Рельєф

Основні форми рельєфу: гори і рівнини

• Низовини позначають на карті зеленим кольором.
• Височини – жовтим і світло-коричневим

​

Низовини. 70 % площі України припадає на низовини. Найбільші з них розташовані на півдні, сході та півночі нашої держави.

Поліська низовина

Придніпровська низовина

Причорноморська

низовина

На півдні простягається Причорноморська низовина. Її пересічні висоти становлять 120-150 м. Вона має загальний похил у бік Чорного моря. Тут міститься найнижча точка поверхні України - Куяльницький лиман, дуже солона мілководна водойма, що лежить на 5 м нижче рівня Світового океану.

Поступово Причорноморська низовина переходить у невисоку Північнокримську рівнину, яка ледь досягає 40 м над рівнем моря. Її поверхня нахилена в бік затоки Сиваш Азовського моря.

Лівий берег Дніпра займає велика Придніпровська низовина. Середні висоти тут коливаються від 50 до 170 м. Поверхня має похил у бік русла Дніпра.

Низовина полого-хвиляста.

Вона зазнала великого впливу діяльності давнього льодовика і річок. Частиною Придніпровської низовини є Полтавська рівнина, де місцями збереглися байраки, окремі болота й ділянки цілинного степу.

Поліська низовина

У північній частині України простягається заболочена Поліська низовина. Її середні висоти становлять 150-200 м. Поверхня має слабкий ухил із заходу на схід у бік долини Дніпра. Низовина переважно плоска, сформована наносами талих вод льодовика та ерозійно-акумулятивною діяльністю річки Прип’ять і її приток.

Де-не-де рівнинність поверхні порушують окремі підвищення. Це виступи твердих кристалічних гірських порід Українського щита. Найбільший з них - Словечансько-Овруцький кряж, який сягає висоти 315 м.

Закарпатська низовина

Закарпатська низовина є частиною Середньодунайської рівнини. Поверхня її плоска з незначним похилом у бік річки Тиси. Пересічні висоти становлять 100-120 м. Окремі підвищення трапляються в районі міста Берегова. Тут пагорби досягають висоти 369 м. За своєю природою - це згаслі вулкани.

�

Височини. Центральні, західні та східні частини України займають височини, які становлять 25 % площі нашої країни. Височини є вододілами між найбільшими річковими басейнами України.

Подільська височина

Донецька височина

Придніпровська височина

Приазовська височина

Волинська височина

Придніпровська височина

Найбільшою за площею є Придніпровська височина. Вона розташована у центральній частині України на правому березі Дніпра. Середні відмітки висот сильно коливаються. Найвищі частини на півночі - 220-240 м, а на північному заході відмітки досягають максимального значення - 322 м. На півдні висоти зменшуються до 150-170 м. Поверхня височини має похил на південний схід. Вона порізана річковими долинами, погорбована. Високі пагорби понад Дніпром на Черкащині називають Канівськими горами.

Подільська височина

Продовженням Придніпровської височини на захід є мальовнича Подільська височина. Пересічні висоти Подільської височини коливаються від 150 м на півдні до 320 м на півночі. Поверхня сильно розчленована долинами річок і балками. На височині виокремлюють навіть цілі пасма горбів: Кременецькі гори, Вороняки, Розточчя, Опілля, Товтри. Найвища частина Поділля - горбисте пасмо Гологори з максимальною позначкою гори Камула (471 м) східніше Львова. Усе це створює ілюзію присутності у справжній гірській країні.

Приазовська височина

Продовженням Придніпровської височини у Приазов’ї є невелика за площею Приазовська височина з пересічними висотами 150-300 м.

Бельмак – Могила

(324м)

Тут часто з-під землі підіймаються гранітні скелі, які в народі називають горами, або могилами.

Вони становлять найвищі точки височини, з-поміж яких вирізняється висотою гора Бельмак-Могила (324 м). Ущелини й урвища, печери і гроти, стрімкі підйоми та спуски - усе це притаманне рельєфу Приазовської височини.

Волинська

височина

На північному заході розташована Волинська височина. Середні висоти тут становлять 220-250 м, а у найвищій частині - Мізоцький кряж - сягають 342 м.

Хотинська височина

Південніше, у міжріччі Дністра і Прута, лежить невелика за площею, але найвища у рівнинній частині України Хотинська височина. Її поверхня підіймається до висоти 350-400 м, а гора Берда - до 515 м.

На сході України виділяється Донецька височина з пересічними висотами 175-300 м. Основною її частиною є Донецький кряж. Кряжем називають лінійно витягнуту горбисту височину без різких абрисів гребеня та вершин. Найвища точка Донецького кряжа - гора Могила-Мечетна (367 м).

Карпатські гори �

Українські Карпати є частиною великої Альпійсько-Карпатської гірської

країни. Це середньовисотні гори з округлими вершинами та полого-хвилястими схилами. Вони складаються з кількох різних за висотою хребтів. Пересічні висоти коливаються від 600 м до 1700 м. Однак 20 вершин в Українських Карпатах мають висоту понад 1700 м, а 6 долають відмітку 2000 м. Серед них і найвища точка України – гора Говерла (2061 м). У Карпатах час від часу трапляються землетруси силою до 6–7 балів. Це свідчить, що процеси горотворення тут не завершилися. Є в Українських Карпатах і згаслі вулкани, які утворюють суцільний Вулканічний хребет.

Кримські гори �

Кримські гори –молоді, їхні пересічні висоти становлять лише 440 м. Тобто це низькі гори. Вони складаються з трьох паралельних пасом, висота яких зростає з півночі на південь. Найвище Головне пасмо має плоскі вершини, вкриті гірськими луками – яйлами. Найвища точка Кримських гір – гора Роман-Кош (1545 м). Про активні процеси горотворення у Кримських горах свідчать періодичні землетруси силою до 8 балів, які зароджуються на дні Чорного моря. Південний берег Криму – вузька смуга рівнини шириною від 2 до 8 км. На сході над нею здіймається згаслий вулканічний масив Карадаг (577 м), на заході – гора Аюдаг, або Ведмідь-гора (577 м).

Джерела інформації:

1. «Пізнаємо природу» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (автор: Гільберг Т.Гбіда Д. Д.), Київ, ТОВ «Генеза», 2023 

Домашнє завдання:

Параграф 29