КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»��������������� � Галина ОПАРЕНЮК � завідувач лабораторії� біології та екології� oparenyuck@gmail.com� 098 35 34 189
Presented by Ellis Turner
ОСОБЛИВОСТІ
КОМПЕТЕНТНІСНИХ ЗАВДАНЬ:
МЕТА ЗАСТОСУВАННЯ,
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРА
����Зміна освітньої парадигми�Традиційна – система Компетентнісний �передавання знань підхід
учитель/ учителька = організатор діяльності;
учень / учениця = той / та, хто діє;
УСПІХ = знання + дія + осмислення + відповідальність.
учитель / учителька = джерело знань;
учень / учениця = той / та, хто відтворює інформацію;
УСПІХ = правильна відповідь.
Компетентності в дії: �як створити навчання, що працює
Виклики - … можливі помилки
Чому традиційних завдань уже недостатньо?
Традиційне запитання перевіряє лише пам’ять:
«Що таке фотосинтез?»
Компетентнісне завдання ставить учня в ситуацію:
«Як зміняться показники врожайності теплиці, якщо змінити спектр освітлення?».
Зміна парадигми
Від відтворення знань до здатності діяти
КОМПЕТЕНТНІСНІ ЗАВДАННЯ. МЕТА
Мета КЗ – розвиток функціональної грамотності, тобто здатності використовувати наукові знання для розв'язання реальних життєвих проблем.
КЗ – завдання, у якому учні застосовують знання для дії в осмисленому контексті,
роблять вибір, аргументують рішення та рефлексують результат.
Яке завдання є компетентнісно орієнтованим?
Те, у якому є:
В якому НЕ повинно бути:
Характерні ознаки компетентнісного завдання
Контекстність
Проблемність
Діяльнісний характер
Контекстність
Завдання пов’язані з життєвими, соціальними, професійними або навчальними ситуаціями й спрямовані не лише на перевірку знань, а на їх використання як інструменту діяльності.
Проблемність
Учень стикається з дефіцитом інформації або суперечністю, яку треба подолати.
Предметні поняття, факти й закономірності не є самоціллю, а слугують засобом для розв’язання проблеми, ухвалення рішення або пояснення явища.�
Діяльнісний характер
Результатом є не просто слово, а
Орієнтовний алгоритм створення компетентісного завдання
1. Визначте мету завдання і групи результатів.
2. Розробіть стимул.
3. Надайте необхідні дані.
4. Сформулюйте завдання.
5. Визначте формат і рівень.
6. Розробіть критерії оцінювання.
Практичний кейс для експертного аналізу
Тема : «Загадка зниклого врожаю: біологічні цикли та екологічна рівновага»
Контекст (Стимул):
Фермерське господарство «Зелена Долина» кілька років поспіль вирощувало конюшину на насіння. Для підвищення врожайності фермер вирішив винищити мишей-полівок на полях, оскільки вони поїдали частину зерна. Після успішної дератизації (знищення гризунів) врожай насіння конюшини не зріс, а навпаки — різко впав. Більшість квіток залишилися незапиленими.
Джерела інформації:
Запитання до учнів:
Шановні колеги! �Проаналізуйте цей кейс за наступними критеріями�
Критерій аналізу | Експертна оцінка (Так/Ні/Частково) |
Наявність контексту: Чи є ситуація життєвою та цікавою для учня? | |
Діяльнісний підхід: Чи вимагає завдання аналізу даних, а не просто згадування фактів? | |
Відповідність групам результатів: Яку групу результатів (Г1-Г4) це завдання перевіряє найкраще? | |
Проблемність: Чи містить завдання суперечність або потребу у прийнятті рішення? | |
Міжпредметність: Чи задіяні знання з екології, математики (аналіз графіка) та логіки? | |
Ваш вердикт
Критерії оцінювання
Група результатів | Чому це 12 балів? |
Група 2 (Інформація) | Учень правильно інтерпретував дані графіка та тексту про гніздування джмелів, синтезувавши їх у логічну відповідь. |
Група 3 (Цілісність природи) | Продемонстровано глибоке розуміння трофічних (харчових) та топічних (житлових) зв'язків в екосистемі. Встановлено взаємозалежність між неспорідненими групами організмів (комахи, ссавці, рослини). |
Група 4 (Ставлення) | Запропоноване рішення (хижі птахи) базується на принципах сталого розвитку та етичного ставлення до природи, демонструючи відповідальність за збереження біорізноманіття. |
Зразок «ідеальної відповіді» учня (12 балів)
1. Причинно-наслідковий зв'язок: Знищення мишей-полівок зруйнувало екологічний ланцюжок «миша — нора — джміль». Оскільки джмелі будують гнізда переважно в покинутих норах гризунів, відсутність мишей призвела до дефіциту місць для розмноження джмелів. Чисельність джмелів скоротилася, а оскільки вони є головними запилювачами конюшини, квітки залишилися незапиленими, що спричинило падіння врожаю насіння.
2. Прогноз щодо медоносних бджіл: Заміна джмелів бджолами не вирішить проблему. У конюшини глибока квітка, а хоботок бджоли занадто короткий, щоб дістати до нектару та здійснити запилення. Бджоли будуть ігнорувати конюшину. У результаті врожайність залишиться низькою, а екосистема поля стане ще менш стійкою через втрату природних запилювачів (джмелів).
3. Екологічно безпечна пропозиція: Фермеру варто використовувати біологічні методи контролю чисельності мишей замість суцільної дератизації. Наприклад, встановити на полі жердини для хижих птахів. Це дозволить утримувати популяцію мишей на низькому рівні, але збереже достатню кількість нір для джмелів. Це забезпечить баланс між захистом зерна та запиленням конюшини.
Висновок
Учень не просто «знає факти», а «будує логічні моделі» —
це і є головна мета компетентнісного навчання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правова база:
Науково-методична література:
Електронні ресурси:
20
�Дякую за увагу���Галина Опаренюк�098 35 34 189�oparenyuck@gmail.com�
21