1 of 15

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Особливості водних розчинів цих сполук, їх застосування.�

2 of 15

Утворення сполук неметалічних елементів з Гідрогеном

3 of 15

Загальна формула сполук елементів з Гідрогеном має два варіанти написання — �Н_nЕ і ЕН_n

4 of 15

Леткі сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном. Кольором позначено кислотно-основний характер їх водних розчинів:

• — не виявляють кислотно-основні властивості,

• — виявляють основні властивості, • — виявляють кислотні властивості

5 of 15

Особливості розчинення у воді гідроген хлориду й амоніаку. Сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном мають молекулярну будову. Галогеноводні та амоніак дуже добре розчиняються у воді.��

На підставі електронної будови атомів Хлору й Нітрогену, розглянемо електронні та структурні формули продуктів їхньої взаємодії з Гідрогеном.
Атому Хлору достатньо утворити одну спільну електронну пару з одним атомом Гідрогену, щоб зовнішній енергетичний рівень обох атомів став завершеним:

Атом Нітрогену за рахунок трьох неспарених електронів зовнішнього енергетичного рівня утворює три спільні електронні пари з трьома атомами Гідрогену, і зовнішній енергетичний рівень кожного з атомів стає завершеним:

Вид хімічного зв’язку в обох сполуках — ковалентний полярний. Спільні електронні пари зміщені в бік більш електронегативних атомів Хлору та Нітрогену.

6 of 15

1. Хімічні властивості водних розчинів гідроген хлориду і гідроген сульфіду.

Водний розчин НСl поводиться як сильна одноосновна кислота (ступінь дисоціації сполуки в розбавленому розчині перевищує 90 %), а розчин H₂S — як слабка двохосновна кислота.

Хімічні назви цих розчинів — хлоридна кислота, сульфідна кислота.

7 of 15

Хлоридна кислота реагує: ��

з металами з виділенням водню:

з основними та амфотерними оксидами:

з основами та амфотерними гідроксидами:

із більшістю солей:

8 of 15

Метали, розміщені в ряду активності праворуч від водню, із кислотами не взаємодіють

9 of 15

2. Хімічні властивості водного розчину амоніаку

Водний розчин амоніаку поводиться в хімічних реакціях як дуже розбавлений розчин лугу.
У розчині амоніаку між його молекулами і молекулами води утворюються водневі зв’язки

Частина таких зв’язків спричиняє відокремлення катіонів Н⁺ від молекул води, які сполучаються з атомами Нітрогену молекул амоніаку ковалентним зв’язком за донорно-акцепторним механізмом:

Аніони ОН^- залишаються в розчині, створюючи в ньому лужне середовище. Реакція амоніаку з водою є оборотною:

10 of 15

За звичайних умов перетворення зазнає менше 1 % розчиненого амоніаку. Частина газу постійно виділяється з розчину і зумовлює його характерний запах.
Розчин амоніаку іноді називають розчином амонійної основи. Її формулу правильно записувати так:

Однак у хімічних рівняннях використовуватимемо іншу формулу — NH₄OH.
Цей запис указує на схожість водного розчину амоніаку з розчинами лугів за хімічними властивостями. Крім формули NH₄OH, вживають і назву гіпотетичної сполуки — амоній гідроксид.
Завдяки основним властивостям розчин амоніаку взаємодіє майже з усіма кислотами. Це — реакції нейтралізації, у результаті яких утворюються солі амонію:

11 of 15

Амоніак може взаємодіяти з хлороводнем і за відсутності води. Часто виконують відповідний дослід, відомий під назвою «Дим без вогню». Одну скляну паличку занурюють у концентрований розчин амоніаку, іншу — в концентровану хлоридну кислоту. Потім палички зближують. З’являється білий дим. Його утворюють дуже дрібні кристалики амоній хлориду — продукту реакції між газами (амоніак і хлороводень постійно виділяються із крапель розчинів, які залишилися на паличках):
NH₃ + НСІ = NH₄CI.

Такий самий ефект можна спостерігати, якщо поставити склянки із вказаними розчинами поряд.
Амоніак у водному розчині взаємодіє з багатьма солями. Реакції відбуваються з утворенням нерозчинної у воді основи або амфотерного гідроксиду:

12 of 15

3. Реакції сірководню й амоніаку з киснем

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном (крім галогеноводнів) здатні горіти на повітрі або в атмосфері кисню. Це — окисно-відновні реакції. Вам відомо, що при горінні вуглеводнів залежно від кількості кисню можуть утворюватися вуглець, чадний або вуглекислий газ. Аналогічна особливість притаманна горінню сірководню:

Амоніак горить в атмосфері кисню (але не на повітрі) з утворенням азоту і водяної пари:

Якщо реакція відбувається за наявності каталізатора (платини), то замість азоту утворюється нітроген(ІІ) оксид:

13 of 15

Горіння сірководню: �а — за достатнього доступу повітря; �б — за нестачі повітря.�

14 of 15

Горіння амоніаку у збагаченому киснем повітрі �Окиснення амоніаку за наявності каталізатора�

15 of 15

Гідроген сульфід - дуже токсична сполука, що обмежує його застосування.
В аналітичній хімії його та сульфідну кислоту використовують для осадження важких металів, сульфіди яких малорозчинні.
У медицині - у складі природних і штучних сірководневих ванн, а також деяких мінеральних вод.
Також його застосовують для добування сульфатної кислоти, сірки, сульфідів.

Головним лікувальним чинником курорту «Синяк» (Закарпаття) є Синяцька сірководнева вода, синюватий відтінок якої й зумовив назву санаторію