�

​

Любов , як сонце світу відкриває

Безмежну велич людської краси

І тому світ завжди благословляє

І сонце , що встає , і серце , що кохає .

Безперечно, любов – сонце людських почуттів, вона чудодійно змінює світ в наших очах, виявляє в нас все найкраще, відкриває безмежні багатства, красу людської душі.

• розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій збірки “Зів’яле листя”;
• творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка
• розвивати вміння учнів досліджувати художні твори;
• виховувати інтерес до поетичної творчості поета, гордість за нього, пізнати глибинний зміст його ліричних творів;

Що є кохання для Івана Франка?

Любов – це кара, це сумна в'язниця,

Бог від якої заховав ключі.

​

Грунтовно дослідити біографію поета та збірку “Зів’яле листя”

Я знаю: життєвий шлях І. Франко, напам'ять поезія зі збірки “Зів’яле листя”.

Я вмію: аналізувати поетичні твори Каменяра, визначати художні засоби, розкривати інтимний світ ліричного героя.

Я можу: співставити факти з біографії поета та рядки віршів, висловити своє ставлення до поетичного доробку І. Франка, довести, що “Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги,щезає без нашої вини” ( за Іваном Франком).

​

Усю правду про себе може знати хіба сама людина та ще Господь Бог. Сам Франко про себе писав: «Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали мої зносини з жіноцтвом».

Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. � Небезпечне оружжя — жіноча краса. �Ані мудрість, наука, ні старші літа �не дають проти неї міцного щита.� І.Франко

письменниця Уляна Кравченко

вчителька Климентія Попович

представниця відомого роду Ольга Білинська

Ольга Рошкевич, перше кохання, дочка священика�

Юзефа Дзвонковська, народна вчителька

Целіна Зиґмунтовська, працювала на пошті

Перший “жмуток”

Палке кохання без надії на взаємність

​

Другий “жмуток”

Кохання в душі героя спалахує з новою силою

Третій “жмуток”

Кохана стає дружиною іншого. Відчай… Самогубство

І меркне світ довкола, і я сам

Лечу кудись в бездонну стужу й слоту.

Ридать! кричать! – та горло біль запер. Вона умерла! Ні се я умер.

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана, із обнов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Купав її в рожевих блисках май,

На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча, як розцвілий свіжо гай…

Явилась друга – гордая княгиня,

Бліда, мов місяць, тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня.

Мене рукою зимною вона

Відсунула і шепнула таємно:

“Мені не жить, тож най умру одна!”

«Перед цією красою потрібно впасти на коліна і молитись… Гляньте, вона ж Дантова Беатріче… (Фелікс Дашинський, друг Франка, про Юзефу Дзвонковську)

Явилась третя — женщина чи звір?

Глядиш на неї — і очам приємно,

​

Впивається її красою зір.

Та разом страх бере, душа холоне

І сила розпливається в простір.

​

За саме серце вхопила мене,

Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась

І смокче кров, і геть спокій жене.

​

Минали дні, я думав: наситилась,

Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма! �

​

У долі Франка з’явилася Ольга Хоружинська — жінка, якій судилося бути поруч!

Любов до дружини у Франка таки прийшла, і вони навіть були разом щасливі. Доля подарувала їм чотирьох прекрасних дітей – Андрія,Тараса, Петра та Ганну

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько – колюче терня?

 Чом твої устонька – тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

До сонця не пнешся?

Се не та сирота, що без мами блука,� Не голодний жебрак, моя зірко;� Се розпука моя, невтишима тоска,� Се любов моя плаче так гірко.�

Отож, можемо припустити, що збірка «Зів'яле листя» була автобіографічною, бо факти з життя Франка неодноразово вплітаються в поезії. Але кому ж вона присвячена? Ми схильні вважати, що лірична збірка поезій І. Франка присвячена Ользі — єдиній, чистій, першій і останній любові, але іноді здається, що збірка – для усіх трьох панянок, а деколи, складається враження, не присвячена жодній з жінок, вона є одою нещасливому коханню, яке огортало душу поета протягом багатьох років. �

​

• Авраменко, О.М. Українська література [Текст]: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів : рівень стандарту, академічний / О.М. Авраменко, В.І. Пахаренко. - К.: Грамота, 2010. – 280с.: іл..
• Ващенко, О.П. Українська література. 10 клас. Академічний та рівень стандарту [Текст] / О.П. Ващенко, С.М. Головатюк та ін.., упорядник О.М. Чхайло – Х.: Основа, 2010. – 128 с. (Мій конспект).
• Бондаренко, Л. «Твою красу я переллю в пісні…» (Вивчення поетичної збірки І.Франка «Зів’яле листя» в контексті європейської інтимної лірики) [Текст] / Л. Бондаренко// Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. - №11-12. – С. 27-32.
• Вдовиченко, Л. Інтимна лірика Івана Франка. Збірка «Зів’яле листя» [Текст] / Л. Вдовиченко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2011. - №7-8. – С. 51-58.
• Павличко, Д. «Зів’яле листя» [Текст]: літературознавче дослідження. – К.: Веселка. – 2008. – 24с.
• Фіртич, Л.І. Лірична драма Івана Франка «Зів’яле листя» 10 клас [Текст] / Л.І. Фіртич // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. - №25. – С.14-17.
• Франко, І. Вибрані твори [Текст] / І. Франко. - К.: Дніпро. – 1966. – 791с.

Я й забув , що то осінь холодна ,

Я й забув , що то смерті пора ,

Я й забув , що ти кров благородна ,

Що між нами безодня стара .

Читайте І. Франка , коли вам сумно чи радісно , коли ви переможений , бо почуття вкладені автором у рядки поезій настільки сильні , що «сто тисяч літ горіть готові» і зігрівати нас . Кохайте і будьте коханими .

​