Освітні втрати: практичні поради та актуальні ресурси
Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Хмільницької міської ради»
Освітні втрати — це прогалини у знаннях і навичках, які виникають в учнівства під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків
�������Чинники, які можуть впливати на� освітні втрати �- повітряні тривоги, мінування;�- бойові дії;�- окупація;�- відключення електроенергії;�- руйнування значної частини закладів� освіти;� - переїзд у межах України;� - виїзд учнівства за кордон.��
ЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИНИКАЮТЬ В УЧНІВ?
Навчання під час війни ускладнене тим, що всі учасники освітнього процесу перебувають у різних умовах. Відтак складно організувати рівний доступ до освіти.
Зміна місця проживання, навіть у межах нашої країни супроводжується суттєвими труднощами для родини як побутового, так і економічного, а особливо, психоемоційного характеру та унеможливлює повноцінне навчання. Для дітей, які виїхали за кордон, додається проблема мови навчання. Для учнів, які відвідують заклади за кордоном та бажають продовжувати навчання за українськими програмами дистанційно – це досить проблематично. Велике навантаження для дітей через необхідність опанування двох різних програм одночасно. Школярі втомлюються від великого навантаження та втрачають інтерес до навчання.
Як впливає на навчання психоемоційний стан дітей?�
Усі учні відчувають важкий психологічний стан, зумовлений загальною ситуацією та подіями, свідками яких вони стали. Але зрозуміло, що стани ці різні і досвід війни у кожного свій.
Інститут педагогіки НАПН України проводив опитування вчителів математики щодо змін у поведінці учнів:
�Які труднощі у вчителів?�Безпека і стабільність. Ніхто не відчуває себе в безпеці, але вчитель має створювати безпечне середовище для учнів. Це вимагає значної роботи над собою і поповнення власних ресурсів.�Послаблення когнітивних процесів в учнів. Вчителі повинні виділяти на уроці час для вправ на підтримку та стабілізацію емоційного стану учнів. Це вимагає ще більше ресурсів від учителя.�Планування. Вчителям важко спланувати урок, адже незрозуміло, скільки учнів буде на уроці чи не буде сповіщення «тривога». Не завжди можна розраховувати на технічні засоби навчання. Тож педагоги зазвичай готуються до кількох сценаріїв.�Організація роботи на уроці. Вчителям, які працюють очно, потрібно паралельно працювати з учнями у класі та з учнями, які приєднались онлайн. Або ж учителі мають проводити урок двічі, працювати у дві зміни, надавати учням додаткові матеріали, які також потрібно підготувати.�
Як надолужити прогалини у навчанні:
6 кроків
1.Починаємо з виявлення прогалин.
На платформі ВШО є діагностичні тести, які можна запропонувати учням на початку 5 класу для виявлення прогалин за початкову школу, тести для 7 класів для виявлення прогалин за курс 5-6 класу.
Для інших класів учителі можуть запропонувати учням контрольну за попередній рік. Це може бути підсумкова робота або аналогічна їй.
Як надолужити прогалини у навчанні: 6 кроків
2. Аналізуємо отримані результати.
Визначаємо теми, які потрібно повторити, та виділяємо на це час у календарному плануванні.
Для 2-3 учнів, які отримали найгірші результати, варто скласти індивідуальні програми надолуження з підтримкою вчителя.
Як надолужити прогалини у навчанні: 6 кроків
3.Розділяємо класне та самостійне опрацювання
Як надолужити прогалини у навчанні:
6 кроків
4.Спостерігаємо за динамікою.�
Як надолужити прогалини у навчанні:
6 кроків
5. Виділяємо 5 хв кожного уроку на повторення
Стратегії компенсації навчальних втрат
Співпраця з батьками
Оцінка
потреб
Визначення
мети
Спостереження
та формувальна оцінка
Залучення
ресурсів
Диференційоване навчання
Розробка індивідуального плану
Забезпечення позитивної атмосфери
Кроки для унікальних потреб кожного учня
Використання інтерактивних
методів навчання на уроках:
групова робота
ігрові елементи
графіки та схеми
проєкти
експерименти
та досліди
віртуальні екскурсії та досліди
рольові ігри
інтерактивні додатки
Підтримка емоційного благополуччя (допомога дитині впоратись з емоційними труднощами, які можуть впливати на навчання):��- позитивне навчальне середовище� - емоційна відкритість�- стратегії управління емоціями �- підтримка соціальних взаємин� - використання хвилинки релаксації на уроках
Мотивація та підтримка:��- показувати позитивний приклад;�- визнавати та підтримувати зусилля;�- створення реалістичних цілей;�- давати можливість вибору;�- підтримувати творчий підхід;�- розглядати помилки, як можливості;�- залучати батьків;�- організувати стимулююче навчання.�
СТРАТЕГІЯ�подолання освітніх втрат загальної середньої освіти
Діагностичний моніторинг навчальної успішності учнів
«на вході»
Мета та завдання – виявлення освітніх втрат, надолуження, коригування
Результати діагностичного моніторингу «на виході» -
створення стратегії ефективних технологій
навчально-виховного коригування
Зробити усе, щоб не залишати дітей на повторний рік!!!
