2 of 22

Біографічні відомості

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року, в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Бажання пізнати світ хлопець виявив ще в дитинстві, про що свідчать його «дорослі» запитання до матері: « Чого сонце щодня за грушу ховається?» Першу свою школу Гриць пройшов у дяка-скрипаля, який і виявив в хлопчика музичне обдарування, що мав неабиякої краси голос, тож він став першим співаком у церковному хорі.

3 of 22

��На дванадцятому році життя з торбиною харчів, латинською граматикою та улюбленою сопілкою Григорій покинув рідну домівку і подався до Києва, де здійснилась його мрія – він вступив до Києво-Могилянської академії. Його навчання в Академії, з перервами, тривало до 1753-го..

4 of 22

У навчанні був перший, і всі найкращі похвали належали йому.

5 of 22

�Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку й інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників

На двадцятому році життя Григорія відрядили до Петербургу співати в придворній капелії, адже він прославився грою на скрипці, бандурі та ще кількох музичних інструментах, мав композиторський хист, до того ж у цей час уже писав вірші. Проте вирішив покинути Петербург і повернутися до Києва. Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи селянин хотів його побачити й почути.

7 of 22

Слава письменника�Аудиторія його була дуже численна і різнорідна, і всі розуміли його — речника великої правди.�Слава про Сковороду йшла так далеко, що про нього довідалась і цариця Катерина II, і забажала його побачити. Через свого поручника Потьомкіна вона послала Сковороді запрошення переселитись з України в Петербург.

8 of 22

Творчість філософа

Григорій Сковорода дуже добре володів поетичним словом. У його спадщині поетичні творі займають значне місце. До збірки “Сад божественних пісень” увійшло 30 віршів. Більше 20 не ввійшли до цієї збірки,але деякі були вмонтовані у його філосовські твори.Тематично поезія Сковороди дуже широка: релігійні вірші, оригінальні псалми, медитації про суть життя, про взаємини між людиною і природою, про суспільну несправедливість, про справжнє щастя. В його ліричній поезії релігійні мотиви часто переплітаються із світськими.

9 of 22

Байки Харківські

�Залишивши педагогічну працю і живучи в селах поблизу Харкова, Г.Сковорода написав знамениту збірку байок «Байки харківські»..

10 of 22

Байки Харківські

Байки Сковороди написані прозою, кожний із творів складається з двох частин —

«фабули» (розповіді про якусь подію) і «сили»(моралі). Сила у письменника більша від фабули і є своєрідним філософським трактатом, повчанням автора.

Байки Харківські» складаються з тридцяти творів сатиричного спрямування. У них Сковорода засуджує суспільні вади, самодурство панів, жадобу до наживи,кар’єризм, лінощі тощо. Він підносить культ людського розуму й гідності.

11 of 22

Сковорода в музиці

Багато віршів Григорія Сковороди покладені на музику. Український композитор Леонід Грабовський створив цикл «Temnere Mortem» (1991).�Крім того, існують відомості про композиторську діяльність Григорія Сковороди. Зокрема, йому належать пісні «Ой ти, птичко жолтобока»,

«Стоїть явір над водою». Поодинокі записи музики Сковороди збереглися у рукописних збірках кінця XVIII — початку XIX століття .

Музичні інструменти, що належали

Г. Сковороді

12 of 22

Сковорода в мистецтві

Мязін Василь (1936 - 2008)

Григорій Сковорода. 1984 р. картон, олія. 124 х 100 см.�Андрій Гончар.�Григорій Сковорода

13 of 22

30 років мандрував Сковорода шляхами України, з торбою за плечима й незмінною флейтою-сопілкою за поясом, навчав людей грамоті, співав їм свої пісні й передавав живе вчення про душу. Жодна книжка його не була видана при його житті, але це не заважало глибокій повазі до Сковороди всіх тих, хто його знав, особливо - його друзів, учнів і тих, хто коли-небудь після нього навчався в Київській духовній академії. Останні ж свої дні Григорій Савич, так само як дні отроцтва й юності, провів на Харківській землі.��

14 of 22

Улюблені місця Г.С.Сковороди

Дуб, під яким любив працювати Г.Сковорода та криниця

18 of 22

Афоризми Григорія Сковороди

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

19 of 22

��Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.�

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

20 of 22

� � Хто думає про науку, той любить її, а хто її� любить, той ніколи не перестає вчитися, � хоча б зовні він і здавався бездіяльним.�

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.