2 of 17

Мета

визначити особливості національно-визвольного руху в Індії після Першої світової війни; з’ясувати суть поглядів М. Ганді та 'їх вплив на індійське суспільство; встановити суть і значення кампанії громадянської непокори в історії Індії; сприяти вдосконаленню навичок історичного аналізу та оцінки діяльності видатних історичних постатей; виховувати почуття солідарності з поневоленими народами, їх прагненнями до визволення.

3 of 17

Актуалізація опорних знань

Під владою якої держави перебувала Індія під час І світової війни?
Яку політику щодо Індії проводила Англія?
Хто був лідером національно-визвольного руху в Індії?

4 of 17

Могандас (Магатма)Ганді

Гандизм – соціально-політичне та релігійно-філософське вчення, що поєднувало в собі політичні, морально-етичні та філософські концепції, які базувались на індійській культурі

Лідер ІНК
Засновник ідеології індійського національного руху -гандизм

5 of 17

Гандизм

Основні принципи

Досягнегнення незалежності Індії мирними засобами шляхом залучення до боротьби широких мас населення

Боротьба під керівництвом ІНК

Врегулювання конфліктів шляхом домовленостей

Ідеалізація патріархальних відносин

Сарвадайя- суспільство справедливості та загального добробуту

Сатьяграха – поєднання протесту з терпимістю до колонізаторів

6 of 17

Сарвадайя	Сатьяграха
- повернення до джерел, до «золотого віку», коли індійці жили в гармонії з природою, коли панувала селянська община, взаємодопомога; - захист людини від руйнівного впливу індустріальної цивілізації; - національне і духовне визволення від колоніалізму; соціальна рівність і соціальна справедливість; - символом сарвадайї була ручна прялка, що згодом стала гербом незалежної Індії.	- відданість релігійним, філософським і культурним національним традиціям; - протест проти колоніального статусу у поєднанні з терпінням і терпимістю (толерантнісю); - ненасильні методи боротьби (ахімса) за незалежність: мітинги, демонстрації, відмова від участі в роботі колоніальної адміністрації, бойкот англійських товарів, як крайній засіб – демонстративне порушення законів колонізаторів тощо.

7 of 17

Реформи 1918-1921 рр. , які закріплювали колоніальне становище Індії��

Закон Монтегрю

передбачав двопалатний законодавчий парламент: Державна Рада і Законодавчі збори;

у провінціях передбачався поділ владних повноважень між індійськими органами самоуправління (сфера освіти й охорони здоров'я ) та колоніальною владою (сфера фінансів, поліція і суди);

кількість виборців збільшувалась з 1% до 3%

8 of 17

Закон Роулета

Передбачав суворе покарання за непоку владі та антиурядові виступи

Акції громадської непокори в Індії

9 of 17

Перша акція непокори

6 квітня 1919 р. Ганді закликав до згортання будь-якої ділової активності й закриття магазинів на знак протесту проти закону Роулетта.
13 квітня 1919 р. в Амрітсарі, провінція Пенджаб, англійці розстріляли мирну демонстрацію. Загинуло понад 1 тис. осіб, 2 тис. було поранено
Восени 1919 р. на з’їзді ІНК було ухвалено рішення про бойкот виборів за законом Монтегю

Розгін англійською поліцією мирної демонстрації

10 of 17

Кампанія ненасильницького опору

Розпочалася 1 серпня 1920 р. Її очолили ІНК, який на той час налічував 10 млн членів, і Мусульманська ліга.
М.Ганді виробив тактику ненасильницького опору британським колонізаторам. На першому етапі передбачалася кампанія бойкоту колоніальних установ і товарів. На другому — ухилення від уплати податків. Це вже означало відкритий конфлікт із колоніальною адміністрацією.

М.Ганді, Д.Неру, А.К.Азат – лідери ІНК

11 of 17

Проблеми деколонізації та майбутнього країни

Економічна криза
Нова хвиля національно-визвольного руху. Мета — незалежність і конституція.
Приїзд комісії британських політичних діячів на чолі з Саймоном, які мали виробити нову конституцію для Індії
За рішенням ІНК розпочалося проведення нової кампанії громадянської непокори

12 of 17

Друга кампанія громадянської непокори

„Соляний похід”

Березень 1930 р

Війська на вулицях індійського міста (1930 р.)

13 of 17

Проект конституції

"Про основні права та обов’язки громадян Індії".

введення в Індії демократичних свобод;

визнання кастової та релігійної рівності;

адміністративно-територіальна перебудова країни з урахуванням релігійного чинника;

встановлення мінімуму заробітної плати;

обмеження орендної плати за землю;

зменшення податків.

Конференція „круглого столу”

у Лондоні

14 of 17

Акт про управління Індією�1935 р

Індія мала перетворитися на федеральний домініон, що складався з окремих штатів.
Виборче право отримали 12% населення,
було розширено права місцевих законодавчих органів,
колоніальний стан зберігався

15 of 17

Мусульманська Ліга

Мусульманська ліга закликала своїх прихильників боротися за створення окремої мусульманської провінції – країни Пакістан (“Країни чистих”).

Демонстрація, організована „Мусульманською лігою”

16 of 17

Закріплення вивченого матеріалу

1. Які заходи англійських колонізаторів сприяли розгортанню масового національно-визвольного руху в Індії після першої світової війни?
2. Які методи застосовував ІНК у боротьбі за незалежність Індії?
3. Яку мету переслідував "соляний похід"?
4. З’ясуйте основні етапи національно-визвольної боротьби індійського народу у 20-30-х рр.
5. Хто очолював національно-визвольний рух в Індії?
6. Охарактеризуйте ідеологічну основу боротьби індійського народу за незалежність.
7. Коли і які акції громадянської непокори провів ІНК?
8. Чому Дж. Неру назвав конституцію 1935 р. рабською?
9. Яку політику проводила англійська колоніальна адміністрація стосовно національно-визвольного руху?

1 of 17