Шляхи та інструменти навчально-виховного коригування
Довготривалі
Короткотривалі
Я - концепція
Філософ
Психолог
Методист
Майстер
Віра в життя
Віра в дитину
Віра в себе
Віра в науку
Модель вчителя
Модель учня
Я - концепція
Людина освічена | Людина культурна | Людина соціальна | Людина – творча індивідуальність |
На основі:
Фізичного та психологічного здоров'я | Сформованої системи морально-гуманістичних цінностей | Розвинутих здібностей (пізнавальних, комунікативних, естетичних, творчих) |
Наслідки навчальних втрат для суспільства
Тривалі перерви в навчанні, позначаються як на розвитку індивіда, так і на розвитку суспільства загалом. На індивідуальному рівні навчальні втрати перш за все означають втрату можливості всебічного розвитку та розкриття потенціалу. Учнівство має менше можливостей для формування навичок, необхідних у дорослому житті.
Говорячи ж про наслідки навчальних втрат для суспільства, експерти передусім звертають увагу на економічний аспект проблеми.
Наприклад, ОЕСР та Світовий банк ще у 2020 р. провели економетричні дослідження, метою яких було - змоделювати економічні наслідки навчальних втрат. Під останніми вони розуміли передбачуваний дефіцит навичок, викликаний скороченням часу навчання в школі, що призведе до зниження потенціалу робочої сили, зниження доходів для окремих людей, загальної нестачі «людського капіталу» для націй і, таким чином, до зниження валового внутрішнього продукту.
Навчальні втрати мають накопичувальний (кумулятивний) ефект, а отже, забуте чи упущене сьогодні призведе до ще більших втрат у подальшому, на наступних етапах навчання;
▬ навчальні втрати поглиблюють нерівність в освіті через збільшення вже наявних навчальних розривів (наприклад, між успішністю учнів із родин з низьким і високим рівнем доходу, із сільських і міських шкіл тощо);
▬ навчальні втрати можуть призвести до серйозних економічних наслідків у майбутньому, зокрема до зниження валового внутрішнього продукту;
▬ навчальні втрати в країнах із нижчими доходами потенційно мають більший масштаб, порівняно із багатшими країнами.
В Україні згубний вплив пандемії COVID-19 був посилений повномасштабним вторгненням росії. Через це можна говорити, що навчальні втрати українського учнівства можуть у підсумку перевищити всі модельовані показники. Це лякає, але, водночас, слугує тригером для перезапуску вітчизняної освіти, її відбудови й щонайшвидшої розбудови як більш якісної, справедливої та стійкої до викликів системи.
Якщо втрата однієї третьої року ефективного навчання для учнів, які постраждали від закриття шкіл на початку 2020 року, знизить ВВП країн у середньому на 1,5% на решту століття, а, за даними фахівців Світового банку, освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року, то лише цей фактор може зменшити ВВП нашої країни більше ніж на 4,5 %.
Частина українського населення емігрувала за кордон, майже половина яких – це молоді люди, а, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 01 червня 2022 року кількість біженців з України за кордон склала понад 7 270 939 осіб. Поки невідомо, яка кількість наших громадян повернеться до України, а яка залишиться за кордоном. Але ми все ж мусимо говорити про відтік людського капіталу за кордон. Це окреме питання, як повернути громадян, зокрема дітей та молодь які побачили вже іншу освіту.
Також через війну ми маємо падіння економіки, зруйновані підприємства, які створювали робочі місця для громадян, зруйновані цілі міста та селища, заклади освіти.
