3 of 16

Коельйо вступає на юридичний факультет, але вже через рік він кидає навчання, приєднується руху хіпі і подорожує по Америці і Європі.

Пауло пробує займатися журналістикою та драматургією. Засновує підпільний журнал “2001”, у якому обговорювалися проблеми духовності. Крім того пише тексти анархічних пісень - гурт Raul Seixas зробив ці тексти такими популярними, що Коельйо відразу стає багатим і знаменитим.

Хіппі, журналіст, рок-зірка, актор, драматург, театральний директор і телевізійний продюсер - ця ураганна життя закінчилося в 1982 році під час поїздки до Європи. У Дахау і пізніше в Амстердамі у Пауло відбулася містична зустріч з “J”, його новим наставником, який переконав його пройти шляхом Сантьяго-де-Компостела, дорогий середньовічного паломника між Францією та Іспанією.

4 of 16

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПАОЛО КОЕЛЬЙО

Роман “Алхімік” був переведений на 80 мов і рекомендований для позакласного читання в багатьох школах Європи. Він отримав безліч літературних премій.
У 2009 році Пауло Коельйо потрапив у Книгу Рекордів Гіннеса як автор самого перекладного в світі роману (“Алхімік”).
Коельйо багато подорожував, він побував в Мексиці, Болівії, Перу, Північній Африці. Він згадує, що всього з 100 доларами в кишені проїхав всю Європу.
Коельйо любить жартувати і не любить журналістів. На дозвіллі Коельйо любить читати, подорожувати, комп’ютери, проводити час в Інтернеті, грати в футбол, прогулянки, часто спілкується зі своїми фанатами в Мережі, веде блог, займається музикою.
У 1996 році Коельо заснував Інститут Пауло Коельйо, який надає підтримку дітям і літнім людям.
2000 року в Ірландії створено документальний фільм «Сім днів із Паоло Коельйо».
У 2006 р. став Послом Миру ООН.
Володар 25 міжнародних премій і нагород.

�

5 of 16

НАЙВІДОМІШІ ТВОРИ ПАУЛО КОЕЛЬЙО

«Щоденник мага» (1987 р.)

«Бріда» (1990 р.)

«П’ята гора» (1996 р.)

«Книга Воїна світла» (1997 р.)

«Вероніка вирішує померти»

(1998 р.)

« Алхімік» (1998 рік)

«Одинадцять хвилин» (2003 р.)

«Заїр» (2005 р.)

«Відьма із Портобелло»

(2007 р.)

«Переможець залишається сам» (2009 р.)

6 of 16

ЩО ТАКЕ АЛХІМІЯ?�

Алхімія давнє таємне знання, яке відкривається лише втаємниченим, про перетворення одних речовин (субстанцій) на інші. Легендарним засновником алхімії уважають давньогрецького бога Гермеса Трисмегіста (тричі могутнього), якого асоціювали також із давньоєгипетським богом Тотом, сином творця світу Гора, символом якого був сокіл (до слова, й у Алхіміка був сокіл, з яким він подорожував пустелею).

Особливу роль в алхімічних практиках відігравав філософський камінь, який ще називали філософським яйцем (Алхімік із однойменного роману Пауло Коельйо мав філософський камінь у вигляді яйця з жовтого скла).

7 of 16

«АЛХІМІК»�

Рік написання – 1998.

Жанр – роман-притча.

Головна думка книги “Алхімік”: “Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього”.

Коваленко Т. В.

8 of 16

СИМВОЛИ У ТВОРІ “АЛХІМІК”�

Як і кожен постмодерний твір, «Алхімік» глибоко символічний. Символіка розкривала сутність саме тієї Всесвітньої істини, про яку «забуло» людство. Ця істина прийшла через сон — це дзеркальне відображення реального життя, це спосіб, за допомогою якого людина спілкувалася з Богом.

Через сон Бог послав людині Знаки, розгадавши які, вона мала зрозуміти істину, згідно з якою кожна людина повинна була виконати на Землі лише одну місію: навчитися Алхімії життя. А це означало — навчитися жити в гармонії зі світом, “зрозуміти, що наші долі і вся світова історія написані однією Рукою” — Рукою Творця.

