Професія “юрист”.

Юристи в нашому житті.

Мета:

• дати уявлення про окремі юридичні професії, основні повноваження слідчого, прокурора та представників інших юридичних професій;
• ознайомити з вимогами, яким мають відповідати особи, що збираються працювати в галузі права;
• ознайомити з навчальними закладами, які здійснюють підготовку юристів;
• формувати навички аналізу життєвих ситуацій з точки зору доцільності звернення по допомогу до представників юридичних професій.

​

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ Актуалізація опорних знань.

Хто такі юристи та яка їх роль в нашому житті?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Після завершення навчання у школі абсолютна більшість із вас продовжить навчання у вищих навчальних закладах. Там ви здобудете вищу освіту й професію. Хтось із вас буде інженером, а хтось – програмістом, одні бухгалтерами, а інші – менеджерами. А хтось захоче стати юристом.

ІV Вивчення нового матеріалу.

​

1. Кого називають юристами

Професія юриста виникла давно. Її поява пов'язана з тим, що з розвитком права та законодавства суспільні відносини постійно ускладнювалися, і з часом правильне застосування та тлумачення правових норм стало неможливим без професійної підготовки та тривалої практики.

Уже в найдавніших державах існували люди, діяльність яких була пов'язана із правом. Так, жодна держава не могла обійтися без суддів, які б вирішували спори між її жителями та призначали покарання за злочини. Разом із цим у деспотичних монархіях, якими були Давній Єгипет або Вавилонське царство, рішення справи часто визначалося не нормами права, а соціальним становищем сторін спору або волею правителя.

​

Людей, які пов’язали свою професійну діяльність із правом, називають юристами.

Юрист — це спеціаліст, який використовує свої правові знання на практиці, тобто він вміє вчиняти певні юридичні дії, складати юридичні документи.

Юристом є і науковець, що проводить дослідження у сфері правознавства, і викладач юридичних дисциплін, і практичний діяч у сфері права (наприклад суддя, адвокат, нотаріус тощо).

Юридичні професії надзвичайно різноманітні. Це цілком природно, адже правом урегульовані різні сторони суспільних відносин.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Основні юридичні професії (спеціальності)

суддя

слідчий

прокурор

адвокат

нотаріус

юрисконсульт

Людина, яка здобула юридичну освіту, може працювати в:

• суді;
• прокуратурі;
• поліції;
• нотаріаті;
• фіскальній службі;
• органах державної влади та місцевого самоврядування;
• юстиції;
• органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС);
• юрисконсультом на підприємствах, в установах та організаціях;
• адвокатурі і т. ін.

2. Слідчий

Слідчий — це службова особа, яка здійснює слідство. Він провадить попереднє слідство, тобто здійснює дії, зміст яких полягає в з'ясуванні обставин здійснення злочину, у пошуку винного й пред'явленні йому обвинувачення.

У нашій державі слідчі є в:

• поліції;
• податковій поліції;
• прокуратурі;
• Службі безпеки України;
• Національному Антикорупційному Бюро;
• Державному бюро розслідувань.

Головне завдання будь-якого слідчого — якісне, всебічне, повне та об’єктивне

розслідування кримінальних справ з дотриманням законодавства.

Основними завданнями та обов’язками слідчого є:

• організація роботи з розслідування злочинів за кримінальною справою;
• розробка слідчих версій, що забезпечують своєчасне розкриття злочинів;
• встановлення винних осіб;
• створення та керування слідчими та слідчо-оперативними групами;
• зібрання у кримінальній справі фактичних даних (доказів);
• проведення слідчих дій, тактичних операцій та комбінацій;
• виявлення індивідуально-психологічних особливостей людей з метою встановлення психологічного контакту, вибору засобів психологічного впливу в процесі розслідування злочинів тощо.

Основні повноваження слідчого:

• виконує слідчі дії;
• викликає для участі у проведенні слідчих дій свідків, потерпілих, обвинувачених та інших учасників кримінального судочинства, всіх без винятку громадян, у тому числі посадових осіб, незалежно від їх службового стану та статусу;
• отримує від установ, підприємств, організацій, незалежно від форм власності, та об’єднань громадян безперешкодно та безкоштовно відомості на письмовий запит (у тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні для кримінальних справ, що знаходяться у провадженні;
• дає органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових та слідчих дій, вимагає від органів дізнання сприяння у провадженні окремих слідчих дій;
• у межах, необхідних для розслідування кримінальної справи, збирає відомості про особу без її попередньої згоди.

Для того, щоб стати слідчим, потрібно закінчити вищий юридичний навчальний заклад факультет підготовки слідчих.

​

3. Прокурор

Прокурор (лат. procurare — «розпоряджатися, піклуватися») — посадова особа, що відповідає за виклад доказів проти особи, підозрюваної у здійсненні правопоушення, в ході судового розгляду у кримінальній справі.

Його діяльність регулюється ЗУ “Про прокуратуру” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text

Прокурори зазвичай є державними службовцями, які мають вищу освіту за спеціальністю (юриспруденція) і пройшли додаткову підготовку у сфері виконання правосуддя. Прокурор здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів. Прокурор працює в системі органів прокуратури.

​

Основними повноваженнями прокурора є:

• підтримання державного обвинувачення в суді;
• організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласною діяльністю органів правопорядку;
• представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом;
• прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за

додержанням законів при виконанні судових рішень у

кримінальних справах, при застосуванні інших заходів

примусового характеру, пов’язаних з обмеженням

особистої свободи громадян.

​

Систему прокуратури України становлять:

1) Генеральна прокуратура України;

2) регіональні прокуратури;

3) місцеві прокуратури;

4) військові прокуратури;

5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

​

4. Суддя

Суддя — це державний посадовець, представник судової влади, який здійснює правосуддя та виносить рішення в судовій справі.

Суддя це професійний юрист, який наділений у встановленому порядку відповідними повноваженнями і здійснює від імені держави пра­восуддя, виносить рішення й вироки, визначає покарання осо­бам, що скоїли злочин. Його діяльність регулюється ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text

Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та Закону «Про судоустрій і статус суддів» призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Призначення на посаду судді здійснює Президент України за поданням Вищої ради правосуддя на конкурсній основі.

Суддя розглядає справи не лише кримінальні, а й цивільні, сімейні, трудові. При розгляді справи повинен бути неупередженим, підкорятися тільки закону. Суддя веде судове засідання і приймає рішення у формі постанови суду, ухвали, вироку тощо. Суддям надаються гарантії та пільги, гарантовано недоторканість. Водночас висуваються високі вимоги щодо професійної підготовки, знань і моральних якостей.

Вимоги до кандидата на посаду судді:

• Громадянство України;
• Вік – не менше 30 років;
• Має вищу юридичну освіту;
• Стаж роботи в галузі права неменш як 5 років;
• Проживає в Україні не менш як 10 років;
• Володіє державною мовою.

​

Підставами для звільнення судді є: Повноваження судді припиняються у разі:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

​

Я думаю, Ви помітили, що там, де працюють суди, зазвичай зображують Феміду – богиню права і законного порядку. У давньогрецькій міфології Феміда була порадницею Зевса і спостерігала за тим, щоб ні люди, ні боги не порушували законів. Зображують Феміду із зав’язаними очима й терезами в руках. Поясніть, чому саме так вона зображена.

ВІДПОВІДЬ:

Феміда - друга дружина Зевса, в давньогрецькій міфології богиня правосуддя. За традицією вона зображується з вагами в лівій руці, з мечем - в правій, сама стоїть на товстій книзі (звід законів, знань і людської мудрості), а на очах - пов'язка.

Меч зображений поруч з Фемідою, хоча багато хто погоджується з тим, що його непогано б високо підняти над головою, що б він в будь-який момент міг опуститися на злочинця, який порушив закон. Ваги символізують справедливість і виваженість рішень, а пов'язка - неупередженість. Саме їй стародавні греки показують, що Феміда не звертає свою увагу на другорядні причини. Для неї всі ми рівні, не повинно бути обраних, будь це бідняк або багата людина. Для неї важливі документи, слова. Очі зав'язані ще й тому, що все те, що вона побачила б, відволікало б її від роздумів.

Крім того, всім своїм виглядом статуя уособлює непідкупність.

​

5. Адвокат

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Адвокат (лат. advocatus, той хто допомагає, особливо на суді ) — особа, що надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, провадить справу у суді. Його діяльність регулюється ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text

Участь адвоката є обов'язковою при захисті особи від кримінального обвинувачення, а також в інших випадках, визначених законодавством відповідної держави.

Адвокатом може бути особа, яка:

• має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни;
• стаж роботи у галузі права не менш ніж 2 роки;
• володіє державною мовою;
• склала кваліфікаційні іспити;
• одержала в Україні свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю;
• прийняла Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

​

Основними видами адвокатської діяльності є:

• консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;
• складання заяв, скарг та інших документів правового характеру;
• посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть;
• здійснення представництва в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;
• надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;
• здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконання своїх обов’язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

​

6. Нотаріус

Нотаріат — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законодавством, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус — законодавчо уповноважена особа, в компетенцію якої входить вчинення нотаріальних дій.

Його діяльність регулюється ЗУ “Про нотаріат” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text

Нотаріус несе чималу відповідальність, оскільки професійно складені та засвідчені ним документи запобігають виникненню проблемних моментів в його клієнтів у майбутньому. Нотаріус повинен знатися на всіх тонкощах права і постійно стежити за змінами в законодавстві. Він діє від імені держави, тому не має права на помилку.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.

​

Права нотаріуса: Обов’язки нотаріуса:

• складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру;
• посвідчувати договори, заповіти;
• видавати свідоцтва на право власності та спадщину;
• посвідчувати копії документів тощо.

​

• здійснювати свої професійні обов’язки відповідно
• до законодавства і принесення присяги;
• сприяти громадянам, підприємствам, установам
• і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права й обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

Обговоріть ситуації й визначте, чи потребують їхні фігуранти допомоги правника. Якщо так, то до кого й чому слід звернутися кожному з них.

А. Павло має намір купити у Сидора гараж.

Б. Карина вирішила заснувати приватне ательє з пошиття та ремонту жіночого одягу.

В. Подружжя Коваленків бажає всиновити хлопчика – вихованця закладу для дітей-сиріт.

Г. Яків має намір працевлаштуватися в Іспанії за контрактом з українсько-іспанською фірмою.

Д. Тамара стала свідком нічної аварії, внаслідок якої автомобіль пошкодив вітрину супермаркету.

Е. Сергія затримали через підозру у вчиненні крадіжки з проникненням у житло.

Є. Нінель прочитала в газеті статтю, в якій автор подав неправдиву інформацію про діяльність очолюваної нею громадської організації.

Ж. Валентин попросив у свого товариша Мирона скутер, щоб покататися. А той наступного дня заявив у поліцію, що транспортний засіб у нього вкрали.

З. Софії Федотівні 89 років. Вона бажає, щоб після її смерті всі заощадження, які вона має на депозитному рахунку, переказали на банківський рахунок дитячої лікарні, в якій вона 34 роки працювала медичноют сестрою.