Право на безпеку. Поняття безпеки товару чи послуги.

​

Споживач

• Спожива́ч — фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

​

Безпека продукції

Безпека продукції — це безпека для життя, здоров'я, майна

споживача і навколишнього середовища за звичних умов його використання, зберігання, транспортування і утилізації, а також безпека виконання роботи. Розрізняють: безпека товару для людини, безпека для навколишнього середовища (екологічність), безпека виконання роботи.

Властивості безпеки: механічна безпека; безпека від шуму і вібрацій

термічна безпека; електрична; електромагнітна; хімічна; біологічна;

пожежна; безпека від вибухів; радіаційна безпека. В рамках кожної

властивості безпеки можна розрахувати певні показники. Безпека товару (послуги) може визначатися безпосередньо (за якісними або кількісними характеристиками або опосередковано (за допомогою документів (сертифікатів відповідності, висновку наглядових органів).

​

• Важливе значення законодавство надає правовому регулюванню безпеки харчових продуктів. Регламентуючи це питання, Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини (від 23.12.1997 р.) установив, що будь-який харчовий про­дукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.

​

• Документами, що підтверджують якість і безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, є: 1) декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, або: 2) сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності, що видаються на:

​

• а) харчові продукти та супутні матеріали, призначені для реалізації на внутрішньому ринку України;

• ) продовольчу продукцію вітчизняного виробництва, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, у якій бере участь Україна); 3) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтво про державну реєстрацію, гігієнічний сертифікат, що видаються: а) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на нові харчові продукти, харчові продукти та продовольчу сировину промислового виробництва, супутні матеріали; б) свідоцтво про державну реєстрацію на спеціальні харчові продукти;

​

• в) гігієнічний сертифікат на кожну партію плодоовочевої, плодово-ягідної та баштанної продукції, вирощеної в Україні та призначеної для реалізації на внутрішньому ринку чи подальшої промислової переробки, на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, у якій бере участь Україна); 4) ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво, ветеринарний сертифікат), що видаються: а) ветеринарна довідка на кожну партію (тушу) продовольчої сировини та харчо­вих продуктів тваринного походження (щодо їх ветеринарно-санітарної якості та безпеки), призначених для реалізації в межах адміністративного району;

• б) ветеринарне свідоцтво на кожну партію (тушу) продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження (щодо їх ветеринарно-санітарної якості та безпеки), призначених для реалізації в межах України;

​

• в) ветеринарний сертифікат (міжнародний ветеринарний сертифікат) на кожну партію продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження, призначену для експорту; 5) сертифікат якості та карантинний дозвіл, що видаються на: а) зерно та продукти його переробки; б) картоплю, овочі, плоди, ягоди й баштанні культури (крім харчових продуктів зазначеної групи промислового виробництва).

​

• Відповідні вимоги щодо якості продукції визначені й Законом України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" (від 06.02.2003 р.).

​

• Порядок поводження з неякісною, небезпечною продукцією регламентується й Законами України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" (14.01.2000 р.), "Про відходи" (05.03.1998 р.), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (24.02.1994 р.), "Про охорону навколишнього природного середовища" (25.06.1991 р.) та іншими нормативно-правовими актами.

Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)

Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.

На товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров'я споживача, навколишнього природного середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатності). Ці вимоги можуть поширюватись як на виріб у цілому, так і на окремі його частини.

Виробник (виконавець, продавець) повинен попереджати споживача про встановлений строк служби (строк придатності) товару (наслідків роботи) або його частини, обов'язкові умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього строку.

Забороняється змінювати строк служби (строк придатності), який зазначено на етикетці, упаковці або у супровідних документах на товар, а також вводити в обіг товари, строк придатності яких минув.

Якщо для безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов'язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець - до споживача.

​

Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)

Продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством.

Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.

Підставою для митного оформлення імпорту таких товарів на територію України є наявність передбачених законодавством документів, які засвідчують факт проходження ними процедури оцінки відповідності.

​

Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)

Якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товарів (наслідків робіт) вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров'ю, майну споживача чи навколишньому природному середовищу, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний негайно припинити їх виробництво (реалізацію) до усунення причин заподіяння шкоди, а в необхідних випадках - вжити заходів щодо вилучення їх з обігу і відкликання у споживачів.

Якщо причини заподіяння шкоди усунути неможливо, виробник (виконавець) зобов'язаний зняти таку продукцію з виробництва, вилучити з обігу, відкликати у споживачів. У разі невиконання цих обов'язків зняття продукції з виробництва, вилучення з обігу і відкликання у споживачів проводиться за приписом органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за безпекою продукції.

