Культурна спадщина України, �яку зруйнували �та знищили окупанти �за декілька місяців�російсько-української війни
(Неповний перелік)
Маріупольський художній музей ім. Куїнджі
Музей знаходився у колишній «садибі Гіацинтова», зведеній у 1902 році в стилі модерн. Його колекція налічувала близько 2 тис. експонатів, значна частина яких стосувалась життя та творчості художника Архіпа Куїнджі. Крім його творів, у фонді музею були також роботи Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Михайла Дерегуса та інших. На четвертий тиждень бомбардувань міста військами РФ, музей був знищений прямим попаданням російської авіабомби. Під час обстрілу, оригіналів робот Куїнджі у музеї не було. Утім, доля інших експонатів поки що невідома.
Донецький обласний драмтеатр у Маріуполі
Маріупольський театр став символом гуманітарної катастрофи, заподіяної Росією. Її війська навмисно бомбили споруду, яка стала прихистком для тисяч людей зруйнованого міста. Будівля театру, зведена у кінці 1950-х, є пам’яткою радянського монументального класицизму. Люди,що переховувались у його підвалі, на щастя вціліли, але сама будівля не пережила російської навали. Відновити її після закінчення війни пообіцяв уряд Італії.
Музей старожитностей у Чернігові
Споруду музею побудували в кінці ХІХ ст. у популярному тоді псевдоготичному стилі. З 1902 року там була відкрита для відвідувачів колекція козацько-гетьманської старовини мецената Василя Тарновського. Музей пережив обстріли більшовиків у 1918-1919 роках, вцілів у Другу світову під бомбами нацистів, але не факт що його вдасться відновити після«рятувальної спецоперації» РФ. На щастя, колекція Тарновського останній час зберігалась у Чернігівському історичному, а сам музей функціонував як юнацька бібліотека. На час обстрілів людей у будівлі не було.
Охтирський міський краєзнавчий музей
Музей розміщувався у двоповерховому маєтку кінця ХІХ — початку ХХ ст. Його колекція нараховувала близько 10 тис. предметів, пов’язаних із локальною історією. Зокрема, там містились артефакти слобідських козачих полків Сумщини, особисті речі письменника Івана Багряного, аматорські театральні костюми. Під час обстрілів у музеї були вибиті вікна, понівечені стіни, зруйнований дах. Доля музейного фонду поки що не відома.
Іванківський історико-краєзнавчий музей
Ця споруда не була пам’яткою архітектури, але мала довгу історію. Зведена у ХІХ ст. та істотно перебудована за радянських часів, вона містила колекцію робіт художниці Марії Приймаченко та вишивальниці Ганни Верес, а також місцеві артефакти різних часів (кістки мамонта, монети Бронзового віку, посуд Черняхівської культури, козацьку зброю, стародавні ікони). Через бойові дії військ РФ, будівля музею повністю згоріла. Точної інформації щодо музейного фонду немає, утім є відомості, що частина робіт Приймаченко перебувала на виставці в Одеському художньому музеї, а іншу частину вдалось врятувати місцевим мешканцям.
Історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»
Маєток у Василівці збудували у 1894 році. У садибі була обсерваторія та метеостанція, зарахована до метеослужб Російської імперії. Після 1917 року більшовики пограбували маєток, знищили етнографічну колекцію, винесли частину скульптур та меблів, і зокрема - мармуровий унітаз.
Пізніше його, разом із деякими іншими речами, вдалось повернути до замку.
В 1990-х будівлю перетворили на музей. У 2022-му, після обстрілів, які пошкодили стіни споруди, війська РФ пограбували музей - винесли все, що могли, в тому числі і той самий мармуровий унітаз часів графів Попових.
Свято-Успенська Святогірська лавра
Монастир має давню та складну історію. На цій території у VIII-IX ст. шанувальники ікон переховувались від іконоборців, у XII-XIII ст. місцеві мешканці рятувались тут від орди. У XVI-XVII ст. монастир був хистиянським форпостом. Територія дісталась фавориту Катерини ІІ князю Потьомкіну, а сам монастир був пограбований російськими чиновниками. В середині ХІХ ст. монастир відкрили знов, але не надовго - його скити пограбували більшовики, споруди перетворили на будинок відпочинку, а головний собор - на кінотеатр. Вдруге відроджений у 1990-х монастир сильно постраждав від авіаударів військ РФ: були пошкоджені його фасади і вікна, дахи, скульптури.
Георгіївський скит Свято-Успенської
Святогірської лаври УПЦ МП
Прицільним ударом росіяни знищили Георгіївський скит Свято-Успенської Святогірської лаври московського патріархату, розташований у селі Долина Слов'янського району Донецької області
Це був гарний храм, куди стікалося багато паломників. Святителі цього храму проповідували “руській мір”. І ось “дочекалися” - справжній, довгоочікуваний “руській мір” в усій своїй красі завітав до них…
Успенський Єлецький монастир у Чернігові
Цей монастир є одним з найдавніших в Україні: він був заснований 1060 році князем Святославом Ярославичем, зруйнований під час монгольської навали, відновлений за панування Речі Посполитої, пізніше капітально перебудований у стилі козацького бароко. У 1920-х його закрила та пограбувала радянська влада: срібний та позолочений посуд, церковне начиння XVII – XIX ст. ламали, перетворювали на брухт та вивозили ящиками. Під час останньої навали РФ, від обстрілів постраждали фасади монастирських мурів та брами з дзвіницею XVII ст., барабани бань Успенського собору XII-XVII ст.
Свято-Успенський собор в Харкові
Будівля собору була зведена в кінці XVIIІ ст., а його Олександрівська дзвіниця - на початку XIX ст., на честь перемоги у війні з Наполеоном. Заввишки майже 90 м. У 1920-х радянська влада винесла з собору всі цінності. Дерев’яний іконостас, зібраний за кресленнями Растреллі, вивезли на склад Харківського художнього музею. На дзвінниці встановили антену першої радіостанції УРСР; пізніше її перенесли всередину собору, пошкодивши при цьому його фрески. Під час Другої світової війни собор дивом вцілів, хоча довкола нього було зруйновано багато споруд, а ось іконостас на музейному складі вщент згорів. 80 років потому, обстріли російських військ пошкодили оздоблення собору, повибивали вікна та зруйнували вітражі.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у В'язівці
Побудований у 1862 році, православний храм у селі В'язівка Житомирської області вважався пам’яткою архітектури національного значення. Церква була дерев’яна, зведена на кам’яному фундаменті. Під час російського вторгнення в Україну, окупанти повністю знищили унікальний храм - від нього вціліла лише дзвіниця, яка теж зазнала серйозних ушкоджень.
Георгіївська церква у Заворичах
Однокупольний дерев'яний храм у селі Заворичі Київської області збудували у 1873 році. У 1935 році радянська влада його закрила та перетворила на зерносховище. Утім, до останнього часу на стелі та у нефах будівлі зберігались оригінальні розписи, які зображували Богородицю та спасіння Петра. Внаслідок обстрілів військ РФ церква згоріла - очевидці кажуть що один зі снарядів окупанти навмисно спрямували в купол храму.
Дніпровський будинок органної �та камерної музики
Органний зал функціонував у будівлі Брянської церкві, закладеної у 1913 році на честь 300-річчя дому Романових. Зведену у стилі неокласицизму з бароковими елементами споруду вважали однією з найгарніших у тодішньому Катеринославі, а пізніше вона набула статусу пам’ятки архітектури національного значення. У 1980-му її реконструювали та встановили у ній орган, виконаний на спеціальне замовлення німецькою фірмою «Зауер» у Франкфурті-на-Одері. Будівля органного залу постраждала від обстрілів російських військ: у її стіни й вікна влучили осколки снарядів.
Сумський �кадетський �корпус
Архітектурний комплекс кадетського корпусу збудували у 1903 році за проєктом київського архітектора Кароля Іваницького. Його будівлі поєднують три варіанти історизму - неокласицизм, неоготику,«цегляний стиль».
Тут навчались десятки тисяч українських офіцерів, багато з яких зараз воюють з російськими окупантами.
Ракетний удар військ РФ завдав цій архітектурній пам’ятці чималих пошкоджень.
Охтирська залізнична станція
Залізничну станцію «Охтирка» відкрили у 1895 році. Вона розташована на магістральній лінії Харків – Суми. Будівництво залізниці в Охтирку почалося в 1893 році, а в 1895 році тут вже пройшов перший вантажний потяг. Під час російського вторгнення окупаційні війська повністю знищили старовинну будівлю Охтирської залізничної станції.
Національний літературно-меморіальний музей
Г. С. Сковороди
Національний музей був знищений прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня. Музей Г.С.Сковороди є пам’яткою національного значення, адже у цьому маєтку у XVIII столітті проживав український філософ Григорій Савич.
Саме у селі Сковородинівка, неподалік знищеної будівлі, він і був похований.
Архітектурні втрати - найбільш наочні, але не найбільш болючі.
Нам доведеться усвідомити факт,
що ми ніколи не зможемо повернути собі
наші довоєнні міста.
Можливо колись ми
відбудуємо їх в іншому вигляді, зможемо знов відкрити театри, кінотеатри, музеї та концертні зали, проте ми вже ніколи не повернемо людей,
які загинули у цій війні.
І не в силах повернути собі час, витрачений на неї.
Тетяна Ружанська, провідний бібліотекар
Помічнянського ліцею №3 «Гармонія»