Перебудова в СРСР та Україні

​

​

​

Л. І. Брежнєв (1906 -1982)�

Л. І. Брежнєв (1966 -1982) – період “застою” (1965-1985):

• закінчення періоду “відлиги”;
• ідеологічний орієнтир – побудова “розвинутого соціалізму ”;
• централізація влади,

управлінських структур;

• нова хвиля репресій;
• русифікація

​

​

​

До влади прийшли

Ю. В. Андропов

(листопад 1982-1984)

​

К. У. Черненко

(лютий 1984-1985)

Ю.В. Андропов

намагався навести порядок у розладнаному механізмі соціалізму перш за все за допомогою налагодження дисципліни, проте хвороба і смерть завадили йому зробити щось суттєве

К. У. Черненко (1984-1985)

Тяжко хворий Черненко К.У. фактично продовжував уже скомпрометований

брежнєвський курс

Передумови “перебудови”

Країна опинилася на грані

• економічної
• соціальної
• політичної

кризи

Прояви кризи

Криза — розклад, занепад, загострення

(політичних, економічних, соціальних) протиріч,

а також переломний момент хвороби,

коли стан хворого поліпшується чи погіршується

• науково – технічна відсталість країни порівняно з країнами заходу;
• уповільнення темпів економічного розвитку;
• низька якість більшості вітчизняних промислових товарів;
• неспроможність колгоспно – радгоспного ладу забезпечити країну продуктами сільського господарства
• вражаюча безгосподарність в усіх ланках народногосподарського комплексу

• нездатність режиму забезпечити задовільний рівень життя громадян;
• нескінченні дефіцити продуктів і товарів;
• нещадне переслідування владою будь – яких форм дисидентства;
• всевладдя партійної номенклатури;
• поширення корупції, соціальної апатії, пияцтва

�����������������������

Перебудо́ва -

 (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985у 1985—1991 роках

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії

Політика «перебудови»

Спроба виходу з кризи

Мета перебудови

• збереження радянської системи шляхом її модернізації;
• перехід до демократичного соціалізму;
• перехід до ринкової економіки

�Перебудова (перестройка) � 8 квітня 1986 М. С. Горбачов під час візиту в Тольятті вперше вжив слово «Перебудова» для позначення цих реформ

теоретично – політична програма реформування

командно – адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР

Напрями реформ М. Горбачова

• демократизація суспільства;
• створення правової держави;
• гласність;
• реабілітація незаконно засуджених, репресованих;
• утвердження багатопартійності;
• запровадження інституту президентства;
• підготовка нового союзного договору;
• політика нового мислення у зовнішніх відносинах;
• підтримка демократичних революцій у Східній Європі

​

Періодизація доби перебудови:�

• квітень 1985 - січень 1987 (пленуми ЦК КПРС) — пошуки шляхів модернізації соціалістичного суспільства, курс на «прискорення»;

​

• січень 1987- літо 1988 (XIX конференція КПРС) — початок реальних перебудовних процесів, спроби реформ у промисловості, гласність. «Перебудова згори»;
• літо 1988 – травень 1989

​

• 1989 (I з'їзд народних депутатів СРСР) – 1991 (спроба державного перевороту) — «перебудова знизу». Падіння авторитету комуністичної партії, кінець її політичної монополії, утворення нових партій. Значна активізація політичної діяльності мас, посилення дезінтеграційних процесів у СРСР

I етап

• розвиток економіки СРСР за рахунок ширшого впровадження наукових досягнень у промисловість і випереджаючого розвитку машинобудування, не змінюючи економічних відносин

Квітневий (1985) пленум ЦК КПРС – початок перебудови

Вперше заявлено про необхідність перебудови господарського механізму «Стратегія прискорення розвитку»

лютий 1986 року - XXVII з'їзд КПРС

• змінив Програму партії. Замість застарілих положень про побудову комунізму був проголошений курс на вдосконалення соціалізму;
• передбачалось до 2000 року подвоїти економічний потенціал країни і надати кожній родині окрему квартиру

Травень 1986

• «Держприймання» (рос. государственная приемка) — це перевірка якості та прийом готової продукції підприємства спеціальною державною комісією

(2 роки)

1986 - Закон «Про трудові колективи»�

• передбачав створення на промислових підприємствах рад трудових колективів, які мали право обирати керівників, регулювати заробітну плату і відрахування на соціальні потреби. Однак реалізація цього закону на практиці призвела до дезорганізації виробництва

антиалкогольна кампанія

• призвела до дефіциту бюджету,
• інфляції,
• непродуманого вирубування виноградників,
• стимулювала розвиток самогоноваріння

Травень 1986 р. - Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СССР «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами»

Формально спрямована проти ділків «тіньової економіки». На практиці її жертвами виявилися колгоспники та городяни, що вирощували фрукти й овочі на продаж, кустарі, вуличні торговці.

Представники влади із захватом трощили теплиці на присадибних і дачних ділянках

1987 р.

почалася спроба реформувати управління економікою — перейти від адміністративних методів господарювання до економічних з демократичними засадами управління

1 травня 1987 закон «Про індивідуальну трудову діяльність»

• допускалось індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів народного споживання і побутового обслуговування.
• найману працю («працівників за договором») дозволялося використовувати лише на допоміжних роботах.

​

Всього на початку 1987 індивідуальну трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на початку 1988 року - 300 тис. осіб, тобто 0,2% зайнятих

1988 р. - закон «Про кооперацію» �

• право добровільного вступу в кооператив і вільного виходу з нього;
• участь в управлінні всіма справами кооперативу;
• самостійність колективного господарювання і незалежність кооперативу в прийнятті рішень щодо виконання його статутних завдань;
• право отримувати готівкові доходи від кооперативної діяльності, відповідні до кількості та якості праці

1989 - закон «Про загальні засади підприємництва в СРСР»

​

• привів до появи приватного підприємництва;
• виникли соціальні групи, що володіють засобами виробництва

Травень 1989 – I З'їзд народних депутатів СРСР:

• вимога скасування 6 статті Конституції СРСР;
• створення першого парламенту – Верховної Ради СРСР

1989 р.

• розробка і впровадження нових підходів до аграрної політики;
• були прийняті рішення, спрямовані на розвиток орендних відносин, сімейного підряду, акціонерних товариств;
• визнавалось право на розвиток різних форм господарювання, що було дуже радикальним заходом

1989

• поляризація суспільних сил;
• почали формуватись нові політичні партії;
• зароджувався реальний політичний плюралізм;
• різко зростає значення національного питання

травень 1990 р.

• була оприлюднена урядова програма переходу до ринку.
• Цим самим ставилось питання про перехід від планової системи управління до регулювання промисловості через вільні ціни і прибуток

Перебудова у сфері ідеології

Виник чисто радянський термін «гласність», що означав перехідний етап у напрямі до свободи слова

​

Гласність –

відкритість, публічність обговорень поточних та історичних проблем

Зовнішня політика: «Нове політичне мислення»

• пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими;
• відмова від висновку про розкол світу на дві ворогуючі суспільно-політичні системи;
• відмова від силових методів вирішення міжнародних проблем;
• підкреслювалося, що у світі накопичений величезний ядерний потенціал, здатний багаторазово знищити нашу планету, тому пропонувалося виключити з міжнародних відносин застосування сили, а в озброєннях виходити з принципу розумної достатності;

• відмова від принципів пролетарського інтернаціоналізму (тобто «світової революції»);
• зазначалося, що у світі існують глобальні проблеми виживання, вирішити які не під силу одній або кільком країнам (екологія, охорона здоров'я, проблема харчування і т.п.)

Здійснення політики перебудови в Україні мало свої особливості:

Процеси реформування йшли повільніше, ніж у центрі та прибалтійських республіках,

оскільки гальмувалися сильним партійно-державним

апаратом на чолі з

В. В. Щербицьким

2. На здійснення «перебудови» дуже вплинула Чорнобильська катастрофа (квітень 1986 р.):

• виведено з користування 144 тис. га землі, 492 тис. га лісу;
• забруднено площу в 10 млн. га.
• масштаби катастрофи замовчувались партійним керівництвом республіки, що негативно вплинуло на соціально-економічну ситуацію людей. У найкоротші терміни потрібно було відселити 160 тис. осіб, побудувати їм житло.
• наслідки аварії негативно позначилися на здоров'ї 2,5 млн. людей.

Ліквідація наслідків аварії вимагала і вимагає величезних економічних і фінансових затрат

3. Процеси «перебудови» в Україні відбувалися без кровопролиття, як це було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані, Узбеки стані, Таджикистані та інших республіках тодішнього СРСР

Негативні явища

Жодна з основ соціалізму (державна власність, керівна роль партії тощо) не піддавалася сумніву

Третій етап

Соціально-економічна і політична криза. Розпад СРСР (літо 1990-1991)

https://www.youtube.com/watch?v=ZqFWopfBggU