Тактична евакуація

11 клас

Зона тактичної евакуації

• Зона тактичної евакуації – Tactical evacuation (зелена зона) Після того як був проведений вторинний огляд пораненого і медична допомога була надана у повному обсязі, необхідно готувати пораненого до транспортування (евакуації) – вивозу його із зони бойових дій, доставці до лікувальних закладів для надання своєчасної та необхідної медичної допомоги та лікування. Тривалість евакуації буде впливати на його підготовку до евакуації. Треба відзначити наступні моменти: транспортування (евакуацію) можна розділити на невідкладну (першої черги) – для постраждалих у стані, що загрожує життю, або з пошкодженнями, які при затримці надання допомоги призводять до незворотних наслідків, і відстрочену (другої черги) – для постраждалих, затримка евакуації у яких не приведе до розладу життєво важливих функцій організму. Черговість евакуації визначається в процесі сортування постраждалих.

Види сортування.

• Види сортування. В залежності від задач, які вирішуються в процесі сортування, прийнято виділяти два види сортування: а) внутрішньопунктове; б) евакуаційно-транспортне. Внутрішньопунктове сортування проводиться з метою розподілу уражених на групи (в залежності від характеру та тяжкості ураження) для встановлення черговості надання медичної допомоги, а також для визначення місця, де має бути надана допомога. Евакуаційно-транспортне сортування проводиться з метою розподілу уражених на однорідні групи по черговості евакуації, виду транспорту (автомобільний, залізничний, авіаційний, тощо), положенню в транспорті (лежачи, сидячи) та визначення маршруту евакуації з урахуванням локалізації, характеру та тяжкості ураження. Вирішення цих питань здійснюється на підставі діагнозу та прогнозу. Медичне сортування проводиться, зазвичай, на основі даних зовнішнього огляду поранених, їх опитування, ознайомлення з медичною документацією (за її наявності), застосування нескладних методів дослідження та найпростішої діагностичної апаратури. Досвід військової медицини підтвердив можливість для лікаря сортування поранених без зняття пов'язки, що особливо важливо в умовах масового надходження уражених.

Медичне сортування

• В основу медичного сортування покладено три ознаки: лікувальна, евакуаційна та небезпека постраждалого для оточуючих. За ознакою небезпеки для оточуючих постраждалих поділяють на три групи: 1) ті, що потребують ізоляції (психічні та інфекційні хворі); 2) ті, що потребують санітарної обробки (постраждалі з вогнищ ураження стійкими небезпечними хімічними речовинами, радіоактивними речовинами, з педикульозом або з епідеміологічного вогнища); 3) усі інші постраждалі. За лікувальною ознакою постраждалих поділяють на чотири групи: 1). Постраждалі з важкими ураженнями та сумнівним прогнозом, медична допомога яким має бути надана за невідкладними показниками (зовнішня чи внутрішня кровотеча, відкритий чи клапанний пневмоторакс, асфіксія, шок, неповна травматична ампутація кінцівки, важкі опіки та ін.).

• 2).Постраждалі з ураженнями середнього
• ступеня важкості та відносно сприятливим, за умови своєчасного надання кваліфікованої допомоги, прогнозом, медична допомога яким може бути відстрочена до надходження їх в лікувальний заклад. На сортувальному майданчику в порядку підготовки до евакуації постраждалим може бути накладена асептична або стискаюча пов'язка, проведена іммобілізація, розпочата інфузія, введені знеболюючі, протиправцева сироватка, антибіотики, протиблювотні засоби, серцево-судинні препарати, купована первинна реакція на опромінення, введені антидоти та ін. 3).

• Постраждалі з легкими ураженнями або без видимих ознак ураження та сприятливим прогнозом, які підлягають стаціонарному обстеженню з подальшим, як правило, амбулаторним лікуванням чи без нього. 4). Постраждалі, які мають несумісні з життям ураження та потребують догляду для зменшення страждань (агонізуючі).

​

​

• За евакуаційною ознакою постраждалі поділяються на три групи: 1) постраждалі, які потребують евакуації на наступний етап в першу чергу спеціалізованим медичним транспортом (група 1 за лікувальною ознакою) з продовженням надання медичної допомоги під час транспортування; 2) постраждалі, які можуть бути евакуйовані в другу чергу пристосованим транспортом (група 2 за лікувальною ознакою) без супроводу медичного працівника; 3) постраждалі, які евакуюються в останню чергу додатково залученим транспортом (група 4 за лікувальною ознакою) або своїм ходом (група 3 за лікувальною ознакою).

• Перша за евакуаційною ознакою група на етапі кваліфікованої медичної допомоги доставляється до найближчих стаціонарів. В першу чергу допомоги та виносу потребують уражені з невстановленою зовнішньою чи внутрішньою кровотечею, постраждалі в стані шоку, асфіксії, з синдромом тривалого стиснення; ті, що знаходяться в судомному стані, без свідомості, з проникаючим пораненням в порожнину живота, грудей; що знаходяться під впливом факторів, які обтяжують ураження (палаючий одяг, наявність СДОР на відкритих частинах тіла та ін.).

