1 of 57

Йод – здоров’я майбутніх поколінь.�

Підготували студентки 231 групи

Фармацевтичного відділення

Бутенко Любов та Босик Дарина

2 of 57

План

Історія йоду
Мікроелемент йод
Продукти що містять йод
Йододефіцит та його наслідки
Йодна профілактика
Цікаві факти про йод

3 of 57

Історія йоду

Йод -хімічний елемент з атомним номером 53. Найважчий нерадіоактивний неметал. Найменш електронегативний зі стабільних галогенів. Галоген, що найлегше поляризується. Найважчий елемент, що трапляється в еукаріотичних організмах. Відкритий 1811 року у Франції під час Наполеонівських війн.��

4 of 57

Йод було відкрито випадково у Франції на початку XIX століття. Під час Наполеонівських війн Франція потребувала пороху, однією зі складових якого є калійна селітра (KNO3). Для її виробництва потрібен був поташ (карбонат калію — K2CO3), який добували з попелу дерев та водночас шукали інші джерела для його видобутку.�

5 of 57

Французький хімік Б. Куртуа займався екстракцією карбонату калію з попелу деревини. Після екстракції в металевому посуді зазвичай залишалася нерозчинна у воді речовина, що вимивалася гарячою кислотою. Коли Куртуа замінив попіл дерев попелом водоростей, він спостерігав корозію металічного посуду на етапі обробки кислотою. Одного разу коли Куртуа використав більш концентровану, ніж зазвичай, кислоту, він помітив фіолетову пару, що підіймалася з посудини. Пара конденсувалася на стінках посудини у вигляді блискучих фіолетових кристалів, що призводили до корозії.�2I + H2SO4 → I2 + SO3 + H2O�

6 of 57

Мікроелемент йод

Йод вкрай необхідний для функціонування нашого організму. Він відноситься до мікроелементів і активно впливає на обмін речовин, тісно пов’язаний з функцією щитовидної залози. Добова потреба дорослої людини в йоді становить від 150 до 300 мкг .

7 of 57

Продукти, що містять йод

Джерела йоду тваринного походження:�Морська риба - палтус, тріска, лосось, оселедець, мокрель; риб'ячий жир, морські молюски, червоне м'ясо, яйця, молоко, сметана, сир .

Палтус

Тріска

Лосось

Оселедець

Мокрель

8 of 57

Мідії

Рапан

Гуідак

Устриця

Кальмар звичайний

Креветки

9 of 57

Свинина

Баранина

Яловичина

Морський гребінець

10 of 57

Яйця

Молоко

Сметана

Сир

11 of 57

Джерела йоду рослинного походження:
Ламінарія, полуниця, картопля, журавлина , чорнослив ,йодована сіль, біла квасоля.

Ламінарія

Полуниця

12 of 57

Картопля

Журавлина

Чорнослив

Біла квасоля

13 of 57

За визначенням ВООЗ, чисельність людей, які страждають на захворювання, спричинені дефіцитом йоду, становить 1,5 млрд. осіб. Йодний дефіцит може стати причиною різних патологій органів та систем організму, а також спровокувати зниження розумових здібностей як в окремих індивідуумів, так і загального інтелектуального потенціалу населення

14 of 57

21 жовтня — Всесвітній день поінформованості про йододефіцит�

15 of 57

Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу, що є недостатнім для нормального функціонування нашого організму. У зоні найбільшого небезпеки знаходяться мешканці Західної України та Чернігівської області, де споживання йоду найнижче.

16 of 57

Без гармонії

Щитоподібна залоза (ЩЗ) виробляє гормони тироксин та трийодтиронін, які беруть участь у розвитку та регуляції нервової, серцево-судинної, опорно-рухової та репродуктивної систем, а також травного тракту.�Вироблення гормонів у необхідному обсязі забезпечується за рахунок надходження в організм йоду, добова потреба у якому, залежно від віку, становить від 100 до 200 мкг. В іншому випадку «запускається» ланцюг послідовних адаптаційних процесів, спрямованих на підтримку нормального синтезу та секреції гормонів ЩЗ.

17 of 57

В умовах йодного дефіциту для забезпечення організму достатнім обсягом гормонів, ЩЗ компенсаторно збільшується в обсязі, що надалі призводить до розвитку тиреотоксикозу, гіпотиреозу або злоякісних новоутворень.
Першими симптомами порушення функції ЩЗ є загальна слабкість організму, депресія, погіршення пам’яті та слуху, головний біль, руйнування зубів, випадання волосся, ламкість нігтів та сухість шкіри, а також зниження потенції та порушення менструального циклу.

18 of 57

Зловісний айсберг

Дефіцит йоду спричиняє прямо пропорційну дію на організм. Його вплив можна представити у вигляді айсберга. На вершині знаходяться захворювання, що розвиваються при тяжкому дефіциті йоду (кретинізм, йододефіцитний гіпотеріоз). Над самою «водою» — різні форми зоба, що виникає як при тяжкому, так і легкому дефіциті йоду (багатовузловий токсичний зоб). У підводній частині айсберга – різні порушення розумового розвитку, які є наслідком йодного дефіциту будь-якого ступеня тяжкості, а також серйозні патології нервової, серцево-судинної та опорно-рухової систем.

19 of 57

Особливу небезпеку становить йодна недостатність у вагітних, оскільки підвищується небезпека викиднів та народження мертвих дітей, а також ймовірність появи на світ дітей зі зниженим інтелектом, паралічем та глухотою.

20 of 57

Також дефіцит йоду негативно позначається на розвитку дітей молодшого та середнього шкільного віку. Індекс інтелектуального розвитку (IQ) у підлітків із йододефіцитних регіонів на 15-20 пунктів нижчий, ніж у регіонах із нормальним споживанням йоду. Крім цього, нестача мікроелементу призводить до погіршення уваги, а також супроводжується затримкою статевого дозрівання.

21 of 57

Симптоми нестачі йоду в організмі:�

відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
збільшення щитоподібної залози (зоб);
затримка росту та інтелектуального розвитку у дітей;
зниження розумової активності погіршення пам’яті, слуху у дорослих;

22 of 57

порушення обмінних процесів;
загроза переривання вагітності;
неонатальний гіпотиреоз;
рак щитовидної залози;
підвищення рівня холестерину;
порушення роботи кишечнику;

23 of 57

сухість шкіри, втрата її еластичності, випадіння волосся;
відчуття холоду;
різке зниження чи підвищення маси тіла;
набряки.

24 of 57

Для корекції та профілактики

На жаль, застосування йодованої солі не вирішує проблеми йододефіциту. У дітей та підлітків, наприклад, потреба в йоді така сама, як і у дорослих, а споживання солі набагато нижче. Доза йоду в полівітамінах може бути недостатньою для вагітних.
Тож рекомендований прийом препаратів йоду, розрахований саме для вашої вікової категорії чи стану здоров’я. Так для вагітних жінок і матерів, які годують, необхідна добова доза (НСД) становить 200 мкг, для дітей до року – 50 мкг, а до 6 років – 90, 6-12 років – 120 мкг. Йоду особливо потребують жінки в період менопаузи (НСД 150 мкг) і люди похилого віку (НСД 100 мкг).

25 of 57

Необхідно зауважити, що створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишечник.

26 of 57

Стандартизовані БАДи призначені для профілактики та лікування захворювань, пов’язаних з дефіцитом споживання йоду у новонароджених, дітей та підлітків, а також жінок у періоди вагітності, лактації та менопаузи. Баланс йоду в організмі забезпечить нормальний фізичний, нервово-психічний та статевий розвиток дітей та підлітків, а також попереджає розвиток йододефіцитних захворювань та їх ускладнень у дорослого населення.

27 of 57

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу�

Науковці стверджують, що зростання частоти захворювань щитоподібної залози можна було б уникнути, якби населення, що зазнало радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, отримувало адекватне йодне забезпечення.

28 of 57

Ендемічний зоб�

Йододефіцитні захворювання – це найпоширеніші неінфекційні недуги, пов’язані з дефіцитом йоду. У світі понад 1,5 млрд людей потерпає від нестачі йоду, близько 200 млн мають збільшену щитоподібну залозу, тобто ендемічний зоб, саме через нестачу цього мікроелемента.

