Психологічні особливості розвитку підліткового періоду

​

​

​

“Підліток - дитина на підрості.

“Уже не дитина – ще не доросла” (В.Даль).

Підлітковий вік – це період завершення дитинства і початку дорослості. Відбувається якісна перебудова особистості, змінюються стосунки з дорослими, підліток засвоює нові суспільні норми поведінки. У цей час виникає криза 13 років, що виявляється в різкому протиставленні себе дорослим, внутрішній дисгармонії, потягу до самостійності. Провідною потребою стає вибіркове спілкування з однолітками. Основним чинником становлення особистості є спілкування.

​

Психологічні особливості цього віку:

1. Прояв інстинкту стадності (групування, інтереси).

2. Бажання зайняти своє місце в колективі ровесників.

3. Бажання завоювати авторитет, визнання товаришів.

4. Орієнтація на вимоги колективу і його суспільну думку.

5. Підвищена увага і вимогливість до себе.

6. Схильність до гіперсоціалізації, прагнення до “дорослості”.

• Криза тринадцяти років

1. Спостерігається зниження продуктивності і здатності до навчальної діяльності навіть в тій області , в якій дитина обдарована. Регрес проявляється, коли задається творче завдання (наприклад, твір). Діти здатні виконувати так само, як і колись, тільки механічні завдання.

​

•  Другий симптом кризи - негативізм. Дитина ніби відштовхується від середовища, ворожа, схильна до сварок, порушень дисципліни. Одночасно відчуває внутрішній неспокій, невдоволення, прагнення до самотності, до самоізоляції.��У хлопчиків негативізм виявляється яскравіше і частіше, ніж у дівчаток, і починається пізніше - в 14-16 років.

• Три варіанти поведінки

1. Негативізм яскраво виражений у всіх областях життя підлітка. Причому це триває або декілька тижнів, або підліток надовго випадає з сім'ї. Це важке і гостре протікання спостерігається у 20% підлітків.��2. Дитина - потенційний негативіст. Це проявляється лише в деяких життєвих ситуаціях, головним чином як реакція на негативний вплив середовища ( сімейні конфлікти, гальмівну дію шкільної обстановки). Таких дітей більшість, приблизно 60%.��3. Негативних явищ немає зовсім у 20% дітей.

• Порушення поведінки у підлітків

При всьому розмаїтті реакцій, які лежать в основі порушень поведінки, у дітей і підлітків частіше спостерігаються.

• Реакція відмови;
• реакція опозиції;
• реакція імітації ;
• реакція компенсації;
• реакція гіперкомпенсації;
• реакція групування з однолітками;
• реакції захоплення (хобі);
• реакції, обумовлені

формуванням сексуальних потягів.

​

Делінквентна поведінка – ланцюжок вчинків і правопорушень (пропуски занять, дрібне хуліганство і злодійство, знущання і пограбування дітей, порушення громадських правил тощо).

​

Суїцидальна поведінка –

думки, наміри, висловлювання про самогубство, спроби і дії. Ці форми поведінки “помолодшали” і зустрічаються у дітей до 14 років, а найбільше суїцидальний ризик зростає з 15-16 років. Суїцидальна поведінка є реакцією на психотравмуючу ситуацію у підлітків з порушеним формуванням характеру

• Основні правила спілкування та поведінки із дитиною-підлітком

1. Чим більше заборон, тим більший опір.
2. Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату.
3. З розумінням та співчутливістю відносьтесь до підліткових проблем.
4. Не порівнюйте дітей ні з ким.
5. Будьте послідовними. Не змінюйте правила.

Дякую за увагу!