Зовнішня політика�Богдана Хмельницького:�«у пошуках союзників»

Терешко Л.Б

План уроку

• Із самого початку Національно-визвольної війни стало зрозумілим, що без союзників здобути перемогу над Річчю Посполитою, однією з найбільших і найсильніших держав Європи, буде неможливо.
• Від початку Національно-визвольної війни перед Б. Хмельницьким постали дві важливі проблеми зовнішньої політики:
• 1. Отримання військової допомоги. Українська козацька держава мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ Посполита.
• 2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель мав право на встановлення союзів і політичних угод.

СЛОВНИЧОК

Легітимація влади — це процес набуття владою правової й моральної законності.

На той час у регіоні Центральної і Східної Європи порядок денний встановлювали три великі країни імперського типу: Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита.

Для Української козацької держави союз з османами був вигідним:

Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому.

1649–1650 рр. було домовлено про те, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Це було закріплено в грудні 1650 р. Переговори з османами Б. Хмельницький використовував, аби натиснути на московський уряд. У 1655 р. знову відбувся обмін посольствами, проте безрезультатно. Натомість плідними були відносини з васалами османів

Пригадайте договір з васалом Османської імперії?

​

Фортеця Едикуле («Замок семи веж») у Стамбулі, де в 1670-х роках тримали Юрія Хмельницького

• Кримське ханство було першою державою, яка визнала Українську козацьку державу та надала військову допомогу.. Офіційні українсько-османські контакти розпочалися лютому-березні 1648 р. Усі битви Хмельницького в 1648–1653 рр. були здобуті за участі кримського війська.

Проте ханство мало свої інтереси.

- По-перше, Крим перебував у ворожих відносинах з Московською державою. Відповідно хан тиснув на гетьмана щодо організації спільного походу на московські володіння.

- По-друге, хан не був зацікавлений у цілковитій перемозі Б. Хмельницького.

Українсько-московська угода 1654 р. перетворила ханство на ворога Війська Запорозького. Проте кримчани весь час намагалися поновити відносини.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня

Головним приятелем Хмельницького був Іслам-Гірей… В часи Хмельниччини природу своєї схожості розуміли обидві сторони: …козакам і татарам не можна знизитися до хліборобства, війна для них необхідна. Вигодувані одним степом і звичні до однакового добичницького (козацького) хліба, запорожці без проблем знаходили порозуміння з татарами… Релігійна ж несумісність у моменти, коли на карту ставилося саме життя, важила небагато.

У чому історикиня вбачає передумови для союзницьких відносин між кримськими татарами й українськими козаками?

• Молдавське кн.посідало не останнє місце в спробах Б. Хмельницького породичатися з представником князівської родини. Відповідно шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул (пригадайте рік та в результаті якого походу вібулася ця подія?)давав цю можливість.
• Волоське князівство виступало противником посилення українців у Молдові з огляду на ворожнечу з В. Лупулом.
• По смерті Т. Хмельницького (пригадайте роки )ці країни перестали відігравати істотну роль у дипломатичних контактах гетьмана. Причому їхні правителі не надали допомоги і польській стороні в 1653 р.

Трансильванське князівство.

Восени 1648 р. розпочалися перемовини з трансильванським князем Юрієм Ракоці. Пригадайте яку роль відіграві у 3 Молдавському поході???

Було направлене велике посольство на чолі з генеральним писарем І. Виговським. Головним питанням у відносинах було отримання військової допомоги. Інтенсивність відносин між Військом Запорозьким і Трансильванією змінювалася залежно від перебігу подій Національно-визвольної війни. У 1656 р. сторони підписали союзну угоду про спільні воєнні дії проти Польщі.

• Франція вбачала в Речі Посполитій потенційного союзника.
• Тому французький уряд намагався примирити ворожі сторони і надіслав до гетьмана Б. Хмельницького свого представника.
• Донесення про Національно-визвольну війну йшли в Париж регулярно. Записки Г. Боплана (Що ви знаєте про цю особу, до чого він долучився в 1635 році?), П. Шевальє та інших сприяли розширенню знань західних європейців про Україну.

• До осені 1653 р. Національно-визвольна війна зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало.
• У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією (пригадайте які були відносини???)Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами.

Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено підписати угоду з Військом Запорозьким щодо його прийняття під протекцію царя. Уже 23 жовтня Московія оголосила війну польсько-литовській державі, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним.

