Корінь у коріандру веретеноподібний, стебло голе, прямостояче, у верхній частині розгалужене, сягає у висоту від 40 до 70 см. Широколопатеві, трироздільні, розсічені на великі частини, надрізано-пилчасті по краю прикореневі листки коріандру розташовані на довгих черешках. Черешки нижніх стеблових двічі перистороздільних листків набагато коротші, ніж у прикореневих. Середні та верхні стеблові листки – вагінальні, сидячі, а їхні листові пластини розсічені на перисті лінійні часточки. Запашна зелень коріандру посівного, яку заведено називати кінзою, є популярною добавкою до салатів, м'яса та риби
Зелень кінзи насіння коріандру
Якщо мета городника – отримання ароматної зелені, то зрізати листя потрібно у фазі розетки, до появи суцвіть. Найбільш цінними вважаються ростуть на довгих черешках прикореневі листя. Коли збирають кінзу, висота черешків не перевищує 15 – 20см
Листя ж, зростаюча вище по стеблу, поступово втрачає трилопатеві форму, стає перистої, подовженої і дрібної. Після зрізування зелені, коріандр підгодовують. А потім з липня по вересень настає пора, коли збирають кінзу вже у вигляді насіння
В насінні коріандру міститься від 0,8 до 1,6 % ефірної олії, головною складовою головною складовою частиною якої є терпеновий спирт ліналоол (60 – 80 %). У міру достигання плоди легко обсипаються і набувають приємного запаху. Маса 1000 насінин коріандру 5,5 – 8 г.
. Коріандр — перехреснозапильна рослина. Протягом вегетації проходить такі фази: сходи, розетки, стеблування, цвітіння і достигання. Вегетаційний період триває 80 – 120 днів. Коріандр середньовибагливий до тепла. Насіння його проростає при 4 – 6 °С, дружні сходи з’являються при температурі не нижче 10 °С і витримують заморозки до мінус 8 – 10 °С. Підвищені температури в період вегетації зумовлюють зниження врожайності і вмісту олії в сировині. Потреба в ґрунтовій волозі в різні фази вегетації у коріандру неоднакова. Для набухання і проростання насіння поглинає воду, маса якої становить 120 – 125 % до його маси. В період від сходів до стеблування коріандр витрачає мало вологи і добре витримує ґрунтову посуху. Поглинання вологи збільшується на початку стеблування і досягає максимуму у фазі цвітіння. У фазі формування і достигання насіння витрата води поступово зменшується. Транспіраційний коефіцієнт становить близько 600. Коріандр належить до світлолюбних рослин довгого дня.
При затіненні зменшується галуження рослин, знижується їх продуктивність. До ґрунтів коріандр вибагливий. Кращими для нього є ґрунти, які мають глибокий гумусовий шар, добру структуру, великий запас поживних речовин, нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Найкраще росте на чорноземах. Непридатні для нього важкі глинисті, піщані та солонцюваті ґрунти. При врожаї 12 – 15 ц/га коріандр виносить із ґрунту 60 – 70 кг азоту, 16 – 17 кг фосфору і 40 – 60 кг калію. Близько 80 % цієї кількості поживних речовин засвоюється в період стеблування і цвітіння. Сорти коріандру, районовані в Україні: Кіровоградський, Янтар, Осканит та ін.
Технологія вирощування. Посіви коріандру розміщують після озимих хлібів, зернових бобових і удобрених просапних культур, не слід розміщувати їх після культур, які пізно звільняють поля (соняшник, цукрові буряки, суданська трава) і виносять з ґрунту багато поживних речовин та вологи. З метою запобігання ураженню рамуляріозом коріандр можна повертати на попереднє поле не раніше як через 4 – 5 років. Важлива роль у підвищенні врожайності коріандру належить органічним та мінеральним добривам. При розміщенні посівів коріандру після удобрених гноєм озимих під зяблеву оранку вносять повне мінеральне добриво 45 – 60 кг/га д.р. Якщо під попередник органічних добрив не вносили, їх треба внести під коріандр (20 – 30 т/га). Під час сівби ефективним є внесення фосфору в рядки з розрахунку 10 – 15 кг/га д. р. Система основного обробітку ґрунту після зернових культур полягає в лущенні і ранній зяблевій оранці на 25 – 30 см. Після просапних культур оранку проводять на глибину 22 – 25 см. Рання оранка забезпечує вищі врожаї порівняно з пізньою. Весняний передпосівний обробіток ґрунту складається з шлейфування, боронування та культивації в один–два сліди з одночасним боронуванням. Сіють коріандр рано навесні в перші дні польових робіт. Перед сівбою насіння протруюють ТМТД (4 кг/т) або іншими протруювачами. Ефективним засобом прискорення з’явлення сходів є сівба пророщеним насінням.
Сіють коріандр рано навесні в перші дні польових робіт. Перед сівбою насіння протруюють ТМТД (4 кг/т) або іншими протруювачами. Ефективним засобом прискорення з’явлення сходів є сівба пророщеним насінням. Сівбу проводять звичайним рядковим способом або широкорядним з шириною міжрядь 45 см. На чистих від бур’янів полях, а також при застосуванні гербіцидів (пропаніду і його аналогів) перевагу має звичайний рядковий спосіб сівби. На забур’янених полях, а також в посушливих умовах слід застосовувати широкорядну сівбу. Норма висіву при звичайній рядковій сівбі і застосуванні до- і післясходових боронувань становить 25 – 30 кг/га, або 3,4 – 3,6 млн схожих насінин на 1 га. На полях, де будуть застосовуватись вказані вище гербіциди, оптимальна норма висіву 16 – 18 кг/га, або 2,2 – 2,4 млн схожих насінин на 1 га. При широкорядній сівбі висівають 12 – 16 кг, або 1,7 – 1,8 млн схожих насінин на 1 га. Насіння загортають на глибину 3 – 4 см.
збирають врожай прямим комбайнуванням. При роздільному збиранні коріандр скошують жатками при достиганні плодів: на технічні цілі 30 – 40 %, на насіння 60 – 70 %. Після підсихання валків і зниження вологості насіння до 10 – 13 % їх підбирають і обмолочують переобладнаними зерновими комбайнами. Насіння очищають і додатково просушують, щоб вологість його під час зберігання була не вище 12 %.
Догляд. Після сівби посіви коткують кільчастими або рубчастими котками. Подальший догляд за посівами зводиться переважно до боротьби з бур’янами, які знищують гербіцидами або агротехнічними заходами. Під передпосівну культивацію застосовують гербіциди (за препаратом): трефлан (6 – 8 л/га), лінурон (4 – 6 кг/га), пропазин (3 – 6 кг/га); у фазі 2 – 3 справжніх листків коріандру — лінурон (4 – 8 кг/га), прометрин (4 – 8 кг/га). Якщо неможливо використати гербіциди, бур’яни знищують до- і післясходовими боронуваннями. На широкорядних посівах коріандру проводять 2 – 3 міжрядних обробітки ґрунту. Щоб поліпшити запилення, на посіви коріандру в період цвітіння вивозять пасіки з розрахунку по дві бджолосім’ї на кожний гектар площі. Збирання. Плоди коріандру достигають неодночасно, до того ж вони обсипаються. Тому збирати врожай потрібно своєчасно і в стислі строки. Для прискорення достигання в період побуріння 40 – 50 % зонтиків посіви обробляють хлоратом магнію в дозі 5 – 10 кг/га д. р.