Туманність.

Типи

туманностей

Туманність

Туманності є областями підвищеної концентрації міжзоряної речовини – газу й пилу.

(світлі об’єкти, або темні на тлі ділянок неба з високою концентрацією зірок).

Величезні згущення пилу та газу, які мають неправильну форму, називаються дифузними туманностями,

їхня маса може досягати 10 000 мас Сонця, густина дуже мала (10-100 частинок в 1 см³), а розміри величезні (10 -100 пк).

У дифузних газопилових туманностях виникають і формуються молоді зорі.

Дифузні туманності поділяються на світлі і темні.

Велика Туманність Оріона

Велика

Туманність Оріона

Найвідомішою серед світлих туманностей є велика Туманність Оріона розміром

близько 20 світлових pоків,

відстань до неї 1 000 світлових pоків.

Крабоподібдна туманність

Два типи туманностей формуються з оболонок зір на пізніх етапах

їхнього розвитку.

Це — волокнисті, які світять за рахунок енергії ударних хвиль,

і планетарні туманності, для яких джерелом енергії є гаряча центральна зоря — попередник білого карлика.

Волокнисті туманності є залишками спалахів Наднових зір.

Прикладом є : Крабоподібна туманність у сузір'ї Тельця.

— залишок спалаху Наднової (1054р)

​

Спалах Наднової.

Планетарна туманність �

Планетарні туманності, мають кільцеподібну форму, одержали таку назву тому, що при розгляданні в телескоп мають вигляд слабких дисків зеленкуватого кольору, чим нагадують планети Уран і Нептун.

Планетарні туманності мають форму кільця, в центрі якого розташована зоря - білий карлик. Вони утворюються з оболонок, скинутих червоними гігантами.

Такі туманності поширюються зі швидкостями 20 - 40 км/с, через 10-20 тисяч років після виникнення вони розсіюються у просторі і стають невидимими.

Планетарні туманності світяться за рахунок ультрафіолетового випромінювання тих зір, чиїми оболонками вони колись були.

Планетарна туманність Ескімос

Планетарна туманність в сузір'ї Ліри

Планетарна туманність Котяче Око

​

​

​

​

Планетарна туманність Ескімос

Планетарна туманність в сузір'ї Ліри

Планетарна туманність Котяче Око

Темна туманність Кінська Голова в сузір’ї Оріона

Дифузні туманності поділяються на світлі і темні.

Темні туманності виділяються на загальному зоряному фоні завдяки поглинанню світла зір, розташованих — з точки зору спостерігача — за ними. Але, якщо у просторі поблизу газопилової туманності є достатньо яскрава зоря, то туманність стає видимою

Значна кількість темних туманностей знаходиться у площині Молочного Шляху, що створює ефект Великого Провалу.

Найвідоміші темні дифузні туманності - Вугільний Мішок у сузір'ї Стрільця, Кінська Голова у сузір'ї Оріона

Підводні корали? Зачаровані замки? Космічні змії? �У дійсності ці таємничі темні колони-дуже щільні газопилові хмари туманності М16 Орел в сузір'ї Змії

Колообіг газу і пилу в Галактиці

Наш Всесвіт сьогодні

Комірчаста структура Всесвіту

Сітку розового кольору утворюють галактики і скупчення галактик.

Темносині ділянки — велетенські порожнини, вільні від видимої речовини.

Одна із таких порожнин (войдів) показана чорно-білим кольором. Цю структуру розраховано за допомогою комп’ютера на підставі даних спостережень.