Двадцять третє січня

Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи у трагікомедії «Сто тисяч»

Мета уроку:

на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого дослідити, як людина, засліплена прагненням до наживи, втрачає духовність; опрацювати ідейно-художній зміст твору; розвивати навички виразного читання; вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв, як Калитка, негативних рис його характеру; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

​

Епіграф

Гроші або керують своїм власником, або служать йому. Горацій

​

Літературний диктант

1. Яке справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого?

2. Перша назва трагікомедії ,,Сто тисяч”?

3. Назвіть головного героя трагікомедії.

4. Скільки десятин землі мав головний герой?

5. Для чого потрібні були гроші герою?

6. Яким способом вирішив досягнути своєї мети?

Літературний диктант

7. На що був здатен піти Савка заради грошей?

8. Як звати Копача?

9. Скільки років він шукає скарб?

10. З ким хотів одружити сина Романа Калитка?

11. Як Невідомий ошукав Герасима Калитку?

12. Хто врятував Калитку, коли той повісився?

�

Якби вам потрібно було розповісти комусь лише одним словом, про що йдеться у творі «Сто тисяч», яке б це було слово?

​

Отже, як вплинули гроші на Герасима Калитку?

Головний герой прагне до збагачення. Автор засуджує не багатство, а шляхи збагачення, які використовує в гонитві за грошима Калитка. Уже на початку комедії з монологу Калитки ми дізнаємось про один із таких шляхів. Охоплений жагою будь-що збагатитися, він, врешті-решт, наважується на злочин –хоче купити у невідомого за 5тисяч- сто тисяч фальшивих карбованців.

​

Щоб стати багатим, Калитці потрібна земля. Це його мета. А гроші – його засіб. Тому всі вчинки Калитки спрямовані на здобуття грошей. Заради цього Калитка стає на шлях злочину

​

• Прагнення стати багатим потребує наявності грошей, заради яких Калитка стає на злочинний шлях і переступає через загальнолюдські моральні принципи: забуває про порядність, чесність, у нього притупляються родинні почуття. Він грубо поводиться з наймитами, не раз перепадало від нього і дружині. Перед нами – деспот. Він засліплений метою наживи. Його не цікавлять почуття сина Романа до Мотрі.

​

Родинні стосунки

«робітники та собаки надворі повинні буть»;

«ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

«бери і в свого і в чужого»;

«Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим кра­ще спече, та смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».

«Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

«Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збира­ється...».

​

Втрата духовних цінностей

Людина, позбавлена духовних цінностей,— аморальна. Калитка — саме такий тип. Він нехтує християнськими заповідями. Благає Бога допомогти йому здійснити злий намір. Про себе він говорить, що хоч кого може обвести кругом пальця, тобто обдурить.

Він хотів обдурити навіть досвідченого шахрая: заплатив йому замість п'яти тисяч карбованців тільки три, а в результаті сам стає жертвою хитрішого за нього махінатора.

Згадаємо кульмінаційний епізод. Боячись, що Параска дізнається про таємницю, Герасим кричить: «Я тобі покажу... я... тебе уб'ю». І Калитка справді може це зробити. Бо він — бездушна людина, душу продав нечистому. Йдеться про проблему втрати духовних цінностей.

​

Займи позицію

• А тепер повернімося до нашого епіграфу. Говорячи досить багато про Калитку і гроші в його житті, зробімо висновок: гроші керують ним чи служать йому? Свою відповідь аргументуйте.

​

ВИСНОВОК

• Таким чином, у п'єсі "Сто тисяч" І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: "Не збирайте скарбів на землі". Адже душа — дорожче.

​