Земськи́й собо́р — збір представників різних верств населення Московської держави для рішення політичних, економічних і адміністративних питань, що існував з середини XVI до кінця XVII ст.

Свідчать документи

З рішення Земського собору в Москві

А про гетьмана про Богдана Хмельницького та про все Військо Запорозьке бояри і думні люди сказали, щоб великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович усія Русі змилувався того гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами їхніми та із землями прийняти під свою державну високу руку для православної християнської віри та святих Божих церков, тому що панів рада і уся Річ Посполита на православну християнську віру… повстали й хочуть… викоренити.

1. Як у постанові Земського собору пояснюється рішення про «прийняття під царську руку» Війська Запорозького? 2. Якими, на вашу думку, були справжні мотиви цього рішення?

Московити прибули напередодні проведення козацької ради. Домовилися про оголошення змісту українсько-московської угоди на старшинській раді. Наступного дня було вирішено винести всю процедуру на Генеральну Військову раду.

Учасники висловили підтримку діям Б. Хмельницького, але потім відбулися дискусії з приводу присяги.

Козацтво, яке було виховане на політичних традиціях Речі Посполитої, де шанувалося європейське право, вважало, що присяга має бути обопільна.

Водночас, за московською політичною культурою, цар не присягав.

Складна зовнішньополітична ситуація диктувала свої умови, і 8 січня 1654 р. Б. Хмельницький і старшина в церкві Переяслава присягнули на вірність царю.

Переяславська рада

8 січня 1654 р. зно

• Олексій Михайлович Романов не присягав козакам, але за його наказом московський посол передав гетьману символи влади: прапор, боярську шапку, ферязь (парадний одяг можновладців у Московії) і булаву.

​

Боярин Бутурлін приймає присягу від гетьмана Хмельницького на московське підданство. �Російська гравюра 1910 року

Думки істориків

• Сергій Плохій, український і американський історик
• У Переяславі царські представники застосували щодо нових підданців правила степової дипломатії… Ці принципи передбачали наявність «лояльного правителя» і «слабкий протекторат, скріплений присягою», внаслідок чого закладались відносини підданства…, натомість друга сторона розглядала це як… нетривале підкорення… Подальші події переконливо показали, що жодна зі сторін переяславських перемовин повністю не розуміла, в які саме відносини вона вступає.
• На які відмінності у підходах Московії і Війська Запорозького до Переяславської угоди вказує історик?

• Відмовився присягати не лише Богун, а і Сірко , Дорошенко, Ханенко, Уманський, Брацлавський полк і навіть українське духовенство на чолі із Сильвестром Косовим.
• Тим часом сам Богдан незважаючи на нового союзника не переривав відносини із ханством, а від весни 1655 почав встановлювати відносини із Швецією

​

Незгода полковника Івана Богуна (картина художника Мирослава Добрянського, 2005 р.)

• Розгляньте картину й визначте, які настрої в частини українського суспільства викликала Переяславська угода. Як можна пояснити ці настрої?

БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ

Березневі статті

​

• Українська козацька держава зберігала свій устрій і форму правління,
• повну самостійність у внутрішній політиці.

• Підтверджувалися всі права і привілеї козацтва, шляхти, духовенства і міщан.

• Чисельність козацького війська (реєстр) становила 60 тис. осіб.

• Українська влада зберігала право на політичні відносини з іншими державами, проте мала повідомляти московську сторону про зміст переговорів. Військо Запорозьке не мало права на самостійні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією.

• Українська козацька держава зобов’язувалася виплачувати визначену суму до московської скарбниці.

• На Кодаку мали стояти постійні українські гарнізони, а московський уряд повинен був їх забезпечувати всім необхідним.

• Московія зобов’язувалася дислокувати війська на кордоні між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, поставити гарнізон у Києві та захищати всі кордони української держави.

виділіть позитивні й загрозливі для козацької держави положення.

• Загалом українсько-московська угода 1654 р. означала встановлення формальної васальної залежності.
• Чимало питань залишалися дискусійними і могли тлумачитися сторонами по-своєму.
• Проте на момент її підписання в Української козацької держави фактично не було іншого вибору.

Наслідки Березневих Статей 1654 р

Забезпечення тилу з боку Московського царства

Визнання Української козацької держави суб’єктом політичних відносин з боку Московського царства

Повна руйнація військової сили Речі Посполитої в подальших спільних воєнних діях

Україна одержала статус автономії з широкими правами у складі Російської держави

Змінилося ставлення до Української козацької держави з боку Кримського ханства. Його уряд почав шукати можливості відновити союзні відносини

Україна зберігала свою територію, основи політичного та державного устрою.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр

• Протягом 1654–1655 рр. війська Української козацької держави і Московії були союзниками у війні з Річчю Посполитою. Головним напрямком воєнних дій були литовсько-білоруські землі. На українських теренах планувалося вести лише оборонні дії, адже існувала загроза нападу військ Кримського ханства.
• Тим часом 1654 р. Річ Посполита підписала угоду з Кримським ханством про спільні дії проти Української козацької держави та московських військ.
• У січні 1655 р. польсько-кримське військо оточило й взяло в облогу Умань. Обороною керував Іван Богун. Він відбив всі ворожі атаки і дав час Б. Хмельницькому зібрати військо.

• Неподалік м. Охматів, що на Черкащині, з 29 січня до 1 лютого 1655 р. відбулася переможна для українців битва, адже зупинили просування коронного війська. У народі це місце, з огляду на кривавість і драматичність подій та жорстокі морози, що стояли під час битви, прозвали Дрижи-полем.

​

Дрижипільська битва 29січня-1 лютого 1655

• 19 вересні 1655 битва поблизу Городка Львівська обл. коронне військо зазнало поразки. Козаки оточили Львів у друге (коли перший раз?), місцеві заплатили контрибуцію і козаки зняли облогу. Наприкінці 1655 Кримське ханство підписало угоду про невтручання у війну між козаками, Московським царством проти Речі Посполитої.

Майже вся Галичина була зайнята українсько-московськими військами.

• Вступ Швеції у війну проти Речі Посполитої налякав московитів. Тому Московія пішла на замирення з Річчю Посполитою.
• 24 жовтня 1656 р. було укладено московсько-польське Віленське перемир’я.
• Українська сторона не була допущена до перемовин, тож українські інтереси були проігноровані.
• У цілому було домовлено про спільні дії московитів і поляків проти Швеції та її союзника Бранденбургу. Віленське перемир’я призвело до остаточного розриву відносин між гетьманом і царем. У Білорусі навіть розпочалися локальні воєнні дії між українсько-білоруськими та московськими загонами. Там козаків очолив Іван Нечай.

• Політика Московії змушувала Б. Хмельницького приєднатися до шведсько-бранденбурзько-трансильванського союзу. Згідно з ним всі чотири країни мали розпочати воєнні дії проти Речі Посполитої; їхнім результатом мав стати поділ цієї держави.
• Трансильванський князь претендував на польський престол, шведи — на литовські та північну частину польських земель. Українська козацька держава мала отримати незалежність.
• Протягом грудня 1656 – липня 1657 рр. союзники здійснили спільну воєнну кампанію проти Речі Посполитої. Козацьким військом командував Антін Жданович. Спочатку похід був успішним. Союзникам вдалося захопити ряд польських міст, зокрема Варшаву і Краків.
• Однак невдовзі внаслідок загрози з боку Данії Швеція покинула союз навесні 1657 р. Влітку 1657 трансильванський князь Дєрдь ІІ Ракоці припинив воєнні дії, А. Жданович у липні 1657 р. без дозволу Б. Хмельницького вирішив повернутися в Україну. Національно-визвольна війна значно вплинула на українське суспільство: козацтво стало провідним станом на певній території, розпочалася зміна етнічної назви народу з русинів на українців.

27 липня 1657 року помер Б.Хмельницький. Перед смертю на козацькій раді владу передав сину Юрію Хмельницькому

ЗНО Портрет Богдана Хмельницького В. Гондіуса. Середина XVII ст

Похований у своїй родовій церкві у Суботові

ЗНО

Іллінська церква в Суботові Чигиринський район (Черкаська обл.) збудована за наказом гетьмана в 1653 (за іншими даними в 1656 р.) як родова церква-усипальниця

​

АДАМ КИСІЛЬ ЗНО

• Сподвижник і друг Петра Могили, він завжди залишався захисником козаків перед королем і сеймом Речі Посполитої.
• Православний сенатор, постійний представник Речі Посполитої у переговорах з гетьманським урядом Б.хмельницького

• ПРОЧИТАТИ ПАРАГРАФ 24 АБО ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ.