ПОНЯТТЯ ПРО СЕЛЕКЦІЮ

• Селекція (від лат. Selectio − вибір, добір) − наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті селекційного процесу створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин.

​

ТЕОРЕТИЧНА БАЗА СЕЛЕКЦІЇ - ГЕНЕТИКА. ПІДСУМКОМ СЕЛЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Є:�

Сорт рослин, порода тварин, штам мікроорганізмів - це сукупність організмів, створених людиною в процесі селекції і мають певні спадкові властивості.

• Селекцією також називають галузь про члени сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин.

​

• Основними методами селекції є :
• добір, 
• гібридизація з використанням гетерозису та цитоплазматичної чоловічої стерильності,
•  поліплоїдія та мутагенез.

​

• Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.

​

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СЕЛЕКЦІЇ�

• Наукові основи селекції вперше заклав Чарльз Дарвін (1859). У зв'язку з розвитком генетики селекція вийшла з стану комплексу практичних заходів для виведення і поліпшення сортів рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів і перетворилася на точну науку, базовану на експерименті.

• На українських землях були створені такі сорти сільськогосподарських рослин, як озима пшениця Кримка, яра — Полтавка, конюшина Глухівка, яра вика Вишневецька та багато інших. Як наука, селекція почала розвиватися в Україні наприкінці 19 ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка й інших сільськогосподарських культур: Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Іванівська (1887), Верхняцька (1899), згодом Миронівська (1911). Після занепаду під час революції їхню діяльність поновлено у 1920-их pp. і організовано нові.

​

МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН�

• Розрізняють декілька основних методів селекції:
• відбір,
• гібридизація,
• мутагенез
• поліплоїдія.

• Вавилов зібрав колекцію насіння різних сортів культурних рослин з усього світу і визначив 7 центрів походження та різноманітності культурних рослин. Ці центри збігаються з осередками древніх цивілізацій. Південноазіатський (Індія) — рис, цукрова тростина, баклажан, огірок, манго, цитрусові. Східноазіатський (Китай) — просо, соя, гречка, ячмінь, цибуля, груша, яблуня, слива, хурма, чай, опіумний мак, редька, гірчиця, маслини, шовковиця і т. д. Південно-Західноазіатський (Середня і Мала Азія) — пшениця, жито, бобові, виноград, морква, бавовник, цибуля, часник, ріпа, коноплі, мигдаль, персик, груша, яблуня, абрикос, волоський горіх та ін. Середземноморський — сочевиця, маслини, капуста, буряк, редька, кормові культури, пшениця, овес, горох, люпин, спаржа, селера, кріп, щавель і т. д. Абіссінський (Африка) — тверда пшениця, ячмінь, кава, сорго, банан, кунжут, коріандр, цибуля та ін. Центральноамериканський (Мексика) — кукурудза, бавовник, какао, гарбуз, тютюн, перець, соняшник, томати та ін. Андійський (Південна Америка) — картопля, ананас, кокаїновий кущ, тютюн, арахіс, соняшник, какао, каучук, хінне дерево та ін

МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ ТВАРИН�

• 1. Добір: масовий – не використовується; індивідуальний – за нащадками визначають і здійснюють жорсткий відбір цінних ознак, особливо у самців.

​

• 2. Гібридизація: неспоріднена – для отримання гетерозиготних груп; споріднена – для отримання гомозиготних ліній шляхом близькоспорідненого схрещування (брати і сестри, батьки і потомство); міжвидова – для виведення нових порід (наприклад, архаромеринос)

​

• 3. Метод підбору плідників за потомством: для визначення спадкових якостей самців за ознаками, які безпосередньо в них не проявляються.

​

• 4. Метод штучного запліднення, який за допомогою штучного осіменіння дозволяє отримати потрібну кількість потомків.

• У тварин можливе тільки статеве розмноження, відсутня масовість у потомстві від однієї пари. В селекції тварин необхідно враховувати екстер'єр і продуктивність. На продуктивність дуже впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.
• Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. У селекції тварин використовують два методи схрещування: споріднене (інбридинг) і неспоріднене (аутбридинг). При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для одержання чистих ліній. При цьому може виникнути зниження життєздатності особини і поява мутацій, тому необхідний строгий добір за потрібними ознаками.
• Завданням селекції тварин є виведення нових або удосконалення існуючих порід свійських тварин певного біологічного виду,які мають цінні для людини спільні ознаки і властивості й чітко відрізняють особин цієї породи від інших представників виду.

​

ОСНОВНІ МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ

• • Штучний добір для відбору вихідного матеріалу.

​

• • Штучний мутагенез для збільшення різноманітності вихідного матеріалу.

​

• • Штучне схрещування різних штамів за допомогою вірусів-бактеріофагів.

​

• • Методи генетичної та клітинної інженерії для перенесення та видозміни спадкової інформації.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

• Опрацювати пар.61, усно дати відповіді на запитання після параграфа.