��Суть та біологічне значення запліднення. �Особливості репродукції людини у звязку з її біосоціальною сутністю.
В основі запліднення, злиття ядер жіночої й чоловічої статевих клітин, що довів ще в 1875 р. німецький зоолог Оскар Гертвіг (1849—1922) на основі досліджень запліднення в морського їжака.
В чому суть та біологічне значення запліднення?
Яйцеклітини людини були описані в 1827 р. засновником ембріології академіком К.Бером. Параметри яйцеклітини людини: округла форма, чітко помітні цитоплазма та ядро, діаметр 1/7 мм , вага 0, 015 міліграма.
Сперматозоїд людини вперше був описаний в 1667 р. винахідником мікроскопа А.Левенгуком. Його параметри: у 85 тис. разів менший за яйцеклітину. Цитоплазма практично відсутня. Рухливі.
Сперматозоїд проникає в яйцеклітину завдяки ферментам, які виділяє акросома (мал.19.3). Потім відбувається акросомна реакція – біологічно активні речовини яйцеклітини стимулюють розвив акросоми. Потім відбувається виділення ферментів, що забезпечує проникність оболонки яйцеклітини для сперматозоїда. Після потрапляння сперматозоїда в яйцеклітину її оболонка стає непроникною для інших сперматозоїдів. Так утворюється зигота.
За зовнішнього запліднення статеві клітини зливаються поза статевими органами, переважно в навколишнє середовище. Воно характерне для більшості водних тварин і деяких наземних (дощовий черв’як). Заплідненню часто передує особлива шлюбна поведінка, специфічна для кожного виду (співи жаб, танці риб, тощо).
СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ - наявність морфофізіологічних розходжень між особами чоловічої і жіновий статі.
Виявляється в широкому спектрі соматичних, фізіологічних і поведінковихрозходжень.
Його сутність в особливостях процесів відтворення і власне розмноження.
Внутрішнє запліднення відбувається в органах жіночої статевої системи. Характерне для більшості наземних тварин. Гамети таким чином уникають негативного впливу умов довкілля. Внутрішнє запліднення забезпечують особливі органи парування, за допомогою яких статеві клітини потрапляють в органи жіночої статевої системи.
Найскладніший процес запліднення у покритонасінних називається подвійним. Подвійне запліднення покритонасінних відкрив у 1898 році Сергій Гаврилович Навашин.
Пилкове зерно потрапляє на приймочку матки, набрякає і проростає пилковою трубкою. До пилкової трубки з пилкового зерна переходять 3 гаплоїдні клітин – велика вегетативна та 2 спермії. Велика вегетативна клітина бере участь у формуванні пилкової трубки, яка через особливий отвір в оболонках насінного зачатка (пилковхід) проникає до зародкового мішка. На полюсах мішка розташовано 6 гаплоїдних клітин: на одному – велика яйцеклітина та 2 менші супутні, на іншому – 3 однакові. В центрі знаходиться велика клітина з диплоїдним ядром. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною,утворюючи зародок. Другий спермій зливається із диплоїдним ядром, утворюючи триплоїдну клітину(3п), з якої розвивається особлива тканина – ендосперм. Поживні речовини ендосперму слугують для живлення зародка.
Як відбувається запліднення в людини?
Причини порушення процесів запліднення в людини
Біологічними особливостями репродукції людини є:
- роздільностатевість з високим ступенем статевого диморфізму
- внутрішнє запліднення (зачаття)
- статева зрілість
РЕПРОДУКЦІЯ ЛЮДИНИ — біологічна здатність людини відтворювати собі подібних, що відбувається із визначальним впливом соціальних умов.
Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини
Репродуктивна медицина — це галузь медицини, яка займається відновленням репродуктивного здоров’я та вирішенням проблем народження дітей і планування сім'ї. У репродуктивній медицині використовуються знання генетики, гінекології, кріобіології, цитології, молекулярної біології.
Основною методикою репродуктивної медицини є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ, «штучне запліднення», «запліднення в пробірці»)
Схема штучного запліднення
Новітні методики, спрямовані на реалізацію репродуктивної функції
а) ін'єкція сперматозоона в цитоплазму яйцеклітини
б) методика донорства яйцеклітини;
в) сурогатне материнство
г) методика заморожування ембріонів;
д) банк донорської сперми
е) методика стимульованих циклів