І що вища концентрація спирту в крові, то більше клітин мозку гине.�
Алкоголь НЕ допомагає в разі застуди.
Учені Академії наук Франції спеціально перевіряли цю „народну ідею" і довели, що алкоголь аж ніяк не впливає ні на віруси грипу, ні на інші віруси, отож його не можна використовувати як лікувальний засіб. Навпаки, алкоголь ослаблює організм і лише ускладнює перебіг інфекційних хвороб. Відомий психіатр професор Сікорський ще наприкінці XIX століття помітив, що під час епідемії тифу в Києві питущі робітники занедужували в 4 рази частіше, аніж непитущі. Відомо також, що показник захворюваності на туберкульозом серед осіб, хворих на алкоголізм, значно вищий, аніж серед людей, які не зловживають алкоголем.
Таким чином, небезпека алкоголю полягає у його комплексному впливі — фізичному, психологічному і соціальному. Усвідомлення цього є важливим кроком до формування здорового способу життя і відповідального ставлення до себе. Для молоді це не лише питання теперішнього, а й інвестиція у власне майбутнє, де вибір сьогодні визначає можливості завтра.