За різними оцінками експертів наразі втрачено від 30 до 50% економіки. У середньому приблизно 35% економіки сьогодні не працює.
Наразі в Україні на рівні держави, на жаль, відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їх компенсації, але представники Сектору освіти Світового банку зазначають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року.
Світовий банк у своєму галузевому огляді “Освіта: наслідки війни в Україні” зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. Одна з порад Світового банку – зараз зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань.
Громада або/та заклад освіти може розробити стратегію (програму) вимірювання та компенсації освітніх втрат.
У документі варто зазначити:
- з яких предметів планується організувати компенсацію освітніх втрат та
у яких класах, у який термін;
- формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів;
- формати співпраці з батьками щодо компенсації втрат;
- орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань;
- формати навчання:
- факультативи;
- курс за вибором;
- пришкільний табір;
- інші формати;
- яких вчителів планується залучити до компенсації освітніх втрат;
- коли планується компенсувати втрати: протягом навчального року, в червні тощо;
- форми залучення учнів: навчання у класах, групах тощо;
- моніторинг результативності та коригування програми.
Міжнародний досвід подолання освітніх втрат: що варто врахувати Україні?
Досвід США
11 березня 2021 року Президент Байден підписав закон про Американський план порятунку (American Rescue Plan – ARP), безпрецедентний пакет заходів екстреної допомоги національній освітній системі на суму 1,9 трильйона доларів. Оцінюючи через рік результати реалізації Плану щодо боротьби з освітніми втратами, у Білому домі зазначили, що штати та шкільні округи мають необхідні ресурси і зобов’язані подолати вплив пандемії на навчання учнів через такі заходи: набір, утримання та розширення професійного розвитку педагогічного персоналу; навчання під час літніх канікул; тьюторинг; наймання консультантів та збільшення підтримки для учнів; розвиток громадських шкіл; зміцнення педагогічних колективів.
Досвід Німеччини
Німецький Федеральний уряд ініціював національну програму «Наздоганяємо після Корони» (“Aufholen nach Corona”) із загальним обсягом фінансування 2 млрд євро. Ці кошти надавалися урядам федеральних земель для фінансування та імплементації компенсаційних заходів, спрямованих на зниження рівня втрат у знаннях з математики, німецької та англійської мов. Підтримка спрямовувалася на організацію індивідуальних уроків та занять у малих навчальних групах під час літніх канікул і на початку нового 2021/2022 навчального року, з особливою увагою на учнів із сімей мігрантів.
Досвід Італії
До компенсаційних заходів критично ставляться італійські дослідники. Вони дійшли висновку, що подовження навчального року на два тижні призвело лише до помірних покращень, тоді як подовження тривалості шкільного дня та літні програми можуть значно зменшити втрати в навчанні.
Досвід Данії
Кардинально протилежною є ситуація з подоланням освітніх втрат у Данії, де школи пережили два періоди тривалого закриття – упродовж березня 2020 і травня 2021 років. Одразу ж уряд виділив 35 млн євро для організації додаткових занять та покращення учнівського самопочуття (student well-being). Крім того, в країні ще до поширення коронавірусу освітня технологічна інфраструктура була розвинена на досить високому рівні, і Данія залишається однією з найкращих серед європейських країн за рівнем цифрових навичок населення.
Важко спрогнозувати, який інструмент компенсації освітніх втрат виявиться дієвим в українських умовах, адже реальний рівень таких втрат в учнів наразі не відомий. Тому, як пропонують фахівці УЦОЯО, першочерговим завданням є започаткування проведення якісної діагностики успішності учнів на різних рівнях. Із цим не варто зволікати, адже навчальні втрати мають кумулятивний характер і лише поглиблюватимуться з кожним роком, якщо не вживати заходів.
Питання визначення освітних втрат та їхнього подолання є чи ненайкактуальнишими серед вчительської спільноти. Це підтверджують і результати Загальнодержавного моніторингу дослідження якості освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.
Причому розробники тестів фактично не включали складних завдань високого рівня.
Проведення моніторингового дослідження було ініційоване Міністерством освіти і науки України та Державною службою якості освіти для визначення та відстеження результатів навчання з української мови й математики (алгебри і геометрії) учнів/учениць 6-х і 8-х класів.
Тестування проводилося на платформі Всеукраїнської школи онлайн (ВШО), у ньому взяли участь 6189 шестикласників та 6188 восьмикласників. Учні відповіли також на запитання онлайн-анкети, що стосувалися повсякденного навчання.
