Класичні мови та основи технічної наукової термінології

Преамбула

У структурі професійної підготовки фахівців технічних, природничих спеціальностей (точних наук)першого бакалаврського рівня студії з класичних мов (давньогрецької і латинської) мають велике наукове, пізнавальне, загальноосвітнє, практичне значення. Саме культурна спадщина давніх греків і римлян мала потужний і всесторонній вплив на всі сфери подальшого розвитку як європейської, зокрема, так і світової цивілізації, загалом.

Науки (технічні, природничі, гуманітарні, медицина і інші) як системи знань були започатковані в давній Греції (назви їх грецького походження).

Давньогрецька мова була першою з європейських мов якою послуговувалися науки для

вираження наукових понять, однак у європейську культуру вони були внесені Римом.

Латина стає мовою наук, нею вона і залишається.

Вивчення класичних мов є потрібним для технічних спеціальностей. Знання їх дає можливість ознайомитися з творами цілого пласту європейських науковців (П’єр Ферма, Іван Пулюй і інші), опанувати наукову технічну термінологію, сприяє поглибленню логічного мислення і тренуванню пам’яті.

Мета навчальної дисципліни

• «Класичні мови та основи технічної наукової термінології» - підготовка фахівців на основі знання класичних мов до студій латиномовного і грекомовного) технічного дискурсу,формування фахових термінологічної і культурологічної компетентностей і застосування їх безпосередньо в професійній і науковій діяльності, засвоєння античної пареміологічної спадщини, а також забезпечить науковий підхід до вивчення європейських мов (української, англійської та інших).
• Курс вивчення давньогрецької і латинської мов передбачає оволодіння студентами граматик класичних мов і певного обсягу їх лексичних пластів , наукової термінології, вироблення навичок читання та перекладу зі словником адаптованих та оригінальних текстів античних авторів і пізнішого часу, крилатих висловів, ознайомлення з історією та культурою античного світу,з’ясування значення класичних мов для історії світової культури.

​

Класичні мови – поряд з нами

• Тангенс – це математична функція, яка є однією з основних тригонометричних функцій. Вона використовується для вимірювання кутів та обчислення відношення протилежної сторони до прилеглої в прямокутному трикутнику.Перші згадки про тангенс зустрічаються в грецьких математичних трактатах, таких як “Елементи” Евкліда, який був написаний близько 300 років до нашої ери. Проте, тангенс, як функція, був введений у XVI столітті італійським математиком Віетою. Він використовував термін “tangentes” для позначення відношення протилежної сторони до прилеглої в прямокутному трикутнику�

І в ногу з часом

• Калькулятор - Латинське слово calculator («лічильник; той, що рахує») походить від дієслова calculo («рахую, підраховую»), який, своєю чергою, походить від слова calculus — «камінчик» (камінці використовувалися для рахунку); calculus є зменшувальне від calx — «вапно».

​

Грецький математик, автор першого збереженого теоретичного трактату з математики «Начала».Науковою діяльністю він займався в Александрії у ІІІ ст до.н.е. Він був перший математик александрійської школи.

“Начала” (гр. Στοιχεῖα; лат. Elementa) – основна праця Евкліда, в якій підсумовано трьохсотлітній розвиток грецької математики, а також викладено основи елементарної геометрії, алгебри,теорії чисел.

​

Найдавніша копія оригінального грецького тексту, яка дійшла до нас, датована другою половиною IX ст. н. е. Раніше з’являються переклади “Начал” арабською мовою, а в XII ст. – перший переклад латиною . Латинський текст використовували пізніші європейські вчені.

Евклід

Евклід

Народився в м.Сіракузи (о. Сицилія). Освіту здобував у Александрії, після чого повернувся в рідне місто, де був радником царя Гієрона ІІ.

Під час Другої Пунічної війни

(218-201 до н. е.), коли Сіракузи були облозі, Архімед конструював воєнні машини, завдяки яким місто довго трималося.Був убитий римським воїном коли римляни захопили Сіракузи.

Ньютон дуже високо цінував внесок Архімеда в науку і сказав, що, якщо він бачив далі, ніж інші, то це тому, що він стояв на плечах гігантів.І одним з найбільших був Архімед.

У ІХ-Х ст. н. е. праці Архімеда перекладені арабською, а в ХІІІ ст. з’явилися в Західній Європі у латинському перекладі і мали вагомий вплив на подальший розвиток європейської науки

Архімед – Ἀρχιμήδης

(бл. 287–212 до н. е.)

• один із найвідоміших давньогрецьких вчених;
• фундатор математичної фізики;
• один із творців механіки як науки;
• винахідник основного закону гідростатики (закон Архімеда), закону важеля;
• автор багатьох важливих винаходів,

Архімед

• Фундатор наукової педагогіки.

• Видатний чеський мислитель.

Народився в м. Нівніце. Здобув початкову, середню і вищу освіту.

Автор творів «Велика дидактика», «Материнська школа», «Правила поведінки дітей», «Закони добре організованої школи» та ін.

Педагогічна спадщина Я.-А.Коменського містить найактуальніші питання педагогіки.Його педагогічний світогляд характеризується демократизмом і гуманізмом.

​

Я.-А.Коменський створив нові латиномовні підручники, серед яких і «Видимий світ у малюнках» («Orbis pictus»), який є першим в історії підручником у якому ілюстрації вжито як дидактичний засіб, що допомагає дітям засвоїти навчальний матеріал.Книга перекладена багатьма мовами.

Ян-Амос Каменський

(1592-1670)

Ян-Амос Каменський

Видатний український фізик,один із найвідоміших вчених і яскравих постатей культурного і громадського життя України.

У 1865 р. закінчив Тернопільську класичну гімназію.Вступив на теологічний факультет Віденського університету, який закінчив у 1869 р. з відзнакою. У 1872 р. закінчив філософський факультет (фізико-математичне відділення) цього університету.

З 1884-1916 рр. -професор Празького політехнічного інституту( був завідувач першої у Європі кафедри фізики та електротехніки,декан фізичного факультету, ректор інституту).Досліджував питання електричних розрядів у газах, молекулярну фізику.

​

Іван Пулюй

(1845-1918)

Іван Пулюй добре володів грекою і латиною.

​

Іван Пулюй

Народився 12травня 1889 року.Здобув гімназійну освіту. Навчався у Віденському і Львівському університетах.Був гімназійним професором.

У 1945-1947 рр. – декан фізико-математичного факультету Львівського університету.

​

Мирон Зарицький

(1889-1961)

Один із фундаторів української математи-чної науки і культури в Галичині.

Колом наукових зацікавлень Мирона Зарицького були грецька філософія,студії античних авторів.Знав греку, латину. Ґрунтовно вивчав та популяризував історію математики та астрономії.Уклав хрестоматію грецької математики у якій помістив уривки творів Евкліда, Архімеда та інших грекою та в латинському перекладі.

М. Зарицький пропонував перекладати математичні терміни грекою і латиною, щоб зосередити увагу на термінології, зокрема на вагомому і прихованому у ній первинному значенні.Знання класичних мов, на думку М.Зарицького,допомагає науковій праці.

Мирон Зарицький