1 of 21

«І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Продовження теми�«землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості, національного безпам’ятства та байдужості до рідної мови�

2 of 21

ПОСЛАННЯ – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб.

3 of 21

Алегоричність назви твору

«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

українські поміщики-кріпосники

інтелігенція

простий народ, поневолений, політично пасивний

«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Минулі покоління

Теперішні покоління

Майбутні покоління

ВІЧНІСТЬ

4 of 21

Уперше поет прочитав послання своїм знайомим і друзям на літературному вечорі у В. В. Тарновського-старшого. М. М. Білозерський згадував: «Василь Васильович Тарновський-батько розповідав мені, що у нього в сорокових роках у Києві були літературні вечори, які навідували

М. І. Костомаров, Василь Михайлович Білозерський та інші друзі й знайомі Тарновського, і в їх числі Шевченко. Якось прийшов він і прочитав тільки-но написане їм відоме «Посланіє до земляків». Загальний зміст цього твору, і особливо ті місця, де говориться про козацьких гетьманів, яких Шевченко перший зрозумів і показав у їх істинному вигляді, справило на всіх присутніх шалене враження…»

5 of 21

ТЕМА

ІДЕЯ

ДАТА НАПИСАННЯ

РІД

ЖАНР

ВИД ЛІРИКИ

Повна назва: «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє.»

Епіграф

6 of 21

ТЕМА: зображення прагнення поета змусити земляків чесно оцінити себе й усвідомити своє національне, соціальне й культурне призначення як справді української еліти, зобов’язаної дбати про добро всієї нації.

ІДЕЯ: критика української еліти, байдужої до свого народу; заклик до соціального примирення заради відродження нації.

ДАТА НАПИСАННЯ:

15 грудня 1845 року

РІД: лірика

ЖАНР: послання (поема-послання)

ВИД ЛІРИКИ: громадянська

Епіграф: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить – лжа оце» (Біблія)

7 of 21

Мотиви твору

повернення українського свідомого (і не дуже свідомого люду) до інтересів Батьківщини, служіння їй, її народу («В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»).
інтелектуальний рівень національної еліти («Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя»);
єднання всіх національно свідомих сил України(«Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю»).

8 of 21

КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ

Послання складається з 5 частин:

епіграф;
вступ (заклик до інтелігенції полюбити народ);
критика української еліти;
узагальнення;
заклик до інтелігенції повести народ праведним шляхом.

9 of 21

Опорні слова та речення

«люд потомлений і все спочиває»;
«тільки я, мов окаянний, і день і ніч плачу на розпуттях велелюдних…»;
«Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. І Господа зневажають, Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають…»;
«полюбіте щирим серцем велику руїну»;
«в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

10 of 21

ліричний герой

німець

слов’яни

Коллар

Шафарик

Ганк

матір

брати

Герої твору

11 of 21

«День Божий»

«розпуття велелюдні»

кайдани

ярма

слава України

«своя хата»

«своя правда, і сила, і воля»

суд

ХУДОЖНІ ОБРАЗИ

лани

гори

море

воля

слава

могили

«срамотня давняя година»

12 of 21

образ генетично пов’язаний із біблійними старозавітними пророками;

обурений незнанням і небажанням співвітчизників досліджувати національну історію;

перебуває в стані скорботи;

свідомий власної місії, апелює до совісті сучасників;

засуджує соціальні верхи за їх глухість до проблем народу.

ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ

13 of 21