9 of 16

ГЕРОЇ РОМАНУ “АЛХІМІК”

10 of 16

САНТЬЯГО

Сантьяґо — вівчар. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяґо — іще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії: “Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”. Сантьяґо мав одну мрію — мандрувати. Мандри та пригоди Сантьяґо асоціюються із “Одіссеєю” Гомера. Вівчар долає своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож — у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяґо завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,— з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху.

11 of 16

ФАТІМА

Фатіма - незаміжня дівчина, уперше побачивши яку, Сантьяґо зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяґо чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ дівчини для Сантьяґо був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є людина, яка чекає на нього. Знайшовши зрештою скарб, він був щасливий і готовий повернутися до Фатіми.

12 of 16

МЕЛЬХІСЕДЕК

Мельхіседек — це архетип (за К. Ґ. Юнґом) Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяґо виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяґо притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).

Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач.

13 of 16

АЛХІМІК

Алхімік також з’явився тоді й там, де герой перебуває у “безнадійній та ризикованій ситуації, із якої його може вивільнити лише... щасливий випадок”. Саме Алхімік підбадьорив Сантьяґо, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови?

Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога — його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік — це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя. Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя — той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби”.

14 of 16

СІМ ПРАВИЛ РОМАНУ ПАУЛО КОЕЛЬЙО “АЛХІМІК”

Правило перше: “Лиш одна річ заважає здійсненню мрії — страх перед поразкою... Людські серця такі вже є. Бояться здійснити свої найбільші мрії, бо журяться, що їх не заслужили або не здатні досягти”.

Правило друге: скарб твого життя, назагал кажучи, поруч: “Кожен день несе у собі Вічність... Зумієш жити тут і тепер — будеш щасливим... Життя стане святом, великим карнавалом”. Але до того “поруч” можна дістатися лише через непевні мандри — біблійним блудним сином. “Алхімік” — це мандри.

Правило третє: стань вільним — як дитина чи принаймні як дев’‎ятикласник. “Кожного з нас чекає свій скарб, — повідало серце. — Ми, людські серця, рідко говоримо про ці скарби, бо люди вже не хочуть їх шукати. Тому розповідаємо про них лише дітям”. Не зважай: “зненавиджу тих, хто розшукав свій скарб, бо свого власного ніколи не знайду”, і закарбуй собі: той, “хто втручається в Легенди інших, ніколи не розкриє власної”.

Правило четверте: пам’‎ятай, що буття — пустеля, а “пустеля — примхлива жінка, яка може довести до божевілля”. А раптом ця жінка — твоя Любов, “старша від людства, давніша від пустелі”? Котра ‘вже знайшла свій скарб — тебе. Тепер вона хоче, щоб і ти знайшов те, за чим шукаєш.

15 of 16

Правило п’‎яте: “Любов не треба пояснювати” або “життя притягує життя”. І — “може, пустеля таки зможе пояснити йому, яка вона — любов без володіння?”. У ракурсі літературної ретроспективи “Алхімік” — це витончений парафраз на тему невмирущого “Маленького принца” Сент-Екзюпері: “Щоб зрозумів тільки той, хто готовий нести за це відповідальність”.

Правило шосте: “Алхімік” — також анаболик і від літературного пересичення. Читачі втомилися від нескінченної — хай часом і приголомшливо блискучої — постмодерністської гри у брязкальця. Прагнеться стрімкої притчі з темно-прозорими глибинами інтуїції — “несподіваного занурення” душі у світовий потік життя. Це — “Алхімік”.

Правило сьоме: І нарешті останнє правило роману: “Кожне знехтуване благословення стає прокляттям”. Грайте, панове, СВОЮ гру! Не проґавте шансу — “коли щось проходить свою еволюцію, все навкруги також еволюціонує”. Інакше — ви знову опинитеся в зачовганих капцях перед напханим бутафорськими мордобоями телевізором.

16 of 16

“Алхімік” — це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяго — це сам Пауло Коельйо. Адже сюжет твору тісно переплітався з багатьма епізодами із життя митця: заперечення батьківських вимог щодо побудови життя Пауло; бажання досягти мрії — стати письменником. Можливо, саме за це Пауло Коельйо і називали “алхіміком”, яким став Сантьяго.