Слобідська Україна та Запорізька Січ в другій половині XVII століття. Іван Сірко.
З 2-ї половини XVI століття - на початку 30 – х років XVIІ століття Слобожанщина почала перебувати під владою Московського царя.
Ці землі почали
заселяти
селяни і козаки,
які тікали від
воєнних дій на
Правобережжі.
Етапи заселення Слобожанщини
3 етап: Масово населення почало переселятись на Слобожанщину в добу “Руїни”.
Засновані на нових землях переселенцями з Правобережжя поселення почали називатись – слободами.
На 1657 рік на Слобожанщині було більше 200 населених пунктів, їх кількість з початком “Руїни” почала зростати.
У Слобідській Україні існував козацький устрій. Так у 50 –х роках XVII століття територія поділялась на такі полки:
1 – Острогозький
2 – Охтирський
3 – Сумський
4 – Харківський
З 1685р. діятиме
ще й –
5 - Ізюмський полк
Перші полки на Слобожанщині
1
2
3
4
5
Полкове управління складалось з полковника і полкової старшини:
- обозного,
- судді,
- осавула,
- хорунжого.
- двох писарів.
Полкова старшина
Полки в свою чергу поділялись на сотні.
Сотенне управління складалось із:
- сотника, - осавула,
- отамана, - хорунжого,
- писаря.
Адміністративними,
військовими, фінансовими та
судовими справами завідували
- полковники та сотники.
Сотник
Царський уряд використовував переселенців з Правобережжя для захисту своїх кордонів від нападів сусідів, а також для поповнення своєї казни податками з нових територій.
Система землеволодіння
мала свої особливості.
Багато земель були не
заселені тому тут діяла
система – займанщини.
Займанщина — земельна власність, набута правом першого зайняття вільної землі. Була поширена на території Слобожанщини в XVII - XVIIІ століттях.
Заселивши територію, ліси, луки, річки та озера використовували спільно.
Козацька старшина часто захоплювала громадські угіддя, змушуючи дрібних господарів за безцінь віддавати свої землі.
Так найбільше збагатились родини – Шидловського, Дінця, Кондратьєва та інших.
Після утворення Української козацької держави Запорізька Січ мала підпорядковуватись гетьманові, хоч і мала автономію у внутрішньому житті.
Старшини на Запоріжжі
прагнула відігравати
самостійну роль в
політичному житті
козацької України.
Часто між гетьманом і старшинами виникало непорозуміння і це було вигідно московському царю.
Це давало йому привід
втручатись у справи
козацької України.
Оскільки запорожці
виступали за послаблення
влади гетьмана, то
царський уряд всіляко
підтримував їх у
конфліктах.
Приклад – Повстання Пушкаря і Барабаша
За “Вічним миром” 1686 року Січ підпорядковувалась лиш московському царю. Саме з цього часу заборонено було козакам здійснювати будь – які відносини з Річчю Посполитою і Кримським ханством. А щоб козаки не порушували наказів московського царя – будували московські залоги, де перебували війська московського царя. Вони контролювали пересування козаків.
Залога
Устрій і господарський розвиток Січі
Об’єднання Запорізьких козаків в одну організацію називалось Запорозьким кошем(Запорізькою Січчю)
На чолі якої був –
кошовий отаман.
Курінні отамани разом
з кошовим отаманом
управляли Січчю.
Щороку між куренями розподілялись степові угіддя, річки та озера.
Там козаки займались полюванням, ловили рибу, бжільництвом.
Основу господарства складало – скотарство. Ним займались перш за все у зимівниках.
Зимівник – хутірське
господарство, де
взимку
утримувалась худоба.
Козацький зимівник
На січі було багато ремісників, які виготовляли - зброю, порох, ядра для гармат, військову амуніцію, морські та річкові човни, господарські речі.
Важливу роль у розвитку Січі
відігравала торгівля.
Запорожці вивозили рибу,
волів, коней, мед, віск та багато
Інших товарів.
Кошовий отаман Іван Сірко
1658 – 1660рр. його обрали вінницьким полковником.
Це була визначна особистість, яка здійснила багато військових походів проти ворогів. У яких його військо завжди громило ворога.
Цікаву інформацію про Івана Сірка можете переглянути за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=G2SJKQD-eP4