Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

Західноукраїнські землі у складі Польщі.

LOGO

Західноукраїнські землі у складі Польщі

LOGO

Задачі уроку:

Знати:

• зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація;
• Правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі;
• особливості та головні риси національної політики Польщі щодо українського населення;
• вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

• Синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі та УСРР у 1921–1939 рр.;
• використовувати карту як джерело інформації.

​

​

Company Logo

LOGO

Дати ЗНО

• 1923 р. - визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі
• 1930 р. - проведення польською владою акції "пацифікації"

ЗНО

LOGO

Терміни та поняття ЗНО

• Осадництво - політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі в 1920 - 1930-х рр.
• Пацифікація - офіційна назва репресій щодо населення Західної України, проведених урядом Польщі восени 1930 р.

LOGO

1. Правовий статус українських земель

LOGO

Західноукраїнські землі у складі інших держав

LOGO

Українські землі у складі Польщі

Company Logo

LOGO

Польща

132,2 тис.км²

8,200 тис.

Румунія

17,6 тис.км²

1,240 тис.

Чехословаччина

14,9 тис.км²

735 тис.

Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя

Північна Буковина, частина Бесарабії

Закарпаття

Обставини входження українських земель до складу Польщі

Найвища Рада Антанти надала Польщі мандат на Східну Галичину строком на 25 років, після чого долю краю мав вирішувати всенародний плебісцит.

25 червня 1919 р.

Рішення країн Антанти щодо Східної Галичини

20 листопада 1919 р.

Рада міністрів закордонних справ Англії, Франції, Італії, США уповноважила Польщу окупувати Східну Галичину по річку Збруч.

14 березня 1923 р.

Найвища Рада Антанти передала Східну Галичину в управління Польщі.

Варшавська угода

Ризький договір

21 квітня

1920 р.

Директорія УНР передавала до складу Польщі Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя та Полісся в обмін на визнання Польщею незалежності УНР.

18 березня 1921 р.

До Польщі відійшли: Східна Галичина, Західну Волинь, Холмщина, Підляшшя та Західне Полісся в обмін на визнання Польщею УСРР.

Статус українських земель у складі Польщі

Територія східної Галичини поділялася на три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське.

На основі даних діаграм зробіть висновки про роль українських земель в складі Польщі

2. Національна політика польського уряду

LOGO

Політика польської влади щодо українських земель

Намагання влади довести свої права на українські землі та забезпечення усіх прав національних меншин

• польська конституція 1921 р. гарантувала права українців на рідну мову на побутовому рівні і у навчанні в початкових школах;
• закон від 26 березня 1922 р. надав самоврядування Східній Галичині (Львівському, Станіславському та Тернопільському воєводствам).

​

1919 – 1923 рр.

Перший період

Учні та вчителі однієї з українських шкіл. 1923 р.

Політика польської влади щодо українських земель

​

Наполеглива політика асиміляції поневолених народів

• польський уряд поділив країну на дві господарські території: корінні польські землі (Польща “А”), західноукраїнські та західнобілоруські землі (Польща “Б”);
• стосовно Польщі “Б” застосовувалася політика штучного стримування соціально-економічного розвитку та повного скасування поступок національним меншинам.

1923 – 1926 рр.

Другий період

Значок Спілки осадників.

Політика асиміляції

• У 1919—1923 рр. польське керівництво намагалося в очах світової громадськості довести свої права на українській землі, а також те, що Польща забезпечує всі права національних меншин.
• У 1923—1926 рр. польський уряд проводив політику асиміляції.
• 1920 р. для Східної Галичини офіційно запропонували назву «Східна Малопольща».

LOGO

Кресовий закон

• Головний засіб ополячення - освітня політика, (відверто дискримінаційна).
• Закриття українських шкіл.
• 31 липня 1924 р. уряд затвердив «кресовий» закон про освіту, за яким основним типом школи ставала утраквістична, тобто двомовна.
• Наслідки такої політики – різко впав рівень грамотності серед українського населення.

LOGO

3. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація.

LOGO

Наслідки війни

• Поч. 1920-х рр. Польщі майже вдалося ліквідувати наслідки Першої світової війни в економічній сфері.
• Новоприєднані території влада перетворила на аграрно - сировинні придатки, ринки збуту й джерела сировини та дешевої робочої сили.
• Основа економіки - сільське господарство.
• Зберігалось велике землеволодіння.

LOGO

Колонізація українських земель

• Колонізація - переселення на українські землі вихідців з корінних польських територій.
• Поляків, які переселялися до Східної Галичини, і особливо до Волині й Західного Полісся, де густота населення була значно меншою, називали осадниками.
• Держава всіляко сприяла осадникам, особливо військовим.

LOGO

Пацифікація українців

• Вересень 1930 р. на українські села налетіли великі підрозділи поліції і кавалерії, розпочавши кампанію пацифікації (умиротворення).

LOGO

Економічний розвиток українських земель

Польща «А»

Польща «Б»

Корінні польські землі

Західноукраїнські та західнобілоруські землі

Підтримка розвитку економіки

Гальмування розвитку економіки

85% підприємств були дрібними

Засилля іноземного капіталу

Високі залізничні тарифи

Розвиток кооперативного руху

Осадництво як засіб полонізації краю

Основним завданням колоністів-осадників було забезпечення проведення колоніальної політики Польщі на західноукраїнських землях.

Акт про право власності на землю. 1922 р.

Осадництво – заселення українських земель польськими колоністами.

Українська кооперація як засіб економічного виживання

Українська кооперація

Галицькі українці намагалися протистояти іноземному економічному впливу.

Сформувалася розгалужена мережа кооперативів: заготівельних, торгівельних та інших.

Польська влада штучно стримувала розвиток української кооперативів, обмежуючи їх діяльність.

Газета кооперативного руху.

Львів, січень 1928 р.

Опір українського населення

Національне і соціальне гноблення викликало опір українського населення. У 1920-1921рр. Робітники Львова, Стрия, Станіслава та інших міст виступили з вимогами підвищити заробітну плату, припинити терор, забезпечити демократичні свободи. Боротьба не припинилася: робітники вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці, відмовлялися сплачувати податки.

Кириченко В.А.

Політика польської влади щодо українських земель

Соціальне становище населення

• жорстка експлуатація при низькій заробітній платі та відсутності безпеки праці;
• низький життєвий рівень;
• високий рівень безробіття;
• майже повна відсутність медичного обслуговування, через це висока захворюваність та смертність населення;
• витіснення українців та збільшення питомої ваги іноземців у всіх сферах виробництва.

Селянка-українка обробляє наділ землі.

Середина 30-х рр.

Спротив польському економічному впливу

• Гасла руху спротиву - «Спираймося на власні сили», або ж «Свій до свого по своє»
• Досягнення своєї мети українці бачили у кооперативах
• Сформувалась розгалужена мережа кооперативів: кредитні спілки, об’єднані в асоціацію «Центробанк», сільські споживчі й торгові спілки, що координувались «Центросоюзом», молочні кооперативи, об’єднані спілкою «Маслосоюз».
• Міську торгівлю представляла мережа кооперативів «Народна торгівля».

LOGO

Домашнє завдання

• Опрацювати п. 34. с. 187
• Підготувати повідомлення «Євген Коновалець» (біографічна довідка)
• Переглянути відео за посиланням в підручнику с.191

LOGO