Перші землероби та скотарі України

Історія України. Всесвітня історія 6 клас НУШ

​

Роздивіться пам’ятки.

1. Чому їх вважають археологічними скарбами України? Як вони пов’язані з діяльністю В. Хвойки?
2. Про які тогочасні винаходи свідчать зображені пам’ятки?
3. Як, на вашу думку, можна витлумачити малюнки зростання колоса та зображення великої рогатої худоби на трипільському посуді?

Археологічна культура – речові залишки, знайдені під час розкопок, що належать до одного історичного часу й тієї самої території, яким притаманні спільні риси:

​

1. подібність форми та оздоблення посуду;
2. тип прикрас;
3. особливості будівництва жител;
4. риси поховального обряду.

Найдавнішою землеробською культурою на землях України є трипільська.

​

Назва цієї археологічної культури походить від назви с. Трипілля на

Київщині, неподалік якого наприкінці ХІХ ст. археолог Вікентій Хвойка розкопав перші пам’ятки.

Трипільська культура проіснувала на землях Лісостепу України, від Дністра до Дніпра, майже півтори тисячі років –

від IV тис. до середини ІІІ тис. до н. е.

Основою господарства трипільців було перелогове землеробство, що передбачало використання ділянок землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість.

Переліг – заросле травою поле, яке свідомо не обробляють кілька років для відновлення родючості ґрунту.

Сільскогосподарські культури трипільців

​

Садово-городні культури

Ячмінь

Просо

Пшениця

гончарями. Глиняний

Трипільці були вмілими посуд обпалювали в

спеціальних печах, а потім

розмальовували чорною, коричневою, червоною, рідше білою барвами. В орнаменти трипільські гончарі вплітали символічні зображення фігур людей, тварин і птахів.

З трипільцями пов’язують появу перших на українських теренах

виробів з міді.

Високої майстерності трипільці досягли в будівництві житла.

Мешкали в чотирикутних одно- чи двоповерхових завдовжки до 25–27 м і завширшки 6–7 м, з

будинках кількома

приміщеннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво- або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму.

Трипільські поселення розташовані здебільшого на узвишші поблизу річок, вони складалися з 30–40 глинобитних помешкань. Будинки розташовувалися колом, із загоном для худоби в центрі. Кількість жителів такого поселення складала близько 600–700 осіб.

Згодом деякі поселення розрослися так, що кількість їхніх мешканців сягала до 10 тис. Такі поселення- гіганти називають протомістами.

Концентричні кола, за якими розташовували трипільці свої будинки, утворювали щось подібне до вулиць.

У 1884 р., до того як В. Хвойка здійснив своє відкриття на Київщині, на території сучасної Румунії, поблизу села Кукутень, археолог Теодор Бурада виявив рештки давньої кераміки. За спільністю ознак, а саме способом господарювання, облаштуванням жител, побутом і світоглядом, культура Кукутень і трипільська культура належать до одного комплексу, а тому цю культуру ще називають Кукутень-Трипілля.

1. Чому трипільську культуру характеризують як найяскравішу землеробську культуру на наших землях?
2. Що свідчить про розвиток гончарного ремесла в трипільців?
3. Чому трипільську культуру дослідники визначають як таку, що впритул наблизилася до виникнення цивілізації?

Пам’ятка культури Кукутень-Трипілля з Національного

музею історії Молдови

Однією з археологічних культур Степу була середньостогівська, названа за поселенням в урочищі Середній Стіг на околиці Запоріжжя. Була поширена в степовому Придніпров’ї,

Приазов’ї, у басейні Сіверського Дінця і Нижньому

Пам’ятки з Деріївського поселення

Подонні в середині IV – середині ІІІ тис. до н. е.

Розводили: коней, овець, кіз, свиней.

Другорядну роль виконувало землеробство.

Однією з пам’яток середньостогівської культури

є давнє поселення поблизу села Деріївка на Кіровоградщині. Там досліджено залишки кількох заглиблених у землю прямокутних жител. Археологам пощастило виявити багато знахідок, серед яких крем’яні ножі, скребачки, вістря стріл і списів, кістяні мотики і бойові молоти, оздоблений шнуровим і гребінцевим орнаментом глиняний посуд і мідні прикраси, фігурки тварин.

Укладіть порівняльну таблицю двох відомих археологічних культур на українських теренах епохи енеоліту.

Попрацюйте з історичною картою.

​

1. На яких територіях була поширена трипільська культура?
2. Де знайдено рештки найбільших поселень трипільців?
3. З представниками якої культури сусідили трипільці?
4. Як на карті показано контакти представників цих культур?

Припустіть, у чому ці контакти виявилися та які це мало наслідки.

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/C3cLpBo або кодом, довідайтеся про те, у що вбиралися трипільці, з яких матеріалів та за допомогою яких інструментів

виготовляли одяг.

На підставі почутого й побаченого намалюйте, яким могло бути вбрання трипільців. Прокоментуйте малюнок у загальному колі,

поінформувавши, про які прядильні та ткацькі інструменти довідалися.

​

Скориставшись уявним мікрофоном, доповніть твердження: З теми уроку мені видалося найцікавішим... найважливішим...

залишилося незрозумілим...

Перевірмо, чого навчилися

Визначте, які із зображених пам'яток належать до трипільської археологічної культури. Прокоментуйте, про які заняття трипільців свідчать відібрані вами пам'ятки.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/3Vgjqml

або кодом та виконайте завдання онлайн.

На підставі ілюстрацій складіть розповідь про розвиток гончарства в трипільців.

1. Трипільський глиняний посуд. 2. Робота трипільського гончаря.

Картина з експозиції Музею трипільської культури в Переяславі

§ 6. Перші землероби та скотарі України