29 of 57

Ендемічний зоб – захворювання мешканців географічних регіонів з нестачею йоду в навколишньому середовищі, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози. В ендемічних районах близько 90‒95% випадків збільшення щитоподібної залози спричинене йодним дефіцитом. Якраз тому йододефіцит розцінюють як найбільш серйозну медико-соціальну проблему сучасного суспільства. В Україні ендемічними стосовно зобу місцевостями є Прикарпаття, Карпати, Закарпаття і Полісся.

30 of 57

Йододефіцит в організмі людини розвивається через низький вміст йоду в ґрунті, воді та продуктах харчування. �

31 of 57

До додаткових чинників, що поглиблюють проблему, належать:

• куріння, вживання наркотиків, алкоголю;

забруднення навколишнього середовища зобогенними речовинами — гуміновими і хлорорганічними сполуками, вугіллям, сланцями, нафтою;
брак білків у раціоні, внаслідок чого порушується транспортування йоду до щитоподібної залози;

32 of 57

високий вміст хлорорганічних сполук і бактеріальне забруднення питної води
застосування добрив, інсектицидів, пестицидів у сільському господарстві;
екологічно недосконалі системи очищення нафти для автомобільного транспорту.

33 of 57

Доведено,

що йододефіцит знижує інтелектуальний потенціал населення в цілому. В світі зареєстровано понад 45 млн людей з розумовою відсталістю різного ступеня, обумовленою нестачею йоду. Згідно з даними наукових досліджень, проведених в регіонах з йодною недостатністю, було виявлено зниження показника інтелекту (IQ) в середньому на 13,5 бала. Профілактичний прийом йодовмісних засобів дає можливість підвищити середньостатистичний показник IQ населення щонайменше на 15–20%.

34 of 57

Йодний дефіцит має безпосередній вплив на функцію всіх органів і систем людського організму, тому нестача йоду часто загострює перебіг хронічних захворювань внутрішніх органів. Несприятливий вплив йододефіциту проявляється вже під час внутрішньоутробного розвитку дитини.

35 of 57

У дітей, окрім ендемічного зоба та гіпотиреозу, може розвиватися вроджений гіпотиреоз як післядія дефіциту йоду під час внутрішньоутробного розвитку. Нестача йоду розбалансовує функції життєво важливих органів і може призводити до затримки як фізичного, так і розумового розвитку дитини.

36 of 57

Види ендемічного зоба�

Еутиреоїдний – навіть при збільшених розмірах щитоподібної залози рівень гормонів тримається в межах норми.

�Гіпотиреоїдний – супроводжується гіпофункцією щитоподібної залози.

�Гіпертиреоїдний – супроводжується гіперфункцією щитоподібної залози.

37 of 57

За формою прояву ендемічний зоб буває вузловим (з утворення вузлів щільної тканини), дифузним (з рівномірним збільшенням щитоподібної залози), змішаним (з рівномірним збільшенням щитоподібної залози і окремими вузлами).
Залежно від локалізації виділяють односторонній і двосторонній зоб.

38 of 57

Симптоми ендемічного зоба�

✔ Головний біль

✔ Дискомфорт у ділянці серця

✔ Швидка втомлюваність від фізичних навантажень

✔ Напади задухи

✔ Сухий кашель

✔ Труднощі при ковтанні і диханні

✔ Відчуття стискання у ділянці шиї, відчуття стороннього предмета в горлі

39 of 57

Як розпізнати йододефіцит?�

Ознаки йододефіциту і недостатньої активності щитоподібної залози можуть бути дуже різними.

40 of 57

Однак можна виділити такі найпоширеніші симптоми:

•задишка, нестача повітря (особливо в положенні лежачи),

•утруднення ковтання та дихання,

•втома;

•сухість шкіри;

•забудькуватість і пригнічений настрій;

•закрепи;

•опухле обличчя;

•слабкість;

•підвищений рівень холестерину в крові;

•біль або скутість у м'язах чи суглобах;

•уповільнений пульс;

•випадіння волосся;

•депресія;

•сильна кровотеча під час місячних.

