Ігор Павлюк

«Дівчинка»

«Ігор Павлюк – справжній поет. Неподібний до нікого з теперішніх великих. Національний і космічний. Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого. Поезія Павлюка має всі дані для того, щоб її читали багатьма мовами в Європі»

Дмитро Павличко

​

Хтось питає мене, чому їду сюди…��Народився я тут. Тут діди мої.��Тут річки, як дівчата, набрали води.��І хати у вишневому димові…

Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 в селі Ужова Рожищенського району на Волині. Через десять днів після його народження померла мама. Виховувався у діда й баби по материнській лінії

Закінчив із золотою медаллю середню школу. Хотів стати військовим і відправився на навчання у Ленінградське вище військове інженерно-будівельне училище. Коли вирішив присвятити життя літературі, з училища його не відпустили, а відправили у заслання у Забайкальську тайгу — будувати автомобільну дорогу з в’язнями

У 1986–1987 працює кореспондентом Ківерцівської районної газети на Волині.

​

У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.

Після закінчення у релігійній пресі, робив передачі на радіо

​

З 1987 року мешкає у Львові, з 2003-го — у Києві

• Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай),

​

• Всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка,

​

• імені Бориса Нечерди,

​

• імені Маркіяна Шашкевича,

​

• імені Григорія Сковороди,

​

• Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф»

• Нині Ігор Павлюк старший науковий працівник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України у м. Києві,

​

• професор кафедри української преси Львівського національного університету

ім. Івана Франка,

​

• член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників: «Терен», «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета», «Вісник Львівського університету»

Окремі вірші І. Павлюка стали піснями. 2004 р. вийшов компакт-диск «Лірика...» — вірші І. Павлюка у виконанні народного артиста України С. Максимчука

​

За композиціями віршів І. Павлюка створено театральні постановки. Його п’єсу «Вертеп» ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки

​

Його твори перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, японською та іншими мовами.

Книга лірики Ігоря Павлюка «Україна в диму» стала книгою року в Україні (2009)

​

«За нинішнього постнульового падіння суспільної моралі такі особистості, як Ігор Павлюк, є обнадійливим взірцем передовсім для молоді. Оскільки він своєю життєвою і творчою практикою доводить, що є константи – Україна, мати, отець, рідна земля, – які не надаються на торги. Бо вічні. І в цьому – крайня необхідність поезії Ігоря Павлюка», - зазначив Борис Олійник у вступному слові до книги

Волинська обласна державна телерадіокомпанія зняла фільм «Між Бугом і Богом» про відомого земляка – Ігоря Павлюка

Вірш «Дівчинка»

​

​

Епітети

​

​

​

Метафори

​

Серце дітей, зазвичай, відкрите всьому світові. їх дивує й радує усмішка сонечка на небі, квіточка на бабусиній клумбі, гудіння великого джмеля над головою, привітне собаче махання хвостом, муркотіння кішечки на осонні, щебет ластів’ят у гнізді над вікном.

Але ось затяглося небо хмарами, пішов холодний дощ, і не можна гуляти. Зів’яли квіти…Песик не вилазить із будки… А там ще, кажуть, десь гримить війна, чорними блискавками проноситься невидима радіація…

Душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим