КОСМОНАВТИКА
України
Сучасний етап
Космонавтика—
сукупна діяльність в сфері надання космічних послуг, а також в космічній промисловості.
Чим Україна
може підкорити
космос?
�����
Всі вони зосереджені в шести географічних пунктах
Києві
Дніпропетровську
Харкові
Львові
Чернігові
Криму
До української ракетно-космічної галузі входять близько 40 великих підприємств та велика кількість малих та середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій
Провідним центром серед них є конструкторське бюро “Південне” та “Південний машинобудівний завод" в Дніпропетровську
При незалежній Україні 1992 року
було створено
Національне космічне агентство України
Ось як представлена
Україна
на світовому ринку
Ракета Зеніт
Базова двоступенева ракета-носій середнього класу сімейства Зеніт, куди входять: Зеніт-2, Зеніт-3SL, Зеніт-2SLБ, Зеніт-3SLБ і Зеніт-3SLБФ. Головним конструктором апарата є Володимир Уткін, а головним виробником - Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля в Дніпропетровську.
Перший успішний запуск відбувся 21 червня 1985 року. Всього були здійснені більше 80 запусків. На сьогоднішній день Зеніт-2 періодично використовується для запуску космічних апаратів з державних замовлень України і Росії.
Окрім того, Зеніт-3SL експлуатується в складі ракетно-космічного комплексу "Морський старт" (Sea Launch), використовуваного міжнародною компанією Sea Launch для надання пускових послуг.
Йдеться про використання плавучого космодрому.
З платформи, розташованої у Тихому океані біля острова Різдва, почали здійснювати комерційні запуски.
Ракета-носій “Зеніт-2” виводить на орбіту супутники зв`язку, розідки тощо.
У 1995 році КБ ”Південне” і виробниче об'єднання ”Південмаш” спільно з партнерами зі США, Росії та Норвегії почали реалізацію проекту “ Морський старт”.
Ракета Циклон� Триступенева ракета-носій також розроблена в Південмаші в 1960-х роках, а в експлуатації знаходиться з 1980-х років. �Ракета забезпечує виведення космічних апаратів масою до 4 т на висоту від 150 до 10 тис. км.� У 1995 році нею був виведений на орбіту перший космічний апарат Січ-1 під юрисдикцією України. Останній запуск ракети відбувся у 2010 році. Після цього був розроблений покращений варіант - Циклон-4, який мав бути побудований і запущений в Бразилії.� До квітня 2011 року Україна вклала в проект 100-150 млн доларів, в той час як його повна вартість оцінювалася в 488 млн доларів.�У квітні 2015 року Бразилія заявила про припинення своєї участі в проекті. � Зараз Україна розглядає можливість перенесення стартового комплексу ракети з Бразилії в США.�У вересні 2015 року відбулося перенесення стартового комплексу� ракети з Бразилії в США. Україна планує із США створити� космічну ракету.
Ракета Дніпро
Ракета-носій була побудована на базі найпотужнішої балістичної ракети Сатана (РС-20) в 1999 році російсько-українськими підприємствами. Сатана ж була розроблена в 1970 року в конструкторському бюро "Південне".
Ракета має стартову масу 211 т, довжину 34 м, діаметр 3 м і здатна вивести на орбіту висотою 300-900 км космічний апарат або групу супутників різного призначення стартовою масою до 3,7 т. Один запуск Дніпра коштує близько 18 млн євро.
З 1999 до 2015 року виконано 22 пуски Дніпра, за допомогою яких на орбіту вивели понад 140 космічних апаратів більш ніж 20 країн.
Супутники Січ
Перший український космічний апарат Січ-1 був запущений в 1995 році.
У 2004 році була запущена поліпшена версія - Січ-1М.
На супутнику була розміщена апаратура міжнародного проекту "Варіант" для дослідження провісників землетрусів. Це був перший міжнародний науковий проект, очолюваний українськими фахівцями.
У 2011 була запущена Січ-2, яка спостерігала за поверхнею Землі до 2012 року.
У 2015 році була затверджена космічна програма України на період до 2022 року, відповідно до якої у 2015-2022 роках планується запуск шести космічних апаратів (Либідь, Либідь-2, Січ-2-1, Січ-2М, Січ-3 і Іоносат).
Це дозволило замкнути на національному рівні повний життєвий цикл космічної системи – від розроблення й виготовлення до експлуатації і розповсюдження обробленої інформації. Цим запуском забезпечено визнання України, як космічної держави на міжнародній арені.
Метеорологічний супутник Океан-О
Океан-О був виведений на орбіту в 1999 році з космодрому Байконур.
За період 1983-1998 років на орбітах функціонували 7 супутників серії Океан: Космос-1500; Космос-1602; Космос-1766 (Океан-О1, N1); Океан-О1, N3; Океан-O1, N5; Океан-O1, N6; Океан-O1, N7.
Останній космічний апарат із цієї серії був запущений в жовтні 1994 року і функціонував до 2000 року.
Мікросупутник MC-1
Перший український мікросупутник, створений на базі технічних і технологічних рішень уніфікованої мікроплатформи класу МС-1, є експериментальним і служить переважно для відпрацювання космічної платформи.
Перший запуск проведений 26 грудня 2004 року разом із супутником Січ-1М ракетою-носієм Циклон-3.
Супутник MC-2-8
Призначений для дистанційного зондування Землі у видимому, ближньому і середньому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль, а також для моніторингу параметрів іоносфери Землі.
Супутник виводиться на орбіту ракетою-носієм Дніпро.
Програма "Таурус-2"
Програма "Таурус-2" - реалізація планів компанії "Орбітал" (США) з виведення на ринок пускових послуг ракет-носіїв середнього класу для доставки вантажів на МКС.