​

Виробник (виконавець) зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі завдані споживачам збитки, пов'язані з відкликанням продукції.

Створюючи новий (модернізований) товар, розробник повинен подати технічну документацію відповідному органу для проведення державної експертизи на його відповідність вимогам щодо безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища.

Виробник (виконавець) зобов'язаний інформувати споживача про можливий ризик і про безпечне використання продукції за допомогою прийнятих загальновідомих у міжнародній практиці позначень.

Строк придатності

​

​

Якісні характеристики деяких товарів можуть змінюватися із плином часу. Це є причиною того, що окремі товари можуть використовуватися за призначенням не завжди, а протягом певного строку. Саме тому законодавець встановлює строк придатності для окремих товарів, тобто строк, визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору .

Таким чином, строк придатності товару встановлюється з тим, щоб забезпечити відповідність товару вимогам по якості, а також захистити права покупця, шляхом встановлення заборони на передання продавцем товару після спливу строку придатності, а також у період до його завершення, який є недостатнім для його використання покупцем.

Строк придатності встановлюється для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна фізичних осіб, а також і навколишнього природного середовища.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Закон України "Про захист прав споживачів" передбачає обов'язок виготовлювача товару вказувати встановлений строк придатності на продукти харчування, товари побутової хімії та інші подібні товари. Продаж товару, на який має бути встановлений строк придатності, але він відсутній, заборонено. Тому при маркуванні, зокрема, харчових продуктів виробник (продавець) зобов'язаний вказувати (а для імпортних харчових продуктів ще й додавати переклад) дату виготовлення продукту, строк його придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання, умови зберігання тощо.

​

Гарантійні строки

​

​

• Гарантійний строк – це строк (встановлений законодавством, а у випадку його відсутності – договором), протягом якого виробник (виконавець, продавець) гарантує нормальну роботу (застосування, використання) товару (роботи, послуги), в тому числі комплектуючих виробів. Гарантійні строки на комплектуючі вироби не повинні бути меншими, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

​

• Гарантійне обслуговування заключається у тому, що виробник (виконавець, продавець) протягом строку зобов'язується безкоштовно виконувати роботу по технічному обслуговуванню, а також усуненню виявлених недоліків проданого товару (відхилень від вимог нормативних документів і інформації про товар).

​

• Гарантійний строк повинен вказуватися у паспорті на товар (роботу, послугу) чи на його етикетці, чи в будь-якому іншому документі, прикладеного до товару (роботи, послуги).

​

• Для медикаментів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфумерно-косметичних та інших товарів, споживчі якості яких можуть з часом погіршуватися і представляти собою загрозу для життя, здоров'я, майна та навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який вказується на етикетках, упаковці чи в інших документах, прикладених до них при продажу, та вважається гарантійним строком.

​

• Строк придатності обраховується з дати виготовлення , яка також повинна бути вказана на етикетці чи в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним до використання, або датою, до моменту досягнення якої товар є придатним для використання.

​

• Продаж товарів, строк придатності яких сплив, забороняється.

​

ГАРАНТІЙНІ СТРОКИ

Перелік сезонних товарів, гарантійні строки по яких обраховуються з початку відповідного сезону

Одяг, хутряні вироби і інші вироби:

-весняно-літнього асортименту з 1 квітня по 1 жовтня

-осінньо-зимового асортименту з 1 жовтня по 1 квітня

Взуття:

-зимового асортименту з 15 листопада по 15 березня

-весняно-осіннього асортименту з 15 березня по 15 травня і з 15 вересня по15 листопада

-літнього асортименту з 15 травня по 15 вересня

​

При продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачу не співпадають, гарантійні строки обраховуються з дня доставки товару споживачу, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи зборки – з дня їх здійснення. Якщо день доставки, установки (підключення) чи зборки товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно знаходилось у споживача до укладення договору купівлі-продажу - з дня укладення договору купівлі-продажу.

У відношенні товарів (робіт, послуг), на які гарантійні строки не встановлені, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом 2-х років, а у відношенні об'єкту будівництва – не пізніше ніж 10 років з дня передачі їх споживачу.

ПРО ШТРИХОВІ КОДИ

Штриховий код являє собою послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, букви та інші символи. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв - сканерів штрихового коду. Кожна цифра або буква в штриховому коді відображається комбінацією штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Під час зчитування сканер вимірює світло, відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду.

​

Кожний штриховий код будується за визначеними заздалегідь стандартними правилами. Сукупність таких правил називається символікою штрихового коду (або штрихкодовою символікою). Штрихкодова символіка передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри, букви тощо), встановлює вимоги до друку та зчитування штрихкодових позначок.

