Літературний детектив

Ми розпочинаємо вивчення нової теми «Літературний детектив». Перший урок у системі надзвичайно важливий, адже сьогодні ви дізнаєтеся про те, як у світовій літературі виник жанр детективу, хто був його зачинателем, чим відрізняється детектив від інших літературних жанрів і в чому полягає секрет його надзвичайної популярності в читачів. Розуміння особливостей жанру детективу допоможе вам отримати естетичну насолоду від знайомства з повістю «Золотий жук» Едгара Аллана По та оповіданнями «Пістрява стрічка» й «Спілка рудих» Артура Конан Дойла на наступних уроках.

Літературознавча довідка

• Детектив (англ. detective — агент розшуку, з латин, detectio — розкриття) — різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’‎язана зі злочином.

Перше «Бюро розслідувань» було засновано в Парижі в 1833 році Франсуа Еженом Відоком. У минулому сам був злочинцем, поліцейським інформатором. Потім з успіхом завідував агентством, яке складалося з колишніх крадіїв та грабіжників, готових виконувати найбруднішу роботу. Послугами Відока скористалися близько чотирьох тисяч багатих клієнтів. І це не дивно. Адже Відок і його люди бралися за роботу, з якою не могла впоратися поліція. Потім Відок видав чотири томи мемуарів.

​

• Мемуари Відока зацікавили Едгара По і справили на нього неабияке враження. Саме цим мемуарам ми зобов’язані появі новели «Вбивство на вулиці Морг».
• Так народився класичний детектив, а американський письменник Едгар По став засновником цього жанру, створив закони класичного детективу.

​

Літературна довідка

Оповíдач — вигадана автором особа, від імені якої в художньому творі письменник оповідає про події і людей. Позиція оповідача виявляється у викладі від першої особи («я»). Оповідач може мати вигадану літературну біографію, вступати в певні стосунки з персонажами, брати участь у подіях чи спостерігати за ними.

Розповíдач — вигадана автором особа, від імені якої в епічному творі розповідається про події і людей, за допомогою розповідача формується весь уявний світ літературного твору. Позиція розповідача наближена (хоча не тотожна) до автора й виражена (па відміну від оповідача) формою викладу від третьої особи («він», «вона»). Автор може не називати свого розповідача, але читач може здогадатися про його характер, соціальний статус, участь у подіях тощо.

Тóчка зóру — погляд на події і персонажів, ставлення до них, що виявляється у формах оповіді й залежить від того, хто розповідає про події і людей, його участі (чи неучасті) в сюжеті, зацікавленості, часової дистанції тощо.

Інтелектуальний

у центрі сюжету інтелектуальна загадка (таємниця)

Психологічний

у центрі твору - психологічний конфлікт детектива й злочинця, особливості їх характерів.

Кримінальний

стрімкий сюжет, гострота подій, досить велика кількість персонажів, декілька ліній розслідування

Гумористичний

Молодіжний

у сюжеті органічно поєднане трагічне з комічним.

молода людина опиняється в центрі таємниці, стає мимовільним свідком злочину, проводить власне розслідування, відмінне від офіційного.

Агата Крісті

(1920-1976)

англійська письменниця

Міс Марпл

Еркюль Пуаро

Рекс Стаут

(1886-1975)

американський письменник

Ніро Вульф

та

Арчі Гудвін

1. О .Ніколенко, Т. Конєва. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ “Грамота” 2015 Ст. 169-171
2. Химинець А.А. http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/7_klas/istorija_viniknennja_detektivu_a_k_dojl_na_dopomogu_uchnju_i_vchitelju/16-1-0-158
3. Світова література. Уроки. 7 клас/ За ред. О.Бондаренко, О.Чмигової. – К.: «Видавничий дім «Перше вересня», 2015. Ст.146-147.
4. https://dovidka.biz.ua/koli-vinik-zhanr-detektivu/
5. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%
6. Презентація вчителя зарубіжної літератури

Гніздичівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Швед О.Р.

​