Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної): особливості навчання

• Шановні колеги! З вами працює

Клімова Світлана Василівна, методистка Центру методичної та аналітичної роботи КВНЗ “Харківська академія неперервної освіти”

​

З питаннями звертайтеся на пошту: virsavia7@ukr.net

​

����Шановні друзі! Розгляньте різні точки зору.�

• АНАЛІТИК: Чи згодні ви з тим, що будь-яка інтеграція нашим вчительством сприймається важко, бо це – щось нове, незрозуміле?

​

​

ПЕСИМІСТ: Незрозуміле – значить страшне, над ним треба працювати.

ОПТИМІСТ: А от працювати – для нас не дивина!

АНАЛІТИК: Чому за інтегрованими курсами – перспектива! Про це – наша презентація.

Актуалізуємо мету навчання.�

• У Державному стандарті базової середньої освіти (2019 ) зазначається: «Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдаровань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу».

Державний стандарт базової середньої освіти серед очікуваних результатів навчання передбачає формування:

діяльнісного компонента

​

ціннісного компонента

​

знаннєвого компонента

• Відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, метою мовно-літературної освітньої галузі є «розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом», які «читають інформаційні та художні тексти»
• На сьогодні велика увага в реалізації Концепції НУШ приділяється різним формам інтегрованого підходу для викладу й утворення змісту мовно-літературної галузі.

​

Висновки:

Якщо ми хочемо досягти формування ключових компетентностей як інтегрованих утворень, то мають бути інтегровані курси.

Це не означає, що все потрібно перевести на інтегровані курси.

Це означає, що поряд із предметами мають бути інтегровані курси

Приклади практик інтегрування у НУШ: �

*внутрішньопредметна – різні види вправ і завдань

*тематична – кейс-уроки, «занурення»

*міжпредметна – інтегровані навчальні курси

*діяльнісна – індивідуальні і групові проєкти

*програмна – модельні програми

*інструментальна – робота з різними інструментами (цифровими), змішане навчання

*творча – створення нового

*особистісна – індивідуальні освітні траєкторії

​

​

• Наразі на часі компетентісна мовно-літературна освіта. Що ми спостерігаємо в літературі:

Основним видом навчальної інформації, яким опановують учні НУШ на уроках літератури, залишається текст.

• Учень Нової української школи сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду й духовного розвитку.

Складники художнього сприймання учнями твору:

�Компетентнісний потенціал здобувача освіти НУШ в аспекті опрацювання інформаційних, художніх, медійних текстів полягає в тому, що він уміє використовувати: �

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

1) можливості текстів (художніх, медіа) щодо висвітлення діяльності людини як частини природи (екологічна компетентність)

2) різні види сприймання (художніх, медіа) для пошуку,�обробки, аналізу та добору інформації (інформаційно-комунікаційна компетентність); розуміння ролі читання текстів (художніх, медіа) українських і зарубіжних авторів для гармонійного розвитку і самовдосконалення (навчання впродовж життя)

3) готовність сприймати громадянські цінності, актуалізовані в художніх і медіатекстах українських і зарубіжних авторів (громадянські компетентності), виявляти в них соціально важливий зміст (соціальні компетентності).

Культурна компетентність учня НУШ передбачає вміння:

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

• 1) читати, аналізувати та інтерпретувати тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) українських і зарубіжних авторів;

​

​

• 2) сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) українських і зарубіжних авторів;

​

• 3) добирати тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) для задоволення власних пізнавальних та естетичних потреб;

​

​

• 4) відкритість до міжкультурної комунікації, усвідомлення індивідуальних і соціальних стереотипів, що можуть міститися в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті)

​

Нормативним підґрунтям для впровадження інтегрованого навчання в умовах реформування освіти, зокрема й мовно-літературної, є такі документи: �

● Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.)

● Концепція «Нова українська школа» (2016 р.)

● Державний стандарт базової середньої освіти (2020 р.)

● Базовий навчальний план

● Типова освітня програма (2021 р.)

● Модельні навчальні програми (2021 р.)

​

Це дуже важливо: НУШ прагне давати дитині цілісну картину світу

Інтеграція — не просто поєднання різних частин, ніби пазлів.

Це коли ціле стає більшим, ніж складові, тобто це взаємодія, вплив одне на одного, взаємозбагачення елементів.

Утворене ціле має вже нові особливості.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

У НУШ усвідомлення української літератури як невід’ємного складника світової художньої культури направлене на осмислення національної своєрідності та загальнолюдської цінності змісту цих творів.

​

До того ж компетентності, на відміну від знань, мають дієвий, практико орієнтований характер. Тому вони, окрім системи теоретичних і прикладних знань, містять такі структурні компоненти: ціннісний (мотиваційний), когнітивний, поведінковий.

Отже, при вивченні поетичних творів ці вектори є визначальними.

​

Що повинно бути постійно в полі нашого зору: �Компетентності, на відміну від знань, мають дієвий, практико орієнтований характер.

​

​

​

​

• Зверніть увагу:

- мотиваційний компонент визначає спроможність індивіда брати ініціативу, виявляти зацікавленість в аналізі взаємозв’язків, механізмів діяльності, прагнень досягати або уникати поставлених цілей, здійснювати або утриматися від реалізації діяльності;

- когнітивний компонент характеризується наявністю знань і уявлень індивіда про самого себе і про плановану діяльність, а також сприйняття ним тих установок, у межах яких надаються вказівки про напрями і форми його діяльності.

Таким чином, важливим моментом є не обсяг наявних знань, а регулярне їх розширення, оновлення і відкидання того, що не витримало перевірки досвідом і часом.

Особливістю когнітивного компонента є й те, що в процесі життєдіяльності людина створює власну систему повсякденних знань, необхідних для неї в житті.

Компетентності передбачають здатність брати на себе відповідальність за результати діяльності, надавати підтримку іншим людям, будувати взаємодію на паритетних засадах.

​

���Чинні стандарти початкової та базової освіти передбачають, окрім предметного, також інтегроване навчання. �Державним стандартом визначено наскрізні змістові лінії, які увиразнюють ключові компетентності, є засобом інтеграції�

Наскрізні змістові лінії і ключові компетентності НУШ

​

​

Важливо: одним із пріоритетів навчальних програм НУШ є те, що обов’язкові результати конкретизуються та деталізуються через конкретні результати, виходячи на орієнтири для оцінювання для кожного з циклів окремо (5-6 класи, 7-9 класи).�

​

​

​

​

- взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

- сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду й духовного розвитку;

- висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами в письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних);

- у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;

- досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх.

​

Обов’язкові результати мовно-літературної галузі передбачають, що учень:

​

Актуалізуємо завдання щодо інтегрованого навчання

​

​

​

​

​

Інтегроване навчання є першочерговим завданням сучасного освітнього процесу, а значить, основним у практичній діяльності педагогів Нової української школи.

​

​

Вивчення творів за модельною навчальною програмою «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» для 5–6 класів (Яценко Т. О., Тригуб І. А.) в умовах зміни парадигми шкільної літературної освіти передбачає оновлення її змісту та створення інноваційного навчально-методичного забезпечення НУШ.

Звертаємо увагу, що навчальні програми націлені на результат. Формулювання очікуваних результатів освітньої діяльності посідає перше місце порівняно з формулюванням змісту навчального матеріалу й містить не лише знаннєві компоненти, а й компетентнісні.

Специфіка інтегрованих курсів мовно-літературної галузі

​

Нова українська школа поставила за мету закласти основи цілісного світогляду, а інструментом у цьому нелегкому завданні став інтегрований підхід до навчання.

Концепція «Нова українська школа» визначає «новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві». А стрижневим принципом оновлення змісту й методів навчання є інтеграція.

• Нові модельні програми інтегрованих курсів на адаптаційному етапі навчання (5-6 класи) пропонують різні форми інтегрованого підходу для викладу й утворення змісту мовно-літературної галузі.
• Кількість годин на вивчення інтегрованих курсів визначає заклад освіти з урахуванням навчального навантаження, визначеного на відповідні предмети.

Інтегративний підхід у вивченні літератури сприяє розвитку асоціативного мислення, пізнавальних інтересів учнів. Це, наприклад, такі методи:�

1. Забезпечення «ефекту присутності автора» на уроці (уривки із спогадів про письменника; робота з портретами авторів; прослуховування улюблених музичних творів письменника, перегляд мистецьких творів, які подобалися автору, тощо).

2. Вибір із-поміж кількох музичних творів асоціації до твору чи окремого уривку твору.

3. Перегляд та аналіз відеозаписів декламації художніх творів в авторському виконанні.

4. Перегляд та аналіз екранізації творів.

5. Придумування іншої (альтернативної) назви художнього твору тощо.

• Творче асоціативне мислення, наприклад, допомагають розвивати кроссенси.
• Кроссенс – це стандартне поле з 9 квадратів, кожному з яких відповідає певне зображення. Центральне зображення № 5 – тема кроссенса. Їх цікаво не тільки розв'язувати, а й створювати.
• Створюємо алгоритм кроссенсу, а потім наповнюємо його візуальним змістом

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

• Завдання: знайдіть асоціації між картинками 1,2; 7,8 та 8,9. Інші асоціації визначте самостійно.

• Оскільки кроссенс – це асоціативний ланцюжок, обʼєднаний певною темою, то на уроках вивчення літератури його можна застосувати під час роботи над сюжетом твору, наприклад, для його передбачення.
• Цікавим видом діяльності на уроці є конструктивна робота над доповненням кроссенса власними образами. Такий кроссенс може називатися «дірявим».
• Роботу зі створення кроссенсів можна виконувати як у групі, так і самостійно, що дає змогу виконувати подібне завдання при дистанційному навчанні.
• Алгоритм створення кроссенса:

1. Визначити тему кроссенса.

2. Виділити 9 елементів теми.

3. Знайти звʼязки між ними, визначити їхню послідовність.

4. Визначити центральний елемент.

5. Дібрати зображення до елементів.

6. За потреби замінити прямі образи символічними.

�МНП «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Яценко Т. О., Тригуб І. А.)�

• Модельна навчальна програма для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН України No 795 від 12 липня 2021 року)
• Принципова особливість програми: Інтеграція навчального змісту шкільних предметів «Українська література» та «Зарубіжна література» на основі контент-орієнтованої (тематичної) інтеграції.
• Інші особливості: твори для позакласного читання подано до кожного розділу, однак учитель самостійно визначає, до яких тем буде проведено уроки такого типу;
• - формування та поглиблення теоретико-літературних понять (позначка ТЛ), методично доцільне під час вивчення учнями творів конкретного програмового розділу;
• - подано рекомендаційний матеріал для реалізації мистецького контексту (позначка МК);
• - акцентовано на міжпредметних зв’язках (позначка МЗ) з уроками української та іноземної мов, музики та образотворчого мистецтва.

​

• На сайті Інституту модернізації змісту освіти Ви можете переглянути відеопрезентації/презентації модельних навчальних програм мовнолітературної галузі за покликанням https://imzo.gov.ua/movno-literaturnaosvitnia-haluz/ .

«Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» для 5–6 класів – новий навчальний предмет у закладах загальної середньої освіти, упровадження якого зумовлено сучасними освітніми завданнями та соціальними викликами.�

​

​

Мета інтегрованого курсу української та зарубіжної літератур :

розвиток компетентних учнів-читачів, прилучення їх до високохудожніх надбань української та зарубіжних літератур;�формування усвідомлення української літератури як невід’ємного складника світової художньої культури;�осмислення національної своєрідності та загальнолюдської цінності включених до інтегрованого курсу художніх творів;�розвиток художнього сприйняття навколишнього світу;�осмислення конкретно-історичного та загальнолюдського значення зображеного письменником;�розширення культурно-пізнавальних інтересів, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду та естетичних смаків;�сприяння всебічному розвитку і творчій самореалізації в сучасному світі;�виховання національно свідомих громадян;�формування гуманістичного світогляду, національних і загальнолюдських цінностей.�

ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС ЛІТЕРАТУР�(УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА)

• �Цикл: адаптаційний, 5-6 класи�Освітня галузь: мовно-літературна�Кількість годин: рекомендовано 3,5 год. на тиждень у 5 і 6 класах
• �•контент-орієнтована (тематична) інтеграція: тематично-�жанровий принцип, хронологічна послідовність викладу�навчального матеріалу�• методична інтеграція: спільні методи і прийоми навчання�української та зарубіжної літератури�• діяльнісна інтеграція: спільні види навчальної діяльності у�процесі вивчення творів української та зарубіжної літератур

5 клас. Розділи інтегрованої програми

• Програма орієнтована на розвиток читацької і ключових компетентностей, формування наскрізних умінь учнів 5–6 класів закладів загальної середньої освіти.
• Програму побудовано за тематично-жанровим принципом із дотриманням хронологічної послідовності щодо презентації письменницьких персоналій у межах кожного тематичного розділу. У програмі презентовано різножанрові твори класичної та сучасної української і зарубіжної літератур, що відповідають віковим характеристикам та особливостям художнього сприймання молодших підлітків.
• Структура програми включає результативні, змістові та процесуальні складники.

• Підґрунтя програми становлять: методична (спільні методи і прийоми навчання української та зарубіжної літератури) та діяльнісна (спільні види навчальної діяльності у процесі вивчення творів української та зарубіжної літератури) різновиди інтеграції, що доцільні на адаптаційному етапі вивчення української та зарубіжної літератури.
• Особливістю цього інтегрованого курсу є звернення до специфічних методів і прийомів вивчення творів зарубіжної літератури: робота з текстом оригіналу, порівняння варіантів перекладу художнього твору тощо.
• Програма курсу пропонує вивчення літературних творів у широкому контексті різних видів мистецтва (позначка МК – мистецький контекст) та суміжних дисциплін (позначка МЗ – міжпредметні зв’язки).

Поміркуйте, чому реалізація інтегрованого навчання важлива для формування цілісного світогляду школярів �

• Міжпредметну інтеграцію можна створювати шляхом міжпредметних курсів, прикладом чого наразі є модельні навчальні програми.

Відповідно до цього перед учителем постає завдання щодо розроблення інтегрованих уроків, які об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань.

Це відкриває широкі можливості для виявлення творчої ініціативи вчителя щодо досягнення основних очікуваних результатів навчання, орієнтує його на таку систему вивчення творів української та зарубіжних літератур, яка б розвивала в учнів-підлітків інтерес до художньої літератури та інших видів мистецтва, сприяла формуванню світогляду, національної свідомості, духовно-моральних цінностей, естетичних смаків, розвитку читацької і ключових компетентностей школярів.

• Моделювання інтегрованих уроків контекстуального аналізу літературного твору може включати такі зв'язки: українська література - історія, образотворче та музичне мистецтво тощо.

​

Орієнтовний алгоритм інтеграції:

• Актуалізація життєвого досвіду учнів.
• Постановка проблеми.
• Розв'язання проблеми на основі аналізу художнього твору.
• Підтвердження правильності розв'язання проблеми шляхом залучення суміжних видів мистецтва.
• Формування ціннісного сприйняття через власну оцінку проблеми.

• Ще один шлях - це упровадження інтегрованих навчальних проєктів, що сприяють формуванню в учнів умінь комплексного бачення проблем реальної дійсності, різнопланових підходів до їх розв’язання.

Приклади:

• «Про що нам розповідають персонажі казок».
• «Особливості українських і зарубіжних казок»
• «Мої улюблені герої української та зарубіжної літератури»

• Захопливим та інноваційним для вчителя може бути й такий шлях, як організація інтегрованої позакласної роботи (інтегровані інтелектуальні ігри-змагання, квести, рольові ігри, інтегровані літературні вечори, інтегровані предметні тижні).

Приклади:

• Літературний вечір “Краса поетичного слова” (Т.Шевченко, А.Міцкевич, Р.Бернс)
• Гра-змагання “Відгадай загадку за ілюстрацією”
• Рольова гра “З якої я казки?”

• Застосування можливостей інтегрованого навчання в практиці вчителя-словесника має відбуватися з метою інтелектуально-творчого розвитку школярів.

Цьому мають сприяти:

● викладання літератури як одного з видів мистецтва (мистецтва слова) у зв’язках з іншими видами мистецтва. Зауважимо, що залучення під час вивчення літератури іншого виду мистецтва не слід подавати лише через принцип наочності, адже це нищить закони сприймання художньої культури, позбавляє твір як естетичну модель світу глибинних знань про його особливості, мову. Необхідно здійснювати «перехід від предметноцентричної літературної освіти до культуровідповідної» .

Які переваги інтегрованого навчання для учнів?�

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Удосконалення навичок системного мислення

Краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом

Глибше розуміння будь-якої теми завдяки її дослідженню через кілька точок зору

Чіткіше розуміння мети кожного предмета в різних контекстах

Поміркуйте над перевагами інтегрованого навчання

• Інтегроване навчання дає змогу школяреві відчути себе так само митцем, який емоційно, творчо сприймає будь-який мистецький твір, тому слід розвивати асоціативне мислення, художньо-образні уявлення учнів з урахуванням їхнього життєвого й навчального досвіду як важливих чинників розвитку творчої активності, дивергентного мислення та зв’язного мовлення; формувати критичне мислення і здатність школярів вивчати українську літературу в її взаємозв’язку зі світовою та різними видами мистецтва.

​

Інтегровано вивчати предмети суспільно-гуманітарного циклу доцільно такими способами: візуально-емоційним, процесуально-репродуктивним, комбіновано-творчим.

Способи реалізації технології інтеграції предметів суспільно-гуманітарного циклу

(за Т. Хребто)

1. Візуально-емоційний спосіб

Суть: інтеграція знаннєвого та емоційного компонентів змісту навчання з метою засвоєння знань учнями як єдність образів, почуттів, цінностей шляхом переведення змісту навчання у внутрішній світ емоційно-естетичних переживань і морально-естетичних ставлень;

Зверніть увагу: взаємодія мистецтв під час художнього сприйняття викликає активні психологічні процеси, унаслідок чого в учня з’являються переживання нової якості, яскраві образи, розширення світосприйняття.

Функціонал:

 спрямований на забезпечення впливу на свідомість та емоційно почуттєву сферу особистості учня за допомогою комплексного використання мистецьких засобів (музики, літератури, живопису), що сприяє опануванню художньої мови та засобів виразності окремих видів мистецтва, їх вплив на процеси взаємопроникнення, трансформації елементів гуманітарних і мистецьких знань у нову цілісність;

 можливість осмислити та виявити одиниці художнього відображення в літературі, образотворчому мистецтві, музиці та реалізувати їх для формування та становлення художнього образу, створення образно-емоціональної атмосфери відтворення навчального матеріалу.

• Практика втілення:

Методичний інструментарій:

 «інформаційні хвилинки»;

 заочні екскурсії;

 використання мультимедійних продуктів;

 виявлення смислового змісту одиниць аудіовізуальної розповіді засобами мистецтва, узагальнення їх у загальній художній структурі твору, відображеної у фільмі, анімації;

 визначення суб’єктивного ставлення до аудіовізуальної інформації досліджуваного навчального матеріалу, презентацій тощо;

 залучення документальних матеріалів про історичних героїв, їхнє життя, подвиги;

 застосування методу розкадровки художнього твору (тобто показ його по частинах, за окремими фрагментами в певній послідовності з метою детального розбору, аналізу).

​

Приклади навчальних тем:

 «Моральні норми і правила культурної поведінки в суспільстві» (українська література, історія України, образотворче мистецтво);

 «Мистецтво в боротьбі за незалежність України» (історія України, українська література, образотворче та музичне мистецтво).

​

2. Процесуально-репродуктивний:

Суть: в основу покладено принцип дії;

 здійснення учнями зображального відбиття навчальної інформації;

 виконавська діяльність: відтворення знань засобами образотворчого мистецтва (олівцем і пензлем), музики тощо.

Функціонал:

 спрямований на забезпечення фізіологічної та психологічної єдності сприйнятого враження, перетворення та вираження, що передбачало здійснення учнями зображального відображення навчальної інформації, виконавської діяльності;

 відтворення у практичній діяльності школярів зафіксованих в пам’яті програмових знань шляхом їх повторення, закріплення, відображення, порівняння, зміна способів діяльності;

 прикладне втілення набутих знань: ліплення, малюнок, створення макетів тощо; розвиток позитивно -активного ставлення до навчання;

 розвиток уяви та моторики школярів.

​

​

• Методичний інструментарій:

 технології 3D -графіки, що містить у собі моделювання, анімацію та додаткові ефекти (висвітлення, гравітація, властивості атмосфери тощо);

 створення учнями творчих продуктів навчальної діяльності;

 конкретне відбиття історичної події або образів чи подій художнього твору в графічному зображенні;

 експрес-конкурси на кращий малюнок із відображення змісту навчального матеріалу.

Приклади навчальних тем:

 «Прислів’я як дзеркало народної мудрості та неписані закони» (українська, іноземна мови, образотворче мистецтво, правознавство).

​

3. Комбіновано-творчий спосіб

Суть: поєднання двох попередніх способів з акцентуацією на інтегруванні творчого компоненту змісту навчальних предметів, що передбачає набуття школярами досвіду творчої діяльності;

 творча співпраця вчителів і школярів, що сприяє вирішенню нових, творчих завдань під час інтегрованого навчання.

Функціонал: активізація творчості та самостійності учнів під час виконання навчальних завдань у процесі опанування взаємозв’язаних тем;

 самостійне використання засвоєних знань, умінь та навичок, сформованих в умовах взаємозв’язаного вивчення предметів суспільного, гуманітарного й мистецького циклів.

​

Методичний інструментарій:

 інтегровані уроки творчого характеру (урок -подорож, урок -фантазія, урок - вернісаж);

 різножанрові творчі завдання, що передбачають прояви самостійності, ініціативності, імпровізації, фантазування тощо;

 пошукові та творчі види самостійної роботи;

 написання твору, створення макету чи художньої композиції на будь -яку тему;

 метод проєктів (інтегровані проєкти);

 дидактичні ситуації, спрямовані на пошук нової інформації, самостійне виконання практичних дій, підготовку школярами творчих навчальних продуктів.

​

Приклади навчальних тем:

 «Загадки Давнього світу» (всесвітня історія, образотворче мистецтво);

 «Дивосвіт літературної казки» (українська література, зарубіжна література, образотворче мистецтво).



Інтегрований курс літератури �(української та зарубіжної): підручник�

​

• Особливості підручника:
• Автори ставлять своєю метою навчити учнів вести читацький діалог із авторами/авторками літературних творів та їхніми героями та героїнями, осмислювати проблеми, що знайшли художнє відображення в текстах, пізнавати світ і себе, розвивати свої читацькі інтереси, творчі здібності, удосконалювати уміння виразного читання та мовленнєві навички, підвищувати читацьку грамотність.
• Усі інтернет-джерела (на які є посилання в підручнику) можна завантажити за посиланням http://inform1.yakistosviti.com.ua/intehrovanyi-kurs-literatur-ukrainska-i-zarubizhna
• У підручнику подано QR-коди, у яких «схована» частина навчального матеріалу. На них вказуватиме позначка. Щоб прочитати прихований текст, послухати музику, переглянути фрагменти кінофільму чи мультфільму тощо, потрібно встановити на смартфон програму для читання QR-кодуQR-коду й навести його на позначку.

Особливості підручника:

Інтегрована програма відкриває для учня цілий світ, багатий і неповторний.

Автори підручника прагнуть навчити читачів вести діалог з авторами/авторками художніх творів, осмислювати проблеми, що знайшли відображення в художніх текстах, прагнуть навчити пізнавати й розвивати себе, удосконалювати творчі здібності.

Має рубрики “Читацький путівник”, “Ти вже знаєш”, “Ти вже вмієш”, “Літературознавчий клуб”, “Мовна скарбничка”, “ У колі мистецтв”, “ Читай і досліджуй”, “Читацьке дозвілля” та ін.

У підручнику доречним і пізнавальним є мистецький контекст.

Цікавими є завдання для творчих проєктів.

Учитель може дібрати багато мотиваційних завдань, якщо дитина навчається дистанційно. Наприклад: “Які емоції викликала в тебе казка “Фарбований шакал”? З яким настроєм ти читала/читав цей твір?

Поєднання можливостей візуалізації та завдань рубрики “Поміркуй”

• Стаємо ближче до авторів підручника: урок від співавторки підручника:
• http://yakistosviti.com.ua/uk/Integrovanii-kurs-literatur-ukrayinskoyi-ta-zarubizhnoyi

Коло завдань до теми: Віршовані загадки «дідуся Кенира».

На основі навчальної програми створюємо мету уроку та коло завдань для реалізації теми «Малі жанри фольклору та літератури», зокрема через віршовані загадки Л.Глібова.

​

​

Малі жанри українського та зарубіжного фольклору та літератури. Прислів’я та приказки – перлини фольклору.

​

Проблеми, порушені в приказках та загадках. Пошук паралелелей між образами і ситуаціями, зображеними в прислів’ях, приказках і загадках, і власним життєвим досвідом учнів.

​

Суспільні погляди на норми моралі та етики порушені в прислів’ях, приказках і загадках.

Основні художні виражальні засоби у творах малих жанрів фольклору, формування умінь використовувати окремі з них у практичній діяльності учнів.

Вчимо учнів формулювати тему та основну думку прислів’їв, приказок, загадок, зокрема й�авторських загадок Л. Глібова.

Взаємозв’язок змісту малих жанрів фольклору із власними потребами учнів для особистісного розвитку.

Важливо звернути увагу на такі питання:

• За своє життя Л. Глібов написав понад 50 віршованих загадок.
• Спільне й відмінне між загадками Л. Глібова й народними загадками.
• Візуальні образи загадок Л.Глібова “Бачить не бачить” «Котилася тарілочка», «Гоп-гоп, діти-молодята!» (одна-дві загадки за вибором учителя), звертаємо увагу на вдосконалення свідомого читання віршованих творів.
• Навчаємо дітей бути кмітливими, шукаємо, у яких словах ховаються відгадки.
• Стимулюємо увагу дітей, наприклад, шляхом створення ілюстрацій до загадок Л.Глібова.
• Пізнавальне значення загадок поета. Кроки до відкриття навколишнього світу, спостереження і порівняння на шляху до розгадки.

​

Якими є загадки Л.Глібова?

• Загадку Л.Глібов цінив її як втілення мудрості, засіб розвитку в дитини кмітливості, винахідливості.
• Сам створив оригінальну загадку, яка виростала часто з коротенької, народної в ціле віршоване оповідання, повне динаміки.
• Основна думка загадок Л.Глібова: доведення значимості теми зображеного для суспільства.
• Використовуємо рубрику підручника «Мовна скарбничка»
• Чому загадка “Бачить не бачить” написана в гумористичному тоні?
• Як розвивається сюжет загадки “Бачить не бачить” ?
• Яка з характеристик книжки вам найбільше подобається в загадці?
• Чи є твори «Бачить — не бачить», «Котилася тарілочка» авторськими загадками?

​

Для вас також філологічні цікавинки про Л.Глібова https://www.youtube.com/watch?v=lv3VwbtP7kM

Компетентісна освіта спрямована на те, щоб ставити важливі для дітей запитання

• Наприклад, як допомагають нам у житті загадки? (стати мудрішими, більше знати про різні явища, бути спостережливими тощо).
• Використовуємо рубрику підручника “Поміркуй”
• Пропонуємо дітям цікаві практичні вправи, наприклад, перетворення прислів'їв на загадки.

​

• Для роботи зі змістом творів Л.Глібова можна використати електронну ілюстровану збірку його віршів “Котилася тарілочка”
• Посилання: mala.storinka.org/котилася-тарілочка-ілюстрована-збірка-віршів-леоніда-глібова.html

​

Досліджуємо джерела гумору в загадці “Котилася тарілочка”�

• Завдання: відшукати в загадці ключові слова; розвивати образне мислення учнів, уміння зіставляти, аналізувати; виховувати любов до рідної мови.
• Чи можна назвати загадку цікавою розумовою задачею?
• Чи одна відгадка в цій загадці? Чому?
• Який художній образ вам найбільше сподобався у творі?
• Чи можна за цією загадкою намалювати картину? А як тоді зашифрувати ключові образи?
• Проводимо конкурс ілюстрацій до загадки.

​

�Формування ключових компетентностей на уроках літератури та в позаурочній роботі засобами підручника та додаткових методичних матеріалів

• Важливим є розуміння учнями понять, які розвивають їх творчу уяву, формують патріотичні переконання, актуалізують події сьогодення.

Наприклад, до твору О.Олеся “Микита Кожум'яка” добираємо такі завдання:

• Як ви розумієте поняття богатир-змієборець?
• Що таке надприродні можливості? Які надприродні можливості мав Микита? Чи можемо мати ми надприродні можливості?
• Чому перемога таких персонажів, як Микита Кожум'яка, є в художніх творах закономірною?

Дуже хорошим є подібне питання в підручнику О.Авраменка: Чому читачі/читачки, не дочитавши до кінця твір, упевнені, що Микита Кожум'яка переможе Змія?

• З цією ж метою використовуємо рубрику цього підручника “Міркуємо”.

З метою формування читацької компетентності звертаємо увагу на ті епізоди твору О.Олеся «Микита Кожум’яка», які найбільш зацікавили школярів, досліджуємо, як віршована мова казки допомагає реалізувати задум автора.

• Тому в полі нашого зору:
• Сучасні версії розповідей про Микиту Кожум’яку в мистецтві (анімаційні фільми, скульптура), які реалізують ідеї інтегрованого навчання.
• Питання щодо того, із якою метою вивчав О.Олесь літопис, щоб зрозуміти долю українського народу? («Повість врем'яних літ»)?
• Проблемні питання:

- чому Микита вирішив боротися зі Змієм лише тоді, коли його попросили про це діти?

- чому автор не показує читачеві бій Микити Кожум’яки зі Змієм?

• чи так просто це – ступити у двобій зі Змієм? Але чому ж Микита наважується на цей вчинок?

Зверніть увагу: міркуємо, як краще реалізувати ідеї навчальної програми та підручника. Наприклад, у підручнику О.Авраменка є дуже слушне питання, яке надзвичайно актуалізує твір: хто з українців належить до найсильніших людей світу? Чим вони подібні до Микити Кожум'яки?

​

​

Формуємо критичне мислення

• Проблемне запитання (також це може бути груповий проєкт): Чи знаєте ви в наш час людину, яку можна було б порівняти з Микитою Кожум'якою?
• Проблемне запитання (або колективний асоціативний кущ): Чим особисто для вас є цікавою та корисною ця казка?
• Пошукова робота: знайдіть у драмі-казці афористичні вислови, що можуть допомогти в житті («Хто не бореться, той раб»?, «Ще не вмерла правда в світі, вогник віри не погас..»?, «Гнулись ми, та досить гнутись»? та ін.).
• Інші види роботи: актуалізація знань учнів про однойменну народну казку, складання плану твору, інсценізація казки, виразне читання за особами, цитатна характеристика позитивних та негативних героїв, складання грона-характеристики образу Микити Кожум'яки, створення ілюстрацій до казки, визначення найбільш напружених епізодів у творі, мінітвір “ Якою людиною є справжній патріот?”

Міркуємо над тим, як розкрити компетентнісний потенціал художнього твору (на прикладі творів Т.Шевченка)

• Компетентнісний потенціал віршів Тараса Шевченка, направлений на усвідомлення власної гідності, реалізації власних прав і свобод, поваги до прав і гідності людей.�
• Мудрість Тараса Шевченка долинає до нас із віків. Кобзар вивів у своїх текстах вічні образи й коди, які супроводжують життя кожного українця.
• Приклади завдань практичного змісту:
• Зробіть відеоогляд вірша Шевченка «Зоре моя вечірняя…», використавши живі пейзажі України та художні образи вірша поета.
• Продекламуйте поезію Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя…», використавши готове чи зробивши самостійно супровідне відео.
• Створіть комікс за одним із віршів Т. Шевченка сатиричного змісту, вписуючи в бабли (мовні бульбашки) найбільш цікаві афоризми поета.
• Перегляньте уривки документального фільму "Розповіді про Шевченка” або “Обличчя української історії. Тарас Шевченко”. Охарактеризуйте головного героя фільму. Поясніть настрій ліричного героя вірша Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя…».

​

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=4rlE57mIqto

https://www.youtube.com/watch?v=_XIdRM4NYRg

​

Якими є заповіти Т.Шевченка в уривку «Учітесь, читайте...» із послання «І мертвим, і живим...».�

• Чого вчить Т.Шевченко у вірші «Учітесь, читайте...», до чого закликає?
• Дослідіть дієслівний ряд у вірші. Кого він стосується?
• Постежте, як зображується Т.Шевченко в сучасному мистецтві. Чи дослухаються автори до рядків Кобзаря, з якими Ви ознайомилися? (див. наст.слайди)

​

Юрій Шаповал

Богдан Британський

Олег Шупляк

Михайло Присташ

Олег Шупляк

Олег Шупляк. Коліївщина

Олег Шупляк. Мені тринадцятий минало

• При вивченні творчості А.Міцкевича проводимо паралелі з поезією Т.Шевченка

♦ Яким є поетичний образ України у вірші польського поета Адама Міцкевича «Акерманські степи»?

♦ Дослідіть романтичне осягнення руху, тактовно, але виразно означені у вірші «Акерманські степи».

♦ Розкрийте поетичний паралелізм між степовими і морськими реаліями, образів тверді і води. Порівняйте з Шевченковим: «Кругом поле, як те море, / Широке синіє…». Порівняйте зорові, слухові образи тощо.

• Завдання для учнів: доведіть, що степ, природа і в Т. Шевченка, і в А. Міцкевича – це жива істота (бо хвилюється, переживає, гостро реагує на все навколишнє, як люди).
• Як пейзаж вірша дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думи?
• Яких зірок у вишині шукає ліричний герой А. Міцкевича? Чи є подібні художні образи в поезії Т. Шевченка?
• Чи є звуки у вірші А. Міцкевича? Вони голосні чи ледь помітні? Порівняйте з вивченими творами Т.Шевченка.
• Про що свідчать рядки: «Спинімось! Тихо як!»
• Чи помічає читач гіперболізований образ тиші? Чому (ні, бо головне – настрій, внутрішні відчуття героя).
• Створюємо ілюстрації до віршів Т.Шевченка та А.Міцкевича.

Звертаємо увагу на майстерність перекладу М.Рильським, який відчуває й зберігає прекрасну ритмомелодику вірша.�

• В українській літературі із великих поетів до сонетів звертався не лише Франко, а й Леся Українка, П. Тичина і М. Рильський. Взагалі ж сонет — звичайне явище в українській поезії ще з 20-х pp. XIX століття, й тому сучасним перекладачам сонетів Міцкевича є на що спертися в своїй творчій праці, є в кого повчитися.�Одним із найкращих перекладачів сонетів Міцкевича став М. Рильський.

​

• Порівнюємо:
• Уперше намагався перекласти сонет „Акерманські степи” українською мовою О. Шпигоцький, хоча й давався переклад із труднощами:�Наплив я на розліг сухого океану,�Ниряє в зіллі віз і, мов між хвиль човнок,�Пливе між пойних лук по килиму квіток;�Минаю острови зелені я бур’яну.�
• М. Рильський:�Пливу на обшири сухого океану,�Як човен, повіз мій в зеленій гущині�Минає острови у хвилях запашні,�Що ними бур’яни підносяться багряно.
• Питання до учнів: якого кольору бур'яни вони спостерігали в житті? Чому в перекладі М.Рильського вони багряні?
• Пояснюємо: У лексичному складі польської мови немає лексеми бур’ян, що змусило А. Міцкевича пояснити колористичний образ: „На Україні та�Узбережжі бур’яном називають гінкі кущі, які влітку вкриваються�квітами і приємно виділяються на степовому фоні” .

�Багатогранна метафорична мальовничість, проникливий психологізм, музикальність – риси поетичної творчості Міцкевича�

• Музикальність віршів А. Міцкевича неперевершена, що завжди приваблювало композиторів.
• Біографи налічують 1580 музичних творів на тексти поета. Серед композиторів, які поклали на музику слова Міцкевича, польські – скрипаль Кароль Ліпінський, піаністка Марія Шиманська, Фридерик Шопен, Станіслав Монюшко, піаніст Ігнацій Падеревський, українські – Миколо Лисенко.
• Слухаємо музику (матеріал на наст. слайді).

• Космічна урочистість широкої панорами степових просторів, метафорична мальовничість, багатство звукопису сонетів А.Міцкевича.
• Слухаємо звучання “Кримських сонетів” різними мовами світу.

https:// instytutpolski.pl/kyiv/2021/11/22/адам-міцкевич-кримські-сонети/

• Також учням можна запропонувати нетрадиційне завдання з використанням додатка Vimage .
• Це додаток для створення сінемаграфа. Він дозволяє анімувати зображення і додавати багато рухомих фотоефектів, пресетів, фільтрів і оверлеїв на фотографії і перетворювати їх в креативні живі зображення. Зберігайте їх у форматі відео або GIF. До фото можна додати сніг, дощ, зробити красиве небо чи водопад. Також можна зробити ефект 3D.

​

В аналізі поетичних творів звертаємо увагу на такі питання

• Біографічна основа поезії.
• Візуальний ряд поезії.
• Розширення культурно-пізнавальних інтересів, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду та естетичних смаків, формування гуманістичного світогляду, національних і загальнолюдських цінностей при вивченні поетичних творів п’ятикласниками.

​

• Самостійна пізнавальна діяльність учнів у процесі реалізації мистецького контексту (образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, скульптури, кіномистецтва, анімації тощо) під час вивчення поетичних творів.
• Зверніть увагу: в дистанційному навчанні вам може допомогти репозиторій цифрових освітніх сервісів (https://drive.google.com/file/d/1lGEHSFevkFKhJR161th3q2uvyOb7k1J/view?usp=sharing )

​

Для самостійної роботи: створи свій тревел-текст про подорож до скарбниці художнього слова

Література та джерела

• Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 2). – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/integrovane-navchannyatematychnyj-i-diyalnisnyj-pidhody-chastyna-2/ (дата звернення 22.10.2021) – Назва з екрана
• Інтегроване навчання як освітній пазл. – Режим доступу: https://nus.org.ua/view/integrovane-navchannya-yak-osvitnij-pazl/ (дата звернення 22.10.2021) – Назва з екрана.
• Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. No 898.�URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898–2020–%D0%BF#Text
• Козацька абетка: коротка історія українського козацтва для дітей і дорослих [Текст] /авт.- упоряд. О.С. Яремчук. – К. : Веселка, 2013. – 80 с., іл.
• Колоянова О. Інтерпретація твору образотворчого мистецтва як особливий вид діяльності педагога-художника / О. Колоянова // Проблеми підготовки сучасного вчителя. –- 2013. – № 8 (1). – С. 71–76.
• Методичний путівник Нової української школи: мовнолітературна освітня галузь: збірник науково-практичних матеріалів / Т. Байдаченко, С. Гарна, О. Головіна, Т. Попова, І. Ціко, І. Шингоф, В. Щербатюк та ін. ; за заг. ред. І. Ціка. – Краматорськ : Відділ інформаційно-видавничої діяльності, 2021. – 215 с.
• Федоренко В. Л. Авторські ігрові проекти / Навчально-методичний посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А. М., 2007. – С. 11.
• Хребто Т. С. Технологія інтеграції змісту предметів гуманітарного та мистецького циклу в середній загальноосвітній школі [Текст] : дис. … канд. пед. наук : 13.00.09 / Хребто Тамара Степанівна ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди – Харків, 2016. – 275 с.
• Яценко Т. О., Тригуб І. А. Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної).�5-6 класи : модельна навчальна програма. Київ: Освіта, 2021. http://lib.iitta.gov.ua/726057/

Бажаємо творчих успіхів!