ВИРОБНИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ �

За підручником “ГЕОГРАФІЯ”,

11 клас

Сергій Кобернік

Роман Коваленко

Пригадайте!

• 1. Що вам відомо про секторальну модель економіки?
• 2. Які виробництва належать до сільського господарства
• 3. Які чинники визначають зональну спеціалізацію рослинництва?
• 4. Які чинники визначають зональну спеціалізацію тваринництва?
• 5. Які показники агрокліматичних ресурсів відомі вам?

�Виробництво сільськогосподарської продукції: чинники розвитку. �

• Сільське господарство належить до первинного сектору економіки.
• Сільське господарство забезпечує харчову та легку промисловість сировиною для переробки в кінцеву продукцію, готову для споживання.
• На спеціалізацію сільського господарства впливають природні, соціальні та економічні чинники.
• Сільське господарство тісно пов’язане з природними чинниками.
• Передусім воно пристосовується до кліматичних умов, використовує агрокліматичні та різні за якістю ґрунтові ресурси. �

• Характер аграрних відносин визначають соціальні та економічні чинники.
• За формою власності та використання земель розрізняють дрібно- та високотоварний сектори.
• Дрібнотоварний сектор передбачає виробництво сільськогосподарської продукції для власного споживання селянами-виробниками.
• Рівень агротехніки низький: переважає малопродуктивна фізична праця.
• Форми власності у дрібнотоварному секторі бувають різними: наприклад, дрібні селянські господарства (де панує родинна власність на землю); латифундії (великі ділянки землі, що перебувають у власності поміщика, який здає їх в оренду селянам). �

• Високотоварний сектор – це великі, добре організовані господарства, які використовують зрошення земель, мінеральні добрива, сучасну техніку, найману робочу силу.
• Їхнє виробництво зорієнтоване на продаж одержаної продукції.
• У високотоварному секторі переважають державна та приватна форми власності на землю.
• Основними типами господарства є плантації та фермерство. �

• Сільське господарство складається з двох великих структурних елементів: рослинництва (землеробства) і тваринництва.
• Основним виробництвом більшості країн, що розвиваються, є рослинництво.
• Лише в деяких державах цього типу переважає тваринництво, що пов’язано з несприятливими природними умовами для розвитку землеробства.
• У високорозвинутих країнах переважає тваринництво. Саме воно забезпечує населення основними компонентами білкової їжі – м’ясом і молоком.
• Там тваринництво високоінтенсивне: використовує передові досягнення науки і техніки.
• Рослинництво в цих країнах часто розвивається для забезпечення свійських тварин кормами. ��

• До складу рослинництва входять два виробництва: рільництво, садівництво й виноградарство.
• У рільництві вирощують різноманітні культурні рослини, що їх за призначенням об’єднують у такі групи: зернові, технічні, бульбоплідні, овочебаштанні та кормові. �

�Особливості просторової організації виробництва сільськогосподарської продукції. �

• Оскільки розвиток сільського господарства залежить від агрокліматичних та ґрунтових ресурсів, воно має на рівнинах, як правило, зональну спеціалізацію. У горах формується особлива спеціалізація аграрного сектору.
• У холодному агрокліматичному поясі через несприятливі кліматичні умови (сума активних температур – 400 – 1 000 °С та надмірне зволоження) та малородючі ґрунти (тундрово-глеєві, торфоболотні) або їхню відсутність рослинництво можливе лише в закритому ґрунті.
• У тваринництві переважає оленярство. ��

• У помірному агрокліматичному поясі землеробство можливе лише теплої пори року. Там найбільше вирощують культурних рослин. У межах цього поясу виокремлюють два підпояси.
• У помірному холодному підпоясі на малородючих кислих підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтах вирощують культури з коротким періодом вегетації. Там сума активних температур коливається в межах 1 000 – 2 200 °С і характерне надмірне зволоження.
• Із зернових культур поширені жито, овес, ячмінь, гречка, горох, вика, з технічних – льон-довгунець, хміль.
• Крім того, вирощують багато картоплі, овочевих і кормових культур.
• На соковитих кормах розводять молочне та молочно-м’ясне поголів’я корів, свиней. �

• У помірному теплому підпоясі на родючих бурих і сірих лісових ґрунтах і чорноземах склалися найбільш сприятливі умови для землеробства.
• Там вирощують культури із середньотривалим і тривалим періодом вегетації. Сума активних температур зростає до 2 200 – 4 000 °С, а зволоження змінюється від достатнього до недостатнього.
• За таких умов культивують пізні сорти зернових (озиму пшеницю,�кукурудзу на зерно, просо).
• З-поміж технічних культур переважають соняшник,цукровий буряк, соя, арахіс.
• У південній частині вирощують рис на зрошенні,виноград, кавуни, дині.
• Там розводять м’ясне поголів’я корів, свиней, овець.
• У помірному агрокліматичному поясі значними експортерами сільськогосподарської продукції є Китай, США, Канада, Німеччина, Франція, Україна, Польща. �

• У субтропічному агрокліматичному поясі землеробство також можливе�лише теплої пори року. Сума активних температур зростає до 4 000 – 8 000 °С,�зволоження стає недостатнім. За таких кліматичних умов на родючих коричневи ґрунтах вирощують теплолюбні рослини з тривалим періодом вегетації.
• Із зернових культур переважають пізні сорти кукурудзи та рис. Із технічних – оливки,бавовник, тютюн, чай.
• Крім того, вирощують виноград, цитрусові, інжир, мигдаль, овочі.
• Серед країн значними експортерами субтропічних культур і продуктами їхньої переробки є Китай, США, Аргентина, Мексика, Австралія, Південна Африка,�Іспанія, Італія, Греція.
• Через брак кормів у більшості країн тваринництво розвинуто мало. Воно представлено переважно розведенням овець та кіз. У зоні пампи (степів) в Аргентині та Уругваї розвинуто інтенсивне м’ясне скотарство, а за поголів’ям овець та настригом вовни вони належать до провідних країн світу. �

Рис

• Тропічний агрокліматичний пояс розташований у межах трьох кліматичних поясів: тропічного, субекваторіального та екваторіального, тому для нього характерна найбільша сума активних температур (понад 8 000 °С). Зволоження – від бідного до надмірного.
• Землеробство можливе протягом усього року. Там збирають 2 – 3 врожаї на рік. За таких умов на різних за якістю ґрунтах вирощують�теплолюбні багато- та однорічні рослини з найтривалішим періодом вегетації.
• Історично із часів колоніалізму першочергове значення мають технічні культури: цукрова тростина (Індія, Бразилія, Куба), кава (Бразилія, Колумбія), какао (Котд’Івуар), джут (Бангладеш, Індія, Пакистан), олійна пальма (країни екваторіальної частини Африки, Океанії). �

• У тропічних пустелях в оазисах вирощують фінікову пальму.
• Із зернових культур культивують просо (країни Африки) або рис (Індія, Індонезія).
• У тропічних країнах вирощують різноманітні бульбоплідні культури: батат (Індія, Індонезія), таро (країни Океанії).
• Тваринництво представлено розведенням овець, верблюдів, домашньої птиці, в деяких країнах – великої рогатої худоби (буйволів, корів).�

Контроль і самоконтроль

• 1. Порівняйте продовольчий кошик жителів помірного, субтропічного та тропічного агрокліматичних поясів: хлібні, круп’яні, олійні, цукристі, тонізуючі, бульбоплідні культури; тваринна їжа.�2. Яку сільськогосподарську сировину використовують у різних агрокліматичних поясах для виробництва тканин? �