3 of 13

Мета дослідження�Гіпотеза дослідження

Мета дослідження: теоретико-експериментальне обґрунтування чинників актуалізації ресурсів емоційного благополуччя молоді.
Гіпотеза дослідження:
1) Психологічними ресурсами емоційного благополуччя молоді та її здатності до суб’єктивного переживання щастя є усвідомлення позитивного внутрішнього образу «Я», здорова самооцінка, високій комунікативний потенціал, усвідомлення власних здібностей і задатків, довіра до власних сил, адаптивні якості особистості, що сприяють успішній самоактуалізації та самореалізації у суспільстві.
2) Підвищенню ресурсів емоційного благополуччя молоді сприяє формування навичок саморегуляції прояву деструктивних станів особистості, які є бар’єром до переживання щастя.

4 of 13

Завдання дослідження�

1. Проаналізувати психологічні детермінанти стану задоволеності і щастя у повсякденному житті особистості.
2. Виявити складові емоційного й особистісного позитивного образу «Я» і умови створення позитивного образу «Я». Проаналізувати благополуччя особистості юнацького та раннього дорослого віку.
3. Розробити та апробувати корекційну програму актуалізації ресурсів емоційного благополуччя і розробити практичні рекомендації з психологічної саморегуляції і збереження психічного здоров’я молоді на основі проведеного математично-статистичного аналізу результатів після впровадження корекційної програми.

5 of 13

Методи та методики дослідження�

Методи дослідження: Теоретичні методи: метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод системного дослідження проблеми на основі першоджерел. Емпіричні методи: спостереження, тестування; констатувальний і формувальний експерименти; методи математико-статистичного аналізу, кореляційний аналіз Пірсона.
Методики дослідження:

1. «Оксфордський опитувальник щастя» (Oxford Happiness Inventory, OHI), розроблений наприкінці 1980-х на кафедрі експериментальної психології Оксфордського університету Майклом Аргайлом (Michael Argyle) з колегами;

2. Многоуровневый личностный опросник «Адаптивность (МЛО-АМ)», А. Г. Маклаков, С. В. Чермянин.

3. «Самоактуалізаціний тест (CAT)», POI розроблений на основі самоактуалізації А. Маслоу та адаптований Э. Шостром, а в 1981–84 рр. на кафедрі соціальної психології МГУ імені М.В. Ломоносова Ю .Е. Альошиною, Л. Я. Гозманом, М. В. Загікою та М. В. Крозом, в 1998 году Н.Ф. Каліной за участю А.В. Лазукіна. Авторами був створений оригінальний психодіагностичний інструмент якій отримав назву «Самоактуалізаційний тест» (CAT);

4. «Шкала реактивної (ситуативної) і особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера, Ю. Л. Ханіної;

5. «Методика діагностики комунікативної установки» за В.В. Бойком (визначення загальної комунікативної толерантності);

6 of 13

Складові моделі соціально успішної особистості здатної досягати стану щастя у повсякденному житті��

Емоційна складова

– Висока нервово-психічна стійкість

– Емоційна стійкість

– Відсутність психічних та психосоматичних захворювань

– Низький рівень тривожності

– Позитивний психоемоційний стан

– Толерантність

– Володіння навичками психологічної саморегуляції

Особистісна складова.

– Самоусвідомлення власної гідності незалежно від фізичних природніх даних, здібностей і якостей, самоприйняття

– Адекватний віку рівень зрілості особистості емоційно-вольової та пізнавальної сфери

– Самовідповідальність, соціальна активність, впевненість у власних силах, знаннях, здібностях, можливостях

– Адаптивність до змін і соціальних умов

– Прагнення до самоствердження і самореалізації, соціальний оптимізм, наполегливість, цілеспрямованість, вмотивованість

– Адекватна самооцінка

– Товариськість, високий рівень комунікативних здібностей

Інтелектуальна складова

– Здатність до логічної обробки інформації, аналізу, синтезу, мислення

– Критичність мислення, довіра до власного розуму, думок, переконань

– Достатня розумова працездатність, схильність до пізнавальної діяльності

– Уміння оперувати інформацією

7 of 13

Результати проведеного дослідження за шкалами��

8 of 13

Аналіз дослідження адаптивного потенціалу��

9 of 13

Графіки результатів діагностики за обраними методиками дослідження��

Значущі коефіцієнти кореляції між показниками рівня суб’єктивного щастя і показниками отриманими в результаті проведеного дослідження.

Результати проведеного дослідження за шкалами	Значущі коефіціенті кореляціі з показникмаи ріня субєктивного щастя
Обґрунтований негативізм	-0,32679
Самопідтримка	0,366448
Орієнтація у часі	0,289269
Ціннісна орієнтація	0,332531
Гнучкість поведінки	0,411918
Сенситивність до себе	0,379028
Спонтанність	0,47378
Самоповага	0,485929
Самоприйняття	0,292992
Контактність	0,276998

10 of 13

��Програма актуалізації ресурсів особистості��

Тренінг «Давайте познайомимось»
Модуль 1: підвищення самооцінки
Модуль 2: розвиток навичок подолання адаптаційного стресу
Модуль 3: розвиток впевненої поведінки
Модуль 4: розвиток комунікативної компетентності
Підсумкове заняття. Бесіда «Шлях до щастя».
Підведення підсумків тренінгової програми «Шлях до щастя»

11 of 13

Результати формувального експерименту��

12 of 13

��Практична значущість роботи��

Досягнуто більш повне розуміння умов, що сприяють спроможності молодої людини частіш перебувати в психологічному стані щастя і задоволеності життям. Виявлено їх зв’язок з підвищенням рівня самопідтримки, впевненості у власних сила, адаптивних якостей особистості, підвищенням рівня соціальної активності. Підтверджений вплив обраних факторів на збільшення ресурсів особистості, що допомагають їй досягати задоволення власними успіхами і досягненнями у суспільному житті і почувати себе щасливою людиною.

Отримані результати лежать в основі складеної корекційної психологічної програми, що може проводитись в рамках індивідуальних психологічних консультацій і групових тренінгів. Уточнення в концепції розвитку самооцінки її ролі у становленні позитивно налаштованої особистості, допомагають в розумінні специфіки регуляції, адаптації і поведінки особистості в соціальному середовищі і можливостей досягнення підвищення рівня задоволеності і щастя в житті.

Вивчення проблем, що виникають в процесі інтеграції особистості у суспільстві, залишаються актуальними. Зміни у політичному, економічному й духовному житті суспільства викликають радикальні зрушення у ціннісних орієнтаціях і вчинках людей. Саме ці обставини диктують необхідність всебічного дослідження ресурсів що сприяють самореалізації особистості. Здійснене у роботі дослідження факторів що сприяють формуванню соціально адаптованої особистості відкриває перспективи для подальших досліджень потенціалу особистості.

1 of 13

2 of 13