Урок 56. Дата:08-12.04 Християнське вчення.

1. ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

​

​

В останнє століття до нашої ери в Палестині було багато ман­дрівних проповідників та пророків, які провіщали пришестя на Землю Божого посланця — Месії , грецькою мовою — Христа. Пришестя Христа мусило ознаменуватися перемогою добра та справедливості. Саме в таких умовах в Палестині виникла віра в Ісуса Христа. Згодом вона поширилася серед багатьох людей у Римській імперії. Про народження та земне життя Ісуса Христа розповідають (від грецького — «блага звістка»). Вони були написані учнями Христа і супутниками його учнів наприкін­ці І — у II ст. Із часом Євангелії та інші християнські твори уві­йшли до Нового Заповіту — другої частини Біблії.

Палестина на той час була провінцією Римської імперії.

​

Євангелія

В Євангеліях розповідається, що приблизно 2 тисячі років тому Бог послав на Землю свого сина — Ісуса Христа, щоб показати людям кращий шлях у житті.

Ісус проповідував любов до ближнього, милосердя, всепрощення, рівність усіх перед Богом.

У мандрах Ісуса супроводжувало 12 учнів — апостолів, тоб­то посланців. У Єрусалимі одного з них — Іуду — підкупили за 30 срібних монет і він зрадив свого Вчителя. Ісуса звинуватили в заколоті проти римського імператора та засудили до страти. Його розіп'яли на хресті на схилі гори Голгофа, що поблизу Єрусалима. Через три дні Ісус Христос воскрес. Через сорок днів Ісус возніс­ся на небо, пообіцявши повернутися для Божого суду, і дав своїм учням Заповіт: про повідувати Євангелія всім народам.

Причини виникнення християнства.����

1. Пригноблене населення Римської імперії не мало громадянських та політичних прав.
2. Пригноблене населення Римської імперії нещадно грабувалося та експлуатувалося державою.
3. Будь – які спроби невдоволення пригноблених верств населення нещадно придушувалися.
4. Єдиним порятунком у тих умовах, що склалися в Римській імперії в І ст. н.е., для багатьох людей була ВІРА в те, що з'явиться нова надприродна сила, яка допоможе їм після смерті отримати нове життя – спокійне і щасливе.
5. Такою надприродною силою може стати тільки один БОГ.

Руїни монастиря

Учення Ісуса Христа стало основою християнства

Християнство — одна з трьох світових релігій (поряд із буддизмом та ісламом). Основа віровчення: віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога, зішестя на землю Сина Божого з метою спасіння людства від гріха.

Іхтіс — символ в ранньому християнстві

Мармурова стела, поч. ІІІ ст.

Ті, хто сповідував віру в Христа, поступово об’єднувалися в общини, створивши єдину організацію християн — християнську Церкву.

Пізніше церквою стали також називати приміщення, у яких відбувалося богослужіння.

Згодом керівниками общин стають єпископи — «наглядачі», «охоронці» громадського майна. Їм допомагали диякони — організатори повсякденного життя общини.

Церква — об’єднання віруючих, які мають спільні релігійні погляди й обряди.

Долина поблизу Учхисара з вирубаними в скелі приміщеннями

Християни не закликали до відкритої боротьби проти римської влади. Проте вони не визнавали римських язичницьких богів і від­мовлялися визнавати божественну владу римських імператорів. Тому римська влада і жерці переслідували їх, піддаючи тортурам.

Попри все, християни проявляли дивовижну мужність: вони не лише не відмовлялися від своєї віри в Ісуса Христа, а й відкри­то прославляли Його. Так з’явилися християнські мученики — люди, які постраждали за свою віру.

Катакомби святого Себасть»яна

Виявлена мучениками відданість вірі привертала дедалі біль­ше прихильників християнської релігії. Підчас гонінь християни збирались у підземеллях та каменоломнях (катакомбах), де ство­рювалися підземні храми.

Християнську Церкву перших трьох століть нашої ери (час гонінь на християн) часто називають Церквою підземною.

У II ст. християнство поширилося в усіх областях Римської імперії. Християнську Церкву визнали різні верстви населення.

Константан, ставши першим імператором-християнином, розумів, що нова віра набуває все більшого авторитету серед населення і може стати опорою для зміцнення його влади. Він по­чав рішуче підтримувати духовенство*, звільнивши його від по­датків і військової служби, зобов’язав провінції передавати частину прибутків християнській Церкві.

​

Словничок

Духовенство — служителі церкви, які здійснюють релігійні обряди і служби.

Символ віри — короткий і точний виклад усіх істин християнської віри.

​

Між різними християнськими об­щинами на той час не було єдності. Щоб поставити крапку в цих супе­речках між християнськими общи­нами, Константин вирішив зібрати собор (з'їзд) усіх християнських єпископів Римської імперії.

​

Він відбувся в 325 р. у місті Нікеї, у Малій Азії, і ввійшов в історію як Перший Вселенський собор. Собор установив основне положення християнської релігії — Символ віри.

Ікона на честь Першого Вселенського собору (325) з текстом Символу Віри

Феодосій I

Пізніше імператор Феодосій видав закон про остаточну заборону язичництва. Християнство стало єдиною державною релігією Римської імперії, обов'язковою для всього населення.

Язичникам загрожували суворі покарання. їхні святилища, храми закривали та руйнували, знищувалися статуї римських богів, героїв, імпера­торів. Так загинуло багато творів давньоримського мистецтва. Були заборонені навіть Олімпійські ігри, присвячені Зевсу.

Відтепер долі християнської Церкви та імперії були нерозривно пов'язані.

Феодосій I

​

Завдання:� 1Стор.228-230

2. перегляд презентації

​

Використані джерела:

1. Інтернет ресурси.
2. І.Щупак Всесвітня історія. Історія України. (інтегрований курс).