41 of 57

У немовлят йододефіцит може викликати такі симптоми, як:

•важке дихання , великий язик;

•опухле обличчя;

• закреп;

•сильна сонливість.

42 of 57

У дітей та підлітків з нестачею йоду може бути:

•поганий ріст;

•затримка розвитку зубів;

•затримка статевого дозрівання;

•слабкий розумовий розвиток.

43 of 57

До кого звернутися, якщо перелічені симптоми співпадають з власними?

Якщо у вас з`явилися симптоми, схожі на ознаки дефіциту йоду, потрібно у першу чергу звернутися до ендокринолога. Після дослідження гормонального фону лікар зможе зробити висновок про брак цього мікроелемента. Також потрібно зробити УЗД щитоподібної залози для своєчасного виявлення структурних змін. З питань правильного харчування для профілактики цього стану корисно проконсультуватися у лікаря-дієтолога.

44 of 57

Йодна профілактика�

Ендемічний зоб належить до тих захворювань, які підлягають ефективній первинній профілактиці. Профілактика набагато ефективніша, ніж лікування, тим більше, що деякі із змін (розумова відсталість, кретинізм) практично необоротні.

45 of 57

Йодна профілактика полягає у регулярному і тривалому прийомі лікарських засобів, що містять фіксовану фізіологічну дозу йоду:�

– для дітей віком до 12 років – від 50 до 100 мкг на день;
– для підлітків і дорослих – 100–200 мкг на день;
– в період вагітності та під час годування груддю – 200 мкг на день.

Препарати калію йодиду містять добову фізіологічну дозу йоду, тому їх слід приймати щоденно після їжі, запиваючи водою.

48 of 57

Масова йодна профілактика – це додавання солей йоду (калію йодиду або йодату) до найпоширеніших продуктів харчування (кухонної солі, хліба, води). Цей метод профілактики розрахований на всіх жителів певного ендемічного регіону. Його називають також німим, адже людина може не знати, що використовує продукт харчування, збагачений йодом. Додавання калію йодату підвищує якість йодування солі і дозволяє збільшити термін придатності такої солі з 3 міс до 1 року.

49 of 57

Цікаво знати

За словами друзів Куртуа у нього був улюблений кіт, який полюбляв сидіти на плечах хазяїна під час обіду. Куртуа частенько обідав у лабораторії. В один із днів під час обіду кіт, чогось злякавшись, стрибнув на підлогу, але потрапив на пляшки, що стояли близько лабораторного столу. В одній пляшці Куртуа приготував для досвіду суспензію золи водоростей (що містить йодид натрію) в етанолі, а в іншій перебувала концентрована сірчана кислота. Пляшки розбилися і рідини змішалися. З підлоги стали підніматися клуби синьо-фіолетового пара, які осідали на навколишні предмети у вигляді найдрібніших чорно-фіолетових кристалів з металевим блиском і їдким запахом.
“Дивовижне забарвлення, невідоме й небачене раніше, дозволяло зробити висновок, що отримано нову речовину”, – писав Куртуа в своїх спогадах.
У 1813 році з’явилася перша наукова публікація про цю речовину, її стали вивчати хіміки різних країн, в тому числі такі світила науки, як французький хімік Жозеф Гей-Люсак і англійський хімік Хемфрі Деві.
Рік по тому ці вчені довели елементарну природу речовини, відкритого Куртуа, а Гей-Люсак назвав новий елемент йодом (від грецького iodes, ioeides – схожий кольором на фіалку, темно-синій, фіолетовий).

50 of 57

Йод є рідкісним елементом, але незважаючи на це він поширений практично скрізь.

51 of 57

У 1 тонні морської води міститься 20-30 мг йоду.

52 of 57

99 % запасів йоду в світі знаходиться в Японії та Чилі.

53 of 57

Йод може бути і в формі мінералу, але в природі це явище зустрічається дуже рідко.

54 of 57

Пари йоду використовується для виявлення відбитків пальців

55 of 57

Йод використовується в галогенових лампах.