Моніторингове дослідження проводитиметься поетапно протягом трьох років:
перший етап – у травні 2023 року;
другий етап – у травні 2024 року;
третій етап – у травні 2025 року.
Онлайн-платформи для діагностики та подолання освітніх втрат
Одним з інструментів для безпосереднього визначення рівня освітніх втрат радимо скористатися діагностичними тестами, які розміщені на вебплатформі Всеукраїнська школа онлайн. (ВШО) https://lms.e-school.net.ua; https://uied.org.ua/vseukrayinska-shkola-onlajn/. У зручний для дітей час можна виконувати діагностичні тести на платформі ВШО. Їх розробили в межах ініціативи “Збереження доступу до шкільної освіти” від проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe).
Тестування допоможе учням побачити, які теми варто опрацювати ще раз.
Після проведення тестування вчитель та учень отримують розгорнуті звіти, у яких учитель побачить, які прогалини в навчанні з їхнього предмета були виявлені, а учні/учениці отримують рекомендації з надолуження освітніх втрат із тих тем, де вони зробили помилки в тесті: будуть надіслані покликання на уроки, практичні завдання та освітні матеріали, які допоможуть подолати освітні втрати.
Для ефективної організації роботи з учнями та ученицями, які впродовж тривалого періоду не мали доступу до якісного навчання або навчалися не за українськими навчальними програмами доцільно ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5–11 класах закладів загальної середньої освіти.
�
Крім того, проєктом «Клуб НУШ» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було розроблено посібник «Подолання освітніх втрат з української мови та літератури. Методичні рекомендації та приклади уроків».
З метою надолуження освітніх втрат можна організовувати мовні табори на час літніх та зимових канікул. Для цього ви можете скористатися методичним посібником “Як спланувати та провести мовний табір” та Типовою програмою літнього мовного табору.
«Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат» — серія зі спеціалізованих безплатних онлайн-курсів для освітян на платформі О.університет. : https://osvitoria.university/courses/nazdojenemo/.
Кожен курс створений спеціально для однієї з цільових аудиторій:
• освітніх управлінців
• базовий міні-курс для всіх освітян
• вчителів початкової школи
• вчителів математики
• вчителів української мови та літератури
Після проходження будь-якого з 4-х спеціалізованованих курсів з серії учасники(-ці) отримають сертифікат про підвищення кваліфікації на 15 годин.
Після проходження базового міні-курсу для всіх освітян – сертифікат про підвищення кваліфікації на 6 годин.
У них йдеться про:
стан освітніх втрат у світі та в Україні;
формати виявлення освітніх втрат учнівства;
стратегії подолання освітніх втрат учнів;
психоемоційну підтримку школярів.
https://osvitoria.university/courses/nazdojenemo/
Портал «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/news/osvitni-vtraty-prychyny-
ta-shliakhy-podolannia-razom-z-proiektom-vseosvita-94007.html
Бібліотека Всеосвіти є комплексним ресурсом, що дозволяє всім учасникам освітнього процесу ефективно розв’язувати проблему освітніх втрат. За алгоритмом надолуження освітніх втрат, першочергово варто провести діагностичне оцінювання. У проведенні діагностичного оцінювання допоможе система тестування, що унеможливлює списування для учнів, а вчителям відкриває широкі можливості конструювання та індивідуального підходу.
Наступним етапом є формулювання навчальних цілей та розробка плану надолуження навчальних прогалин. Тож загальна кількість методичних матеріалів, а їх наразі понад 600 000 у Бібліотеці Всеосвіти надасть можливість підібрати навчальний матеріал у цікавій формі та відповідному режимі проходження, що буде зручним для учнів. У ній реалізовані всі інструменти не лише для вивчення, а й поглиблення вивченого матеріалу, надання додаткових консультацій, особливо це стосується зворотного зв’язку, статистики проходження завдань учнями, миттєвого виявлення тих навчальних категорій, що потребують повторного пояснення.
.
В епіцентрі усіх дій з подолання освітніх втрат та освітніх розривів мають бути здобувачі освіти, вчителі та батьки як замовники освітніх послуг.
Процес подолання освітніх втрат матиме успіх лише тоді, коли він стане спільною справою для вчителя, школи, місцевої громади, громадських та державних інституцій.