“Магія рідного слова”
(До Дня української писемності та мови)
27 жовтня вся Україна відзначає День української писемності та мови. Українська мова – одне з найцінніших надбань, яке створили і залишили нам наші предки. Вона є душею нації її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того чим може пишатися наш народ.
«Українська – це модно!
Українська – це круто!
Єдиній і рідній мові – бути!»
Історія свята
День української мови та писемності – державне національне свято, тепер святкується 27 жовтня. Раніше до ухвалення в Україні нового церковного календаря святкувалося 9 листопада. Свято прив’язане до церковного календаря, оскільки встановлено у День вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Відповідно День Нестора Літописця був перенесений на 13 днів раніше.
Хто такий Нестор Літописець, на честь� якого з'явився День писемності
Нестор Літописець був ченцем Києво-Печерського монастиря. Він був глибоким вірянином і обрав шлях служіння у храмі. Справою його життя стало складання літописів. Він продовжив справу Кирила та Мефодія, що заснували слов’янську абетку. Нестор Літописець дуже любив книжки, вважав їх джерелом мудрості.
Він вивчав богослов’я, також володів грецькою мовою, мав виняткові знання з історії та літератури. Преподобний залишив літописи про життя князів та інших священників. Але найбільшим внеском у розвиток літератури та писемності була написана ним "Повість минулих літ".
Пізніше цей літопис став не лише літературним скарбом, а і джерелом підтвердження історичних подій та фактів. Нестор Літописець описав дуже важливі події періоду Київської Русі, життя Києва та київських князів.
Сучасники вважають, що в цій повісті були закладені основи розвитку української мови. Тому і свято української мови та писемності встановлено в церковне свято преподобного Нестора Літописця. Також у цей день вшановується пам’ять Нестора Літописця як першого українського історика та його вклад у розвиток літератури та української писемності.
Свято започатковане 1997 року указом президента за ініціативи громадських організацій. Святкується щороку з метою звернути увагу на важливість української мови в розвитку та консолідації українського суспільства.
1 конкурс “Розминка”
1. Скільки букв і звуків в українському алфавіті?
2. Яка буква не позначає жодного звука?
3. Це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
4. Рівноправні члени речення, що відповідають на одне й те саме питання, стосуються одного члена речення й виконують однакову синтаксичну роль.
5. Що означає фразеологізм “Вискочити, як Пилип з конопель”?
2 конкурс �“Цікава фразеологія. Так чи ні.”
Чи правильне визначення фразеологізмів?
1. Закрутити веремію – наробити крику.
2. Зачепити за живе - перевершити.
3. Копилити губу - докоряти.
4. Передати куті меду – перебільшувати, виходити за межі допустимого.
5. Стріляний горобець – досвідчена людина, яка багато зазнала в житті.
6. Топтати ряст – жити.
7. Як з гуски вода – без будь-якої реакції.
8. Як за гріш маку – дуже мало.
1. Закрутити веремію – наробити крику. (Так)
2. Зачепити за живе - перевершити. (Ні)
3. Копилити губу - докоряти. (Ні)
4. Передати куті меду – перебільшувати, виходити за межі допустимого. (Так)
5. Стріляний горобець – досвідчена людина, яка багато зазнала в житті. (Так)
6. Топтати ряст – жити. (Так)
7. Як з гуски вода – без будь-якої реакції. (Так)
8. Як за гріш маку – дуже мало. (Ні)
Правильні відповіді: �
3 конкурс �“Розгадай ребус”
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Відповіді:
1. Казка
2. Загадка.
3. Автор.
4. Вислів.
5. Корінь.
6. Суфікс.
5 конкурс “Народна мудрість”
Продовжіть прислів’я
1. Життя прожити ...
2. Або пан...
3. Баба з воза ...
4. Без труда ...
5. Не кажи – не вмію, а...
6. Є сало, та не для кота. Є квас...
7. За дурною головою і ...
8.Зайця ноги носять...
Відповіді:
1. Життя прожити — не поле перейти.
2. Або пан, або пропав.
3. Баба з воза — кобилі легше.
4. Без труда нема плода.
5. Не кажи – не вмію..., а кажи навчусь!
6. Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.
7. За дурною головою і ногам нема спокою.
8.Зайця ноги носять, вовка зуби годують.