Південмаш виробляє центральний блок першої сходинки до ракети-носія Таурус-2. Діаметр ступені - 3,9 м.
Центральний блок першої сходинки до ракети-носія Таурус-2 // Південмаш
Сьогодні Україна Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз» Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес» Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон» Сьогодні Україна відома на світовому ринку також іншою своєю космічною продукцією: супутниками радіоелектронної розвідки, апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70 (знаходиться на території окупованої АР Крим), контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ.
Космічна галузь є невід'ємною галуззю національної економіки, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль з дослідження та використання космічного простору.
Україна в космічній сфері співпрацює з світовим співтовариством:
Міжнародна співпраця
Україна-Росія
Україна-Європейська космічна комісія
Україна-Бразилія
Україна-США
Україна-Японія
Україна-Китай
Україна-Індія
Інші держави (Єгипет, Алжир, Нігерія, Мексика …)
У 2016 році космічна галузь України сконцентрсконцентровуєтьсконцентровується на ракетах, голова Державного космічного агентства України Любомир Сабадош.
"З огляду на ситуацію, що склалася в країні, пріоритетом для нас є створення нових ракетних технологій: це і нові двигуни, і нові супутники, і нові види ракет, і, зрозуміло, забезпечення інтересів держави у сфері нацбезпеки і оборони", - говорить він.
У 2016 році, вперше за останні шість-сім років, незважаючи на складну ситуацію в країні, фінансування національної космічної програми в держбюджеті передбачене в повному обсязі від запланованого на цей рік - в розмірі 223 млн грн, що в 4,5 рази більше, ніж у 2015 році.
Ракета з українським першим ступенем успішно стартувала у космос
18 жовтня 2016 року
Ракетоносій Antares OA5 із вантажним кораблем Sygnus на борту здійснив успішний старт із Середньоатлантичного регіонального космопорту на острові Волопс, штат Вірджинія.
Запуск ракети відбувся 18 жовтня 2016 року
Ракетоносій доставить на Міжнародну космічну станцію 2,4 тони корисного вантажу, який містить провізію для екіпажу, обладнання для МКС, а також для проведення наукових досліджень на орбіті.
Це новий етап розвитку космонавтики України.
В Україні народилися і вели діяльність видатні торці космічної техніки. Чого вартий один тільки конструкторський доробок киянина Гліба Лозино-Лозинського. Він взяв активну участь в проектуванні реактивних винищувачів МіГ-15 та МіГ-17, а МіГ-21 та МіГ-25 вже значною мірою саме його дітища. З 1965 року Лозино-Лозинський почав працювати на космонавтику, де розробив унікальний напрямок орбітальних легких літаків, першим з яких був орбітальний апарат «Спіраль».
З 1976 року в очолюваному ним НВО розроблялися орбітальні кораблі «Бор» та «Буран». Наприкінці 80-х років він розробив унікальну багаторазову авіаційно-космічну систему виведення «МАКС», яка й понині випереджає все наявне у світі. Ця система складалася з летючого аеродрому українського літака Мрія та пілотованого космічного літака «Блискавка». В 1994 році ця система МАКС отримала всі можливі нагороди й відзнаки на всесвітньому авіасалоні в Брюсселі. З її допомогою Україна могла б виводити вантажі в космос для різних країн світу в 50 разів дешевше, ніж за існуючих варіантів. До того ж виведення орбітального літака в космос забирало б не 2 дні, як у «Шатла» чи «Союза», а всього 3 години.
Більше половини системи «МАКС» виробляється в Україні. В Дніпропетровську виготовлявся паливний бак, а в Києві виготовлений літак «Мрія», а другий зразок знаходиться в напів-готовому стані й його можна добудувати одразу для використання в якості літаючого космодрому.
Тож Україна має шанс на велике космічне майбутнє.
За даними Державного космічного агентства України, на нашу промисловість припадає щороку від 9 % до 11 % усіх ракетних запусків у світі. Тим більше, що Україна бере участь в розробці розгінних блоків для вантажних ракет в проектах НАСА та Європейського Союзу і будує для них блоки ракет.
Проект Mars Hopper - переможець хакатона NASA
Одна справа - інфраструктура для проектування і виробництва ракет і супутників, якій вже чимало років, і розвитком якої займаються шановні фахівці. Інша справа - живий інтерес з боку молодого покоління. Він в Україні теж є.
У 2016 році проект української команди Mars Hopper став переможцем Хакатона NASA в номінації "глядацькі симпатії".
Автори проекту запропонували альтернативну технологію переміщення по Марсу. Як відомо, на Марсі розряджена атмосфера і більш слабка сила тяжіння, ніж на Землі. Автори проекту запропонували створити літак, який, приземляючись, буде збирати лід з поверхні планети і перетворювати його в газ. Вивільнена при цьому енергія буде створювати реактивну тягу для наступного стрибка і обертання пропелерів. Фактично, літак буде переміщатися по планеті, як стрибає комаха.
Сьогодні Україна є
космічною державою
і членом більшості міжнародних організацій у сфері космосу
Вона входить до п'яти провідних країн на ринку космічних послуг і технологій
Українські конструктори, вчені та науковці зробили значний внесок в розвиток світової космічної науки.
Українські вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів, та проробляли теорії ракетної техніки.
Українські підприємства займали й продовжують займати лідируючі позиції в світовій космонавтиці.
Вітаємо наших науковців і конструкторів
та всіх, хто вболіває
за ракетобудівну галузь
Бути серед країн, які є авангардом нашої цивілізації – є велика честь і відповідальність