Суржик - специфічна форма побутування мови в Україні. Цей термін запозичений із сільськогосподарської лексики. У «Словнику української мови» слово суржик зафіксоване з двома значеннями: «1. Суміш зерна: пшениці й жита, жита і ячменю, ячменю й вівса і под.; борошно з такої суміші. 2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова»

Русизми-варваризми різних рівнів:

Лексичні: ад, бабочка, бутилка, брезгувати, видворити, внушити;

Фонетичні: карніз, блєф, магазин;

Морфологічні: бабушка, замітити, гардеробщиця, украшати, доломаний;

Граматичні: не дай Бог, перепись, подпись, вечером, по місцям;

Кальки типу міроприємство.

Сленг – органічна і до певної міри необхідна частина системи мови. Традиційно сленг визначають як замкнуту мовну систему певної соціальної спільноти, тобто ототожнюють з арго.

O’key

Cool

Old

Girl

Heavy metall

All right

​

Окейно

​

Кульно

​

Олдовий

​

Герла

​

Вантажити

​

Орлайт

Лоскотарня - вечірка

Бричка - транспорт

Стайня - кафе

Курник - будинок

Вечоранка - вечірка

Дискогопанці - дискотека

Метр у стрибку - низька людина

Метр з кепкою у стрибку - низька людина

Метр двадцять у шляпі - низька людина

Переносний телеграфний стовп - низька людина

Плуг восьмикорпусний - людина з повільною реакцією

Пливучий по хвилях - людина з повільною реакцією

Шнурки в стакані - батьки вдома

Крутити ноги - тікати

Не при кухні - не в курсі справи

Пістончик, свисточок, шпунтик – низька людина.

Бабулі, бабуліни – гроші.

Зелененькі, долярчики – долари.

​

​

Недоганяйло, тормошило, ручнидло – людина з повільною реакцією.

Мітингайло – людина, яка намагається переконати.

Через забор ніг неперикидайло – обмежена людина.

Курник, сарай, халабуда – будинок.

Драбина, рельса, шпала – висока людина.

Дупло, торець, пачка – обличчя.

Граблі, клешні, ласти – руки.

​