Двадцять друге листопада

Класна робота

Михайло Стельмах.

«Гуси – лебеді летять».

Автобіографічна повість

про дитинство

Я простий сіроокий хлопчина –

Син своєї нової землі,

На мені галіфе з полотнини,

І мені славно жити в селі.

… тут сонце нанизує дні

На жита, на червону пшеницю,

На гаї і на юність мою,

І тому, як в казкову жар-птицю,

Я закоханий в землю свою!

Михайло Стельмах

Михайло Панасович Стельмах

народився 24 травня 1912 року в селі Дяківці Літинського повіту на Вінниччині в родині хлібороба.

З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. Хлопчик був закоханий у поетичний світ природи, праці й пісні завдяки матері, Ганні Іванівні. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого.

Коли Михайлику було 9 років, його віддали до школи. Хлопчик на той час уже вмів читати й писати, тому його одразу прийняли до другого класу. Найбільше його захопили дві книжки – «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом.

З ніжністю він згадував батька, Панаса Дем’яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи.

А з яким теплом говорив Стельмах про свого діда Дем’яна – народного філософа й талановитого майстра.

Також з любов’ю згадував бабусю і свій перший похід у церкву.

Квітка спогадів

матуся

татусь

дідусь

бабуся

Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році очолив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від зорі до зорі працює він у полі, а в душі плекає мрію: буду вчителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість, пробував писати. Перші поезії надруковано в 1936 році.

1941 року побачила світ збірка віршів молодого поета – вчителя «Добрий ранок». Рядовим солдатом – артилеристом пішов М. Стельмах на фронт у перші ж дні війни. Контузія, поранення, госпіталь, лікування… В роки війни виходять збірки його поезій «За ясні зорі», «Провесінь» та книжка оповідань «Березовий сік».

І ось така бажана перемога! Поет – воїн повернувся до улюбленої справи.

Враження воєнних літ було пізніше відтворено з суворою правдою життя в романах «Велика рідня», «Правда і кривда», «Дума про тебе», «Чотири броди».

Який твір Ярослава Стельмаха ви вчили, чи сподобався він вам?

1949 - 2001

Життя талановитого українця трагічно обірвалося на злеті…

Помер Михайло Стельмах

27 вересня 1983 року,

похований у Києві.

Бюст на Алеї видатних земляків у Центральному міському парку Вінниці

Меморіальна дошка на будинку,

в якому жив у Києві

Музей М. Стельмаха в с. Дяківці відкрито 24 травня 1989 р. У музейній колекції є особисті речі письменника, документи, фотографії, кіно- та відеоматеріали, сувеніри, речі хатнього вжитку родини Стельмахів, меблі та книги з особистої бібліотеки Стельмаха, різноманітні видання його творів.

24 травня 2017 р. було відзначено 105-ту річницю від дня народження письменника.

Літературне дерево

повість

Повість – прозовий розповідний твір, за обсягом більший від оповідання, у якому розповідається про одну або кілька подій одного чи кількох головних героїв протягом досить тривалого часу.

автобіографія

Автобіографія (від гр. autos — сам, bios — життя, grapho — пишу) — опис автором свого особистого життя.

дилогія

Дилогія – два самостійні твори, пов’язані задумом, сюжетом, персонажами.

1964

1966

Тема: зображення життєвої долі українського села, першої половини ХХ століття, епізодів із власного дитинства Стельмаха, коли йому було 9-10 років