Лекція № 2

2. Умови прийому СВ в водовідвідні мережі.

3. Трассування водовідвідної мережі.

1. Порівняльна оцінка систем водовідведення.

4. Форми поперечного перерізу водовідвідних труб та каналів.

Переваги загальносплавної системы:

• Будівництво однієї мережі підземних трубопроводів, по яким відводяться всі 3 категорії СВ;
• Економічна при багатоповерховій забудові;
• Протяжність мережі на 30 – 40 % меньша ніж при роздільній системі;
• Затрати на експлуатацію на 15 – 20 % меньші ніж при повній роздільній.

Порівняльна оцінка систем водовідведення.

�

Загальносплавна система каналізації

Недоліки загальносплавної системы:

• Витрати дощових вод_. значно більші витрат побутових і виробничих стічних вод, а водовідвідну мережу розраховують на сумарні витрати. Це призводить до збільшення діаметрів водовідвідних мереж;
• В суху погоду, коли в мережу потрапляють тільки побутові СВ, швидкість потоку може виявитись недостатньою, що призведе до випадання осаду і його загнивання;
• Під час сильних злив мережа може переповнюватись і можуть бути затоплені підвальні приміщення;
• Значно ускладнюєтьсч експлуатація насосних і очисних споруд внаслідок нерівномірного притоку дощових вод.

Перевагою повної роздільної системи є рівномірна робота колекторів, НС, ОС, а також напірних трубопроводів, які розраховані на пропуск побутових і виробничих СВ.

Недоліки:

• Будівництво 2 окремих мереж трубопроводів;
• Зкидання всіх поливочних і дощових вод, в тому числі і їх перші найбільш забруднені порції, без належної очистки в водойму.

Вентиляційний стояк

Водостічна воронка

Вадостічний жолоб

Водостічна труба

Випуск дощової каналізації

Випуск побутової каналізації

Каналізаційний колодязь

Трубопровід побутової каналізації

Трубопровід дощової каналізації

водоприймачі

Каналізаційний стояк

Перевагою напівроздільної системи є те, що вона по санітарним показзникам є найкращою. Під час дощу в вододойму надходить мінімальна кількість забруднень, оскільки перші порції дощу за допомогою разділяючих камер потрапляють на ОС. �

Недолік: Ця система має великі початкові капіталовкладення із-за одночасного будівництва двох мереж з перехвачуючим колектором та розділовими камерами.

Умови прийому СВ в водовідвідні мережі.

Прийом стічних вод може бути зумовлений такими факторами:

​

• Особливостями будови водовідвідних споруд;
• Особливостями роботи водовідвідних мереж;
• Методами очистки СВ;
• Подальшим використанням очищених СВ і осаду, що утворився в процесі очистки.

Основні вимоги при прийомці СВ в водовідвідні мережі:

• Не допускається зкидання в побутову мережу СВ, що містять масла, смоли, жири, нафтопродукти, отруйні та вибухові речовини, нерозчинні та волокнисті домішки, які можуть привести до закупорювання труб, або їх руйнуванню.
• Температура виробничих СВ не повинна перевищувати 40° С.
• СВ харчової промисловості можуть зкидатись в побутову мережу, якщо вони не містять крупних домішків.

* СВ м`ясокомбінатів, кожзаводів, спиртових заводів могут прийматись в водовідвідну мережу лише після попередньої обробки и знезараження.

* Сплав сніга по дощовим мережпм допускається в трубах діаметром більше 300 мм при наповненні їх h/d > 0,5 d и швидкості v не менше 0,7 м/с.

* Виробничі и побутові СВ не повинні містити більше 500 мг/л завислих домішків і не повинні мати рН менше 6,5 и більше 8,5.

Трассуванням мережі називається її нанесення на генеральному плані.

Трассування відбувається наступним чином:

• спочатку трассують головний і відвідний колектори, що подають воду на ОС;
• потім – колектори басейнів каналізування,
• а вже потім – вуличну мережу.

При трассуванні колекторів і мережі виходять з умови самотічного каналізування як можна більшої частини населеного пункту при мінімальній їх протяжності.

Найчастіше використовують трасування по пониженій стороні квартала, що значно скорочує довжину вуличної мережі. Вона використовується при виразному рельєфі місцевості, з падінням поверхні землі до однієї або двом граням квартала (ухил 0,008-0,01)

На ОС

При об`ємлюючій схемі мережу трассують по проїздам, що опоясують квартал із всіх сторін. ЇЇ використовують при плоскому рельєфі місцевості (0,005-0,007), великих розмірах квартала і при відсутності застройки всередені кварталів.

На ОС

При внутрішньоквартальній схемі мережу прокладують через квартали – від вищерозташованого до нищерозташованого. При цьому довжина внутрішньоквартальної мережі зменшується на 30-40%.

На ОС

Форми поперечного перерізу водовідвідних труб і каналів.

В більшості випадків приймають такі перерізи труб і колекторів, які задрвільняють гідравлічним, технологічним і будівельним вимогам.

В трубах круглого (1 ) перерізу забезпечуються сприятливі умови міцності роботи стінок, так як дія навантаження приводить лише до їх зжимання, при якому працюють добре більшість матеріалів. Їх вікористовують при індустріальному методі будівництва протяжних трубопроводів.

Вони прстіші в експлуатації, оскільки для їх профілактичної прочистки потрібні більш прості знаряддя (шари и циліндри). Круглий переріз є гідравлічно найвигідним и при певному живому перерізі забезпечує пропуск найбільших витрат. Тому труби круглого перерізу отримали саме широке використання – 90%.

Трубопроводи дощової і загальносплавної мережі раніше часто будували яйцевидної (4) (овоїдальної) форми так як для них характерно велике коливання витрат і наповнення. При прокладці всіх труб витянутих перерізів [яйцевидні, эліптичні (5), напівкруглі с прямими вставками (6)] потрібно розробку більш вузьких траншей. Тому їх простіше використовувать в умовах існуючих забудов населених пунктів.

Труби зжатого перерізу доцільно використовувати при невеликих коливаннях витрат і наповнень. Наприклад, при відводі виробничих стічних вод.

При малій глибині залягання колекторів використовують напівкруглу форму з вертикальними боковими стінками, перекритими з`ємними плитами.

Можуть використовуватись також шатрова (8), банкетна (9), лоткова (10) і пятикутна (11) форми.

Кінець

Література по курсу дисципліни:

1. О.А. Василенко, С.М. Епоян та ін. Водовідведення та очистка стічних вод міста. Навчальний посібник, Київ-Харьків – 2012, 538 с.
2. В.И. Калицун «Водоотводящие системы и сооружения», Москва, Стройиздат, 1987.
3. Н.Ф. Фёдоров и др. «Канализационные сети», Москва, Стройиздат, 1985.
4. А.А. Василенко Водоотведение. Курсовое проектирование. Киев, «Вища школа», 1988.
5. КАНАЛІЗАЦІЯ ЗОВНІШНІ МЕРЕЖІ ТА СПОРУДИ Основні положення проектування ДБН В.2.5-75:2013
6. НАСТАНОВА З БУДІВНИЦТВА, МОНТАЖУ ТА КОНРОЛЮ ЯКОСТІ ТРУБОПРОВОДІВ ЗОВНІШНІХ МЕРЕЖ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ�ДСТУ-Н Б В.2.5-68:201