Структура еукаріотичної клітини�

Ядро�

Ядро – обов’язкова частина еукаріотичної клітини, в якій зосереджена основна маса генетичного матеріалу клітини

У 1825 році Ян Пуркінє

вперше спостерігав

ядро в яйцеклітині курки

 У 1831-1833 роках Роберт Броун описав ядро в клітинах рослин 

У 1838-1839 роках Теодор Шванн описав ядро в клітинах тварин

Ядро – обов’язкова частина еукаріотичної клітини, в якій зосереджена основна маса генетичного матеріалу клітини

Більшість клітин еукаріотів

має одне ядро

Червоні кров’яні клітини крові еритроцити і клітини провідної тканини рослин ситоподібні трубки є без’ядерними

Клітина інфузорії-туфельки містить два ядра

Водорість кодіум і клітини посмугованих скелетних м’язів є багатоядерними

Біологічне значення ядра:

- здатність до реплікації

​

​

​

​

​

​

- здатність до транскрипції

Реплікація - процес самовідтворення молекули ДНК шляхом копіювання

Транскрипція - передавання інформації від ДНК до РНК

Ядерна оболонка - каріолема

мітохондрія

ендоплазматична сітка

пора у оболонці ядра

ядро

ядерна

оболонка

рибосоми

Ядерна оболонка складається з двох мембран

Зовнішня мембрана переходить у ЕПС, на ній можуть сидіти рибосоми

Під внутрішньою мембраною знаходиться сітка проміжних філаментів

Ядерна оболонка пронизана порами

Ядерце

ядерце

Ядерце — це найщільніша частина ядра, сферичне тільце діаметром 1-5 мкм в живій клітині

​

Ядерце містить ДНК, РНК і РНК-зв’язані білки

​

Ядерця є місцем утворення рибосом

​

Формування ядерця відбувається на специфічній ділянці хромосоми — ядерцевому організаторі, на вторинних перетяжках хромосом, де розташовані гени, які кодують синтез рРНК

Ядерний сік - каріоплазма

Функція каріоплазми:

- забезпечення нормального функціонування генетичного матеріалу

�

 Ядерний сік (каріоплазма) — гелеподібна рідина (подібна у цьому відношенні до цитоплазми), в якій розчинені багато речовин

Генетичний матеріал ядра

 Сумарна довжина молекул ДНК клітини людини біля 2 м

​

Молекули ДНК утворюють комплекси з білками – хроматин

​

При поділі клітини ДНК компактизуються і спіралізуються у хромосоми

Термін “хромосома” був запропонований

у 1888 р. В.Вальдейєром

Генетичний матеріал ядра

Слово «хроматин» означає «зафарбований», оскільки добре забарвлюється при підготовці до досліджень.

У ядрі розрізняють

два види хроматину:

- гетерохроматин – щільно конденсований, не доступний до транскрипції;

- еухроматин – менш щільно конденсований, відкритий для транскрипції, бере участь у передачі генетичної інформації

гетерохроматин

еухроматин

Рівні компактизації ДНК

у хромосомах

1.Подвійна спіраль ДНК

2. Нуклеосомний рівень

ДНК намотана на білки – гістони з утворенням нуклеосомної нитки

гістони

3. Скручування нуклеосомної нитки з утворенням фібрили

4. Упаковка фібрил петлями,

що кріпляться до білкового скелета

5. Хромосомний

рівень

Середня довжина нитки ДНК 4,5 см = 45 000 мкм, а хромосоми – 6 мкм: коефіцієнт упаковки 7500:1

нуклеосома

однохроматидні

гомологічні

хромосоми

двохроматидні

гомологічні

хромосоми

Будова хромосоми

первинна перетяжка (центромера)

– місце сполучення хроматид

кінетохор

(до нього прикріплюються нитки веретена поділу)

плече

плече

вторинна перетяжка

Кожний поділ клітини

вкорочує теломери

на 50-65 нуклеотидів

супутник

ядерцеві

організатори

теломера

теломера

Гомологічні хромосоми — хромосоми однієї пари, однакові за формою та будовою, розташуванням центромер, інших деталей будови

Каріотип - набір хромосом, специфічний для кожного виду організмів, характеризується певною кількістю хромосом та особливістю їхньої будови

одинарний гаплоїдний набір

хромосом

сперматозоїда

одинарний гаплоїдний набір

хромосом

яйцеклітини

подвійний

диплоїдний набір

хромосом

зиготи

n

n

2n

Аутосоми – хромосоми, однакові у обох статей

Статеві хромосоми

визначають стать

Підведемо підсумки!

хроматин

ДНК

гістони

хромосома

Клітина еукаріотів