1 of 11

��. Тема. Види обставин (за значенням), � способи вираження їх. �Мета:�• закріпити і поглибити знання про обставину, її види, � порівняльний зворот;�• розвивати вміння робити спостереження над мовними явищами;�• удосконалювати навички правильного й доречного використання � порівняльних зворотів в усному та писемному мовленні;�• формувати комунікативні вміння та навички.�

2 of 11

Мета:�• закріпити і поглибити знання про обставину, її види, � порівняльний зворот;�• розвивати вміння робити спостереження над мовними явищами;�• удосконалювати навички правильного й доречного використання � порівняльних зворотів в усному та писемному мовленні;�• формувати комунікативні вміння та навички.�

3 of 11

Робота з реченнями. �Чи можна обійтися без обставин?�

Природа завжди візьме своє.(Вільям Шекспір)
Найближче до Божества в цьому світі

перебуває природа. (Астольф де Кюстін)

Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш чому вчитися. (Леонардо Да Вінчі)

5 of 11

Робота біля дошки�Записати речення. Знайти обставини, визначити вид. �

1. Природа є причиною всього, вона існує завдяки самій собі; вона буде існувати і діяти вічно …(Поль Гольбах)
2. Поки люди не знають закони природи, вони сліпо підкоряються їм, а раз вони дізналися їх, тоді сили природи підкоряються людям. (Георгій Плеханов)
3. Хто поверхнево розглядає природу, той легко губиться в безмежному «Все», але хто глибше слухає її чудесам, той постійно наводиться до Бога, Володаря світу.(Чарльз де Ґеер)
4.У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, а в розвинених - дихати повітрям. (Джонатан Рабун)

6 of 11

Лінгвістичне спостереження

Порівняти подані парами слова:
на віки – навіки, навіки-віків,навік-віки;
з гори – бігти згори;
після завтра – прийду післязавтра;
по волі – йти поволі;
без вісті – безвісти;
напам’ять – на пам'ять;
надворі – на дворі;
набік – на бік;
насміх – на сміх;
заочі – за очі;
укупі – у купі.
Яка між ними різниця?

7 of 11

Увага!

1. Іменники в непрямих відмінках можуть бути і додатками, й означеннями, й обставинами. Щоб визначити синтаксичну роль такого іменника, слід зважати на значення, яке він виражає, та на питання, яке до нього можна поставити:
Вона вийшла (звідки?) з жита.— обставина; Тут хлібина (яка?) з жита (= житня). — означення; Борошно роблять (із чого?) із жита. — додаток.
У життя вони вступали з різних, світлих аудиторій, і серця їх утопали в щасті, як в бездоннім морі (М. Рильський) - обставини.
Нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла вірить (Леся Українка) — додаток, оскільки сприймається як певний предмет думки.
Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів (О. Олесь) - означення (указує на ознаку предмета і відповідає на питання якими?).
Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко) — додаток, бо вказує на певний предмет.�

8 of 11

Увага!

Інфінітиви можуть бути і додатками, й означеннями, й обставинами. Щоб визначити їх синтаксичну роль, слід діяти, як і в попередньому випадку:
Мати навчила (чого?) співати доньку. — додаток;
Він сів (з якою метою?) відпочити. — обставина мети;
Кіно — це засіб (який?) створювати красу. — означення.

9 of 11

Вибірково-розподільний диктант�

Записати слова у дві колонки: у ліву – обставини, виражені прислівниками, у праву – обставини, виражені іменниками з прийменниками чи без них.
Додолу падатиму рясною росою (Т.Шевченко).�Спросоння він голосно закричав (І. Нечуй-Левицький). �Шумить весна у силі й цвіті (М.Рильський).�Душа сполохана тремтить листком берези (Олександр Олесь).

10 of 11

“Коректор”

Виправити помилки у правописі обставин.
1 - Назавжди, забагато, відколи, врізнобіч, обіруч, водночас, повсюди, на сам перед, пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього;
2 - абикуди, десь, дедалі, ніколи, анітрохи, чимало, щодалі, якраз,чимдуж,плече до плеча,не сьогодні-завтра;
3 - хтозна-куди, казна-коли, будьяк, куди небудь, десь-то, тим часом, всеодно;без кінця-краю, з діда прадіда, з давніх давен,з боку на бік;
4 – як не як, коли не коли, де-не-де, хоч-не-хоч, будь-що-будь, ген-ген, з роду віку, більш-менш, ледве-ледве, тишком-нишком, видимо- невидимо.