1 of 6

ЗА ТВОРОМ

В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

«ПРОЛІСОК І ЖАЙВОРОНОК»

Підготувала:

асистент вихователя Лучка Т.М.

2 of 6

Під м’якою листяною ковдрою в теплій землі зимувала солодка цибулинка. Довгу зиму вона дрімала й усе прислухалася: чи не співає жайворонок?

3 of 6

Бо як задзвенить той пташок у блакитному небі, тоді й цибулинка прокидається. І чує ось цибулинка через листяну ковдру: ллється із неба жайворонків спів.

4 of 6

Розкрилася в солодкій цибулинці маленька брунька. Показався з землі зелений пагінець, розгорнув листочки, піднявся. Зазеленіли стрілочки й потяглися вгору,

5 of 6

А в лісі ще й листя на деревах немає. Ліс прозорий, світлий — немовби розлилася між деревами блакить. Горою — від неба, а знизу — від пролісків.

6 of 6

А між зеленими стрілочками зацвіли китички пролісків. Такі ж блакитні, як небо. Дивляться проліски блакитними очима в небо. �Слухають жайворонків спів.