Підготувала �вихователь�Кондратенко Н.С.
�За твором В.О. Сухомлинського �«БАБУСИН БОРЩ»
У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали ось до неї в гості.
Радіє бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ.
Зварила бабуся борщ - зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та от біда. Забувати стала. Поки варила, двічі посолила.
Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок:
- А чи солила – й не пам’ятаю… Стара вже … От сіль у сільниці – добавляйте собі на смак.
�� ����� З’їли дівчатка по ложці борщу. - Ой, який же солоний!�Перезирнулись між собою, усміхнулись непомітно. Ложка за ложкою – виїли та й ще попросили. Та все дякують бабусі. А вона радіє.�- А чи солила ж я борщ? – питається бабуся. �Ми й не помітили, - каже Ніна. – Такий смачний, що про сіль і не подумали.�Значить, солила, - з полегкістю зітхнула бабуся. �
- А завтра це діло вам доручу: боюся, що забуду посолити. – Добре, бабусю, - і знову перезирнулись. І непомітно всміхнулись.
Запитання до змісту твору� - Чого найбільше хотілося дівчатам?� - Який вийшов борщ?� - Чому дівчата непомітно посміхалися?� - Як відносилися дівчата до бабусі?� - Як би ви вчинили на місці дівчат? �МОРАЛЬ: на сонці тепло, а біля бабусі добре.
�ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!