​

Лінійна символіка штрихового коду - така, за правилами якої закодовані дані подають послідовністю штрихів та проміжків, розташованих на одній прямій лінії. На сьогодні лінійні штрихові коди є найбільш розповсюдженими носіями даних, призначених для автоматизованого зчитування завдяки низькій вартості їх застосування, хоча набувають все більшого поширення й штрихові коди, в яких дані подаються за допомогою графічних елементів, розташованих на площині (двовимірні символіки).

​

Згідно правил, визначених символікою, формується штрихкодова позначка - те, що в побуті власне й називають штриховим кодом. На малюнку нижче як приклад показані основні обов'язкові елементи штрихкодової позначки EAN-13.

Індекс "Е" на упаковці продукту харчування

• За буквою Е на його упаковці можна впізнати присутність харчової добавки в тому чи іншому продукті. Індексом Е (від Europe) в рамках Європейського співтовариства прийнято позначати наявність у продукті харчування будь-яких харчових добавок, ідентифікованих згідно Міжнародній системі класифікації (INS).

​

• У кожної такої добавки є конкретно особа, тобто свій хімічний, перевірений на безпеку, склад:
• Е100-Е182 - барвники, що використовуються для надання продуктам різного забарвлення;
• Е200-Е299 - консерванти, що використовуються для подовження терміну зберігання;
• Е300-Е399 - антиокислювачі, а також регулятори кислотності, що уповільнюють процеси окислення (фактично мають схожу з консервантами дію). До речі кажучи, Е330 звичайна лимонна кислота, часто вживана і в домашній кулінарії;
• Е400-Е449 - стабілізатори і загусники, тобто речовини, які допомагають зберегти задану консистенцію продукту;
• Е450-Е499 - це емульгатори, тобто консерванти, схожі за своєю дією на стабілізатори; підтримують певну структуру продуктів;
• Е500-Е599 - розпушувачі, що перешкоджають утворенню грудок і злежування продуктів;
• Е600-Е699 - добавки, які використовуються для підсилення смаку та аромату продуктів;
• Е700-Е899 - запасні індекси;
• Е900-Е1521 - речовини, що знижують піноутворення, наприклад, при розливі соків і т.д., а також підсолоджувачі, глазурірующіе речовини.

СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів "Про стандартизацію й сертифікацію" (зі змінами й доповненнями, внесеними Законом України від 11 червня 1997 року N 333/97-ВР) сертифікація продукції в Україні розділяється на обов'язкову й добровільну.

​

Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на це органами по сертифікації - підприємствами, установами й організаціями з метою:

попередження реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я й майна громадян і навколишнього природного середовища;

сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві й міжнародній торгівлі.

​

Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів виробляється строго в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація у всіх випадках повинна включати перевірку й випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний нагляд за сертифікованою продукцією.

​

Випробування з метою обов'язкової сертифікації повинні вироблятися акредитованими іспитовими лабораторіями (центрами) методами, певними відповідними нормативними документами, а при відсутності цих документів - методами, що визначаються органами сертифікації або органом, що виконує його функції.

​

При проведенні сертифікації й у випадку позитивного рішення органа по сертифікації заявникові видається сертифікат на право маркірувати продукцію спеціальним знаком відповідності. Форма, розміри й технічні вимоги до знака відповідності визначаються державним стандартом. Знак відповідності не може бути застосований, якщо порушені правила його використання.

СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

• Виготовлювачі, постачальники, виконавці, продавці продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації й реалізованої на території України, зобов'язані:
• провести у встановлений термін і встановлений порядок сертифікацію продукції;
• забезпечити виготовлення продукції відповідно до вимог нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована;
• реалізовувати продукцію тільки при наявності сертифіката відповідності;
• припиняти або припиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено, що вона не відповідає вимогам нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована, або якщо термін дії сертифіката закінчився, або дія сертифіката припинена або припинено рішенням органа по сертифікації.

​

• Продукція, що ввозиться й реалізується на території України, повинна відповідати обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, і підтверджуватися сертифікатом або свідченням про визнання іноземного сертифіката. Згаданий сертифікат повинен бути виданий або визнаний Державним комітетом України по стандартизації, метрології й сертифікації або уповноваженим (акредитованим) їм органом.

​

• Добровільна сертифікація може проводитися на відповідність продукції вимогам, не віднесеним актами законодавства й нормативних документів до обов'язкових умов, з ініціативи виготовлювача, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій і окремих громадян на договірних умовах між заявником і органом по сертифікації.

​

• Добровільну сертифікацію мають право проводити підприємства, організації, інші юридичні особи, що взяли на себе функції органа по добровільній сертифікації, а також органи, акредитовані в державній системі сертифікації.