​

Оформлення результатів сортування

• Для оформлення результатів сортування на першому етапі медичної евакуації використовуються такі документи: 1). Медична картка первинного обліку уражених з відривними сигнальними смугами. Наявність таких смуг не тільки сприяє більш успішній реалізації результату сортування на даному етапі, але й забезпечує інформування наступного етапу медичної евакуації, вказуючи, на якого ураженого слід звернути увагу першочергово. Цим досягається наступність в сортуванні між етапами. 2). Сортувальні кольорові марки. Чіпляють їх до одягу, до ручки нош ураженого. Марки є покажчиком – куди та в яку чергу мають бути направлені уражені. Цифри на марці (1, 2) свідчать про черговість надання медичної допомоги або евакуації. Червоний колір відповідає групі 1 за лікувальною ознакою, жовтий – групі 2 за лікувальною ознакою, зелений – групі 3 за лікувальною ознакою, чорний – групі 4 за лікувальною ознакою. 3). Евакуаційний паспорт (для транспортного засобу на якому відбувається перевезення потерпілих). В евакуаційному паспорті відображають відомості про профіль уражених, які знаходяться в транспорті, про їх кількість, а також носилкових та сидячих, час відправлення та прибуття транспорту.

Тактична евакуація

Категорія (відповідний колір) Стан здоров'я постраждалого Медичні заходи

І(червоний) Під загрозою життя. Безпосередня загроза життю, що може бути усунена за умови негайного надання медичної допомоги, евакуації та подальшого лікування Надання негайної медичної допомоги. Госпіталізація в першу чергу.

II (жовтий) Тяжко поранений або хворий. Стан постраждалого з стабільними життєвими показниками, що дозволяють очікувати та отримати медичну допомогу в другу чергу Надання медичної допомоги та госпіталізація в другу чергу.

III (зелений) Легко поранений або хворий. Незначне ушкодження здоров'я із задовільним загальним станом постраждалого з можливістю очікування отримання медичної допомоги довший термін Надання допомоги в третю чергу з подальшим (амбулаторним) лікуванням.

IV (темнофіолетовий/ чорний) Немає шансів на життя. Пошкодження здоров'я постраждалого, що несумісні з життям Догляд. Паліативна медична допомога з можливою евакуацією в лікувальний заклад Труп Ідентифікація. Констатація смерті

Організація евакуаціі

• Крім вище викладеного при організації евакуаціі треба звернути увагу на наступні моменти: 1). Постраждалий повинен бути надійно зафіксований на ношах. Для цього можна використати стаціонарні ремені кріплення, також зручно використовувати армований скотч. У разі використання скотча, необхідно фіксувати такі основні точки:  Голова та шийний відділ  Грудний відділ (в районі плечових суглобів)  Тазовий відділ (в районі клубових кісток)  Колінні суглоби  Щиколотки  Фіксація рук, якщо пацієнт непритомний або зі зміненим станом свідомості Ноші із постраждалим необхідно повністю обмотувати скотчем, а не тільки закріплювати зверху та з боків.

Організація евакуаціі

• 2). Якщо постраждалий без свідомості, треба постійно контролювати прохідність його дихальних шляхів (інтубація, I-gel, назофарингіальна трубка, тощо). 3). Гіпотермія. Контроль температури тіла вкрай важливий для стабілізації постраждалого. Особливо треба слідкувати за температурою тіла постраждалого в холодну пору року. Важливо не просто накинути на постраждалого ковдру, а повністю закрити тіло. Вислів «холод входить через ноги і виходить через голову» треба втілювати на практиці — слідкуємо за сухістю ніг (контролюємо цей процес під час повного огляду тіла) і одягаємо шапку на постраждалого. Для контролю температури можна використовувати і стаціонарні засоби (термоковдра або гіпотермічні набори, наприклад NAR Hypothermia Prevention and Management Kit) так і підручні засоби: ковдри, спальні мішки тощо.

Організація евакуаціі

• 4). Ми повинні мати фізичний доступ та можливість візуальної перевірки всіх місць, які ми опрацьовували: внутрішньовенний доступ, пов’язки, тампонада, оклюзивні пластирі, декомпресійні голки (катетери) тощо. 5). У разі підозри на травму спини поранений повинен переноситися на жорсткій поверхні: жорсткий евакуаційний щит, двері, широкі дошки тощо. В цьому випадку вкрай важливо зафіксувати шийний відділ (C1-C7) за допомогою шийного коміру або імпровізованої шини (Sam splint, картону тощо). 6). При необхідності можна охолодити поранену кінцівку до 10°С. 7). Якщо буде довгий евакуаційний процес, треба прораховувати забезпечення фізіологічних потреб постраждалого (постановка катетера Фолея та ін.) і харчування (постановка назогастрального зонду). 8). Під час евакуаційного процесу треба
• контролювати
• життєві показники постраждалого: частоту
• дихання, пульс, тиск, температуру тіла,
• інтенсивність болю.