«ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧИХ ПІДХОДІВ ПРИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННІ ІНФОРМАЦІЇ»

Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу

Підготував: методист ТКМЦНОІМ Вівчар А.Д.

Пам’ять – це здатність людини фіксувати інформацію, зберігати і відтворювати її в потрібний момент

Пам’ять – запам’ятовування, збереження, а пізніше відтворення людиною власного досвіду.

Більша частина із того, що було в нашій пам’яті забувається. Забування є таким самим необхідним процесом, як і пам’ять, оскільки оберігає наш мозок від перевантажень.

Основні перешкоди при засвоєнні історичного матеріалу учнями

Постконспектування— техніка під час якої не потрібно записувати одразу за вчителем, а наприкінці заняття законспектувати те, що запам’яталося.�Допомага знайти найскладніші місця та оцінити, наскільки ефективною є подача матеріалу, визначити що запам’ятали діти.�

Розпакування знань—метод подібний до постконспектування, але охоплює значно більший період часу. Відповідне завдання учням даємо на 5 хвилин і просимо записати все, що пам’ятають з пройденої теми. Таким чином можна перевірити можливості довготривалої пам’яті.� �

Картки знань - роздаємо учням картки та просимо їх записати на них запитання за пройденою темою. Діти утворюють міні-групи та по черзі обирають картки і зачитують запитання, інші учасники записують свої відповіді в зошити. Дане карткове тестування можна використовувати як на початку, так і наприкінці уроку. � �

Гейміфікація (ігрофікація) – це�процес використання ігрового мислення і динаміки ігор для залучення аудиторії і вирішення завдань, перетворення чого-небудь в гру;�використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті для залучення кінцевих користувачів до вирішення проблеми.

Чому ми граємо?

Підходи до використання ігор

Основу скетчноутінгу (від англ. scetch – начерк, ескіз і note – занотовувати, примічати) складає так звана теорія подвійного кодування. Саме за рахунок того, що мозок обробляє ідеї у вербальному та візуальному режимах, застосовуючи одночасно зір та слух, інформація запам’ятовується легше й надійніше.� �

Метод Симоніда�Розкажіть учням, що запам’ятати будь-що можна, «прив’язавши» це до зовнішніх обставин. Запропонуйте подумки зосередитися на образі вчителя, коли він розповідав нову тему, чи пригадати, яка обстановка була у класі. Також можна тримати у руках невелику річ або взагалі включити легку приємну музику. Чуттєві образи та емоції допоможуть не просто внести нові знання до скарбнички пам’яті, а потім ще й легко відтворити вивчене.�

• Вправа «Будинок пам’яті»

Запропонуйте дітям по пам’яті назвати всіх князів чи королів, гетьманів, президентів, яких точно зможуть згадати. Якщо діти згадають без великих зупинок хоча б 12-15, то це дуже добре.

Крім прізвищ, можна називати архітектурні пам’ятки певної епохи чи століття, історичні дати, назви племен, предмети одягу, рослини, пам’ятники, картини та ін.)

Асоціативний ряд�Під час вивчення теми запропонуйте учням добирати до нової інформації добре знайомі образи. Наприклад, у ролі видатних історичних осіб можна уявити знайомих чи героїв книжок, (учні можуть навіть вигадати невеличку історію про їх взаємини) тощо.� �

Гра «Хто за ким?»� Мета: розвивати зорову пам’ять, уважність, спонукати до знайомства з історією, запам’ятовування імен історичних осіб.� Хід гри: учитель розташовує у довільній послідовності картки з фотографіями історичних осіб, діти мають їх розташувати за часом правління чи діяння. Гру можна ускладнювати, замість фотографій діти самі можуть переодягнутися в історичних осіб, а їх колега повинен по одягу, зачісках, інших ознаках вгадати хто вони і розмістити їх в певній послідовності.

Гра «Античас»�Діти складають невеличку розповідь про історичну подію, описуючи всі події в зворотньому порядку.��Вправа «Концентрація на завданні»�Дітям пропонуємо промовляти слова навпаки.�Володимир – Римидолов, Олег – Гело, Ніл – Лін, Дніпро – Орпінд, Мазепа – Апезам.�

Гра «День народження історичної особи»

Мета: розвивати слухову пам’ять.

Хід гри: Повідомити учням, що в певної історичної особи сьогодні день народження, прийдуть гості привітати іменинника. Дістаємо портрети 5-8 історичних діячів, називаємо їх імена і розміщаємо за столом. Обраний учень на роль історичної особи у якої день народження, має пригостити чаєм гостей називаючи їх по іменах. Вправу можна ускладнити вибравши на роль дворецького ще одного учня завданням якого буде коротко представити гостей імениннику.

Метод Айвазовського�Також можна потренувати зорову пам’ять. Розкажіть дітям, як великий художник Айвазовський малював свої картини: спочатку він приходив на берег моря, уважно дивився на хвилі, закривав очі та детально уявляв побачене, а потім відправлявся до майстерні, де й брався за роботу.�Запропонуйте дітям декілька хвилин поспостерігати за будь-яким об’єктом, а потім заплющити очі та у деталях уявити його. Після цього можна спробувати замалювати чи описати об’єкт словами (звісно, вчитель має його сховати). Чим більше нюансів діти зможуть пригадати, тим краще.� �

Гра «Де чий портрет?»

​

Мета: розширити активний словник дитини, тренувати зорову пам’ять. Матеріал: 5 карток різного кольору і 5 таких самих карток із наклеєними на них портретами людей: політиків, полководців, науковців, державних діячів, простих громадян та ін.

​

Хід гри: учням пропонують запам’ятати п’ять кольорових карток із наклеєними на них портретами, потрібно запам’ятовувати портрет і тло на якому він зображений. Час – 10 секунд. Після чого показуєм дітям кольорові картинки без портретів. Учні мають пригадати, на картці якого кольору був той чи інший портрет.

Групування�Дуже проста техніка: замість того, щоб просто заучувати весь матеріал, можна об’єднувати всю інформацію у групи за певними ознаками. Наприклад, в історії спочатку можна згадати імена всіх князів або гетьманів і записати їх у алфавітному порядку. А потім навпроти кожного імені написати, чим саме прославився цей князь чи гетьман, вказати роки його правління чи реформи, які він здійснив.� �

Дякую за увагу!