Самостійні частини мови. Іменник Ознаки іменника Загальне значення (назва предмета) Морфологічні ознаки (рід, змінюваність за числами, відмінками) Синтаксична роль (підмет, додаток, обставина, присудок, означення)

��Іменник –�

ЦЕ ЧАСТИНА МОВИ, ЩО ОЗНАЧАЄ ПРЕДМЕТ, ВІДПОВІДАЄ НА ЗАПИТАННЯ ХТО? ЩО?, ВІДНОСИТЬСЯ ДО ПЕВНОГО РОДУ, ЗМІНЮЄТЬСЯ ЗА ВІДМІНКАМИ ТА ЧИСЛАМИ.

Іменники бувають загальними і власними 

ЗАГАЛЬНІ ІМЕННИКИ НАЗИВАЮТЬ УСІ ПРЕДМЕТИ ПЕВНОГО РОДУ, НАПРИКЛАД: 

МІСТО, ЛІС, ЛЮДИНА

Власні іменники

ВЛАСНІ ІМЕННИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ З РЯДУ ПРЕДМЕТІВ ПЕВНОГО РОДУ ВИДІЛИТИ ЯКИЙСЬ ОДИН ПРЕДМЕТ. НАПРИКЛАД, ВЛАСНА НАЗВА КИЇВ ВИДІЛЯЄ З УСІХ МІСТ СТОЛИЦЮ УКРАЇНИ

Рід іменників

КОЖНОМУ ІМЕННИКОВІ ВЛАСТИВИЙ ГРАМАТИЧНИЙ РІД:

-АБО ЧОЛОВІЧИЙ

- АБО ЖІНОЧИЙ

-АБО СЕРЕДНІЙ

- АБО СПІЛЬНИЙ

Відмінювання іменників

-ІМЕННИКИ ЗМІНЮЮТЬСЯ ЗА ВІДМІНКАМИ, ЯКІ ВИРАЖАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ІМЕННИКІВ ДО ІНШИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ.

-В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ СІМ ВІДМІНКІВ. ВІДМІНКИ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ПЕВНЕ ПИТАННЯ І МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ, ЯКЕ ВИРАЖАЄТЬСЯ ЗАКІНЧЕННЯМ АБО ЗАКІНЧЕННЯМ І ПРИЙМЕННИКОМ.

Називний відмінок є прямим і становить початкову форму. Решта відмінків називаються непрямими 

-НАЗИВНИЙ _____ ХТО? ЩО?

-РОДОВИЙ _____ КОГО? ЧОГО?

-ДАВАЛЬНИЙ _____ КОМУ? ЧОМУ? -ЗНАХІДНИЙ _____ КОГО? ЩО?

-ОРУДНИЙ _____ КИМ? ЧИМ?

-МІСЦЕВИЙ _____ НА КОМУ? НА ЧОМУ?

-КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК