Особливості надання першої психологічної допомоги
ЖАННА СТРАШНЮК, завідувачка Хмельницького обласного навчально-методичного центру психологічної служби
Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу.
ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ВКЛЮЧАЄ:
ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ЦЕ :
ППД має на увазі необхідність вислуховувати людей, проте не примушуючи їх розповідати про свої почуття і реакціях на подію
ЗАВДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ:
Перша психологічна допомога призначена для людей, які знаходяться в стані дистресу в результаті щойно пережитої або поточної важкої кризової події. Таку допомогу надають як дорослим, так і дітям.
Не можна нав'язувати допомогу тим, хто її не бажає, але завжди треба бути з тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку.
СТАНИ У ЯКИХ ЛЮДИНА ПОТРЕБУЄ НЕГАЙНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДОПОМОГИ ІНШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ:
• важкі травми, що загрожують життю та вимагають екстренної медичної допомоги;
• зміни в психічному стані, який не дозволяє особам самостійно піклуватися про себе або про своїх дітей;
• стан, у якому людина може заподіяти шкоду собі;
• стан, у якому людини може заподіяти шкоду іншим
ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
1. Уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів.
2. Робити все можливе для того щоб забезпечити безпеку дорослих і дітей, яким надається допомога, захистити їх від фізичної та психологічної травми.
3. Ставитися до людей з повагою, згідно загальноприйнятих культурних і соціальних норм.
4. Переконатися, що допомога надається справедливо, без дискримінації.
5. Допомагати людям відстоювати свої права і отримувати необхідну підтримку.
6. Діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ППД
ПОТРІБНО
1. Бути чесним і гідним довіри
2. Поважати право людини самостійно приймати рішення
3. Усвідомити і відкинути власні упередження і забобони
4. Чітко дати людині зрозуміти, що, навіть, якщо вона відмовляться від допомоги зараз, вона може звернутися за нею згодом
5. Дотримуватися конфіденційності і не допускати необгрунтованого поширення отриманих від людини анкетних даних
6. Враховувати особливості культури, віку та статі особи
НЕ ПОТРІБНО
1. Зловживати своїм становищем при наданні допомоги людини, яка постраждала
2. Просити у людини гроші або послуги за надання допомоги
3. Давати неправдиві обіцянки чи повідомляти недостовірні відомості
4. Перебільшувати свої знання та навички
5. Нав'язувати свою допомогу, вести себе настирливо і безцеремонно
6. Примушувати людину розповідати про те, що з нею сталося
7. Поширювати отримані відомості особистого характеру
8. Давати оцінки вчинків і переживань людини
НАДАЮЧИ ДОПОМОГУ
В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ, БАЖАНО:
• слідувати вказівкам відповідних органів, керуватися відомими заходами з ліквідації кризової ситуації;
• знати які заходи реагування приймаються і які є ресурси для надання допомоги нужденним;
• не заважати проведенню пошуково-рятувальних операцій і роботі медичного персоналу;
• чітко уявляти власні функції та їх межі
ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРИХ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ
1. Зберігайте спокій. Працюйте тільки в достатньо стабільному емоційному стані.
2. Говоріть чіткими короткими фразами. Можна навіть трохи підвищити голос. "Поглянь на мене. Ти бачиш мене?"
3. Встановлюйте контакт і дайте перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху.
4. Уповільніться, щоб уповільнити реакції постраждалого..
5. Запитайте:
- ім'я «Як тебе звати?»
- «Куди ти йшов, що ти робив, що ти збирався робити, коли…?» (завила сирена, почалися постріли – назвіть ситуацію).
Гострий стрес може розірвати безперервність життя.
Зазначенні вище прості запитання зв’язують події в один ланцюг, повертають відчуття безперервності життя.
6. Повторіть за людиною відповідь – чітко та зрозуміло. Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.
7. Допоможіть включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості.
Наприклад, попросіть порахувати людей, поміряти комусь тиск (якщо є тонометр), подивитися номери будинків довкола.
8. Не кажіть: «Заспокійся. Все буде добре. Все минеться. Життя налагодиться» тощо.
9. Наступний етап - нормалізація.
Скажіть: «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що вибачите, наприклад: сльози, розгубленість, тривога, втраченість, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».
10. Допоможіть відшукати ресурс
ОПЕРАТИВНІ ПРАВИЛА ППД:
ДИВИТИСЯ: необхідно перевіряти умови безпеки, з’ясовувати, чи є навколо люди, які дійсно потребують задоволення основних життєвих потреб; перевірити, чи є навколо люди в стані важкого дистресу.
СЛУХАТИ: необхідно звертатися до людей, які можуть потребувати підтримки; з’ясовувати, у чому саме вони мають потребу і що їх турбує; вислухати їх і намагатися заспокоїти.
НАПРАВЛЯТИ: люди, що пережили травмуючу подію, нерідко відчувають себе незахищеними, відрізаними від світу або безпорадними. Їх повсякденне життя руйнується, вони більше не отримують звичної підтримки або раптово опиняються в стресових умовах. Направити людей туди, де їм нададуть практичну допомогу, - одна з основних цілей ППД.
ППД – найчастіше одноразове втручання, і Ви можете знаходитися поряд з людиною лише короткий час. Для подальшого відновлення слід спонукати людей застосувати власні вміння справлятися з життєвою ситуацією. Допоможіть людям дати раду собі самостійно і відновити контроль над ситуацією.
ПСИХОЛОГІЧНЕ ВТРУЧАННЯ У СИТУАЦІЯХ КАТАСТРОФИ навчальний посібник https://drive.google.com/file/d/1C6SKktAlKiTNfaGmKIhHEgmart3U5oyd/view
ПСИХОЛОГІЯ ТРАВМУЮЧИХ СИТУАЦІЙ
https://drive.google.com/file/d/15cjbNjn1oHIEMJvm0yV_trXCquVTt8RD/view
ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЇ:
ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ КРИЗИ том 1 https://drive.google.com/file/d/1gvHRqxZGzgYE7mPdtpNM1qLY5BlrD0_l/view
ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЇ:
ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ КРИЗИ том 2
https://drive.google.com/file/d/1sANCurt-3xz-nHZF1VqJHl2